загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання

1. Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором, згода на обов 'язковість якого надана Верховною Радою України.
2. Положення статей 605-612 цього Кодексу можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу особи, до якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру.
1. Згідно з ч. 2 ст. 10 КК іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі КК, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України.
У частині 1 ст. 605 КПК визначені підстави для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання. До них законодавець відносить: запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави; звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї.
Згідно зі ст. 541 КПК під уповноваженим (центральним) органом слід розуміти орган, уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання чи направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги.
Зауважимо, що ст. 605 КПК визначено запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави як одну із підстав розгляду питання про передачу засуджених осіб та їх прийняття для відбування покарання. Тобто законодавець передбачив, що право на ініціювання розгляду вказаного питання належить не всім органам влади іноземних держав, навіть якщо їх функціональна діяльність пов'язана із формуванням та забезпеченням реалізації державної правової політики. Таке право закріплюється лише за уповноваженими державою на ці дії органами. Крім того, ч. 1 ст. 605 КПК передбачено, що такий орган має бути виключно центральним у системно-структурній реалізації державної правової політики.
Щодо звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, то тут слід зазначити таке. Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є звернення:
1) засудженого - обвинуваченого, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили (ст. 43 КПК);
2) законного представника засудженого - особа, яка у випадках передбачених законом, виступає у суді, на захист прав та інтересів недієздатних, обмежено дієздатних або дієздатних, але таких, що через фізичний стан не можуть особисто реалізувати свої права й виконувати свої обов'язки. Умови та особливості залучення законного представника наведені у ст. 44 КПК;
3) близьких родичів та членів сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов' язані спільним побутом і мають взаємні права та обов' язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ст. 3 КПК).
Крім того, перелік підстав для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання не є вичерпним. У вказаній частині ст. 605 КПК передбачено, що такими підставами є обставини, визначені законом України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ.
До вказаних міжнародних договорів належать Європейська конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р., до якої наша держава приєдналася згідно із ЗУ від 22 вересня 1995 р. № 337/95-ВР «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» (Конвенція є чинною для України з 1 січня 1996 р.) та Додатковий протокол до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб від 18 грудня 1997 р., ратифікований ЗУ «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб» від 3 квітня 2003 р. № 718-ІУ.
Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 р. урегульовано порядок здійснення запиту (у запиті про передачу засудженої особи має бути обов'язково зазначено, на основі якої конвенції або угоди зроблено запит) і відповіді на нього, надсилання під- тверджувальних документів, питання забезпечення добровільності одержання згоди засудженої особи на її передачу (з повним розумінням правових наслідків такої згоди), транзитного перевезення, вимоги щодо мови і необхідних витрат, порядок надання інформації про виконання вироку тощо.
Також є низка двосторонніх договорів про передачу засуджених осіб, наприклад, із: Туркменістаном - від 23 березня 2005 р., Грузією - від 14 лютого 1997 р., Ісламською Республікою Іран - від 11 травня 2004 р., Корейською Народно-Демократичною Республікою - від 12 листопада 2004 р., Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахірією - від 8 квітня 2008 р., Федеративною Республікою Бразилія - 2 грудня 2009 р.
2. Частиною 2 ст. 605 КПК передбачено, що положення статей 605-612 КПК (підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання; умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання; порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах; повідомлення про заміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави; порядок розгляду запиту (клопотання) про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні; розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України; організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи; повідомлення про зміну або скасування вироку суду іншої держави) можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу особи, до якої судом застосовано примусові заходи медичного характеру.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру має свої особливості, визначені у гл. 39 КПК. Окрім цього, відповідно до ст. 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння знаходилася в стані неосудності. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла психічною хворобою, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. Підставою для застосування примусових заходів медичного характеру до особи може бути також визнання її обмежено осудною.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання"
  1. Стаття 605. Підстави розгляду питання про передачу засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
    розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання є запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 2. Положення статей 605 - 612
  2. Стаття 609. Порядок розгляду запиту (клопотання) про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні
    статті.
  3. Стаття 607. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах
    статті не позбавляє його права порушувати питання про його умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у строки, передбачені Кримінальним кодексом України, а також про помилування у порядку, передбаченому законодавством України. Будь-які документи чи інформація, необхідні для розгляду цього питання в Україні, можуть бути запитані від компетентних органів держави
  4. Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
    статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від
  5. Стаття 606. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання
    статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України. 5. У разі якщо при вирішені питання про передачу засудженого в Україні громадянина іноземної держави встановлено, що законодавство держави виконання вироку відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті, але максимальний
  6. Стаття 540. Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
    засудженого в лікувальній установі під час відбування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбавлення
  7. Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
    про передачу засудженої особи в Україну і одержання згоди уповноваженого (центрального) органу іноземної держави на таку передачу Міністерство юстиції України надсилає компетентному органу доручення про узгодження місця, часу і порядку передачі та організацію передачі цієї особи в установу системи виконання покарань в Україні. 2. Виконання покарання в Україні стосовно переданої особи,
  8. Стаття Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
    розгляд питання про передачу та звертається до держави винесення вироку направити пакет завірених належним чином документів, передбачений п. 2 ст. 6 Конвенції. МЮ проводить перевірку отриманих матеріалів на дотримання обов'язкових умов передачі та приймає рішення щодо передачі/прийому засудженої особи з/на територію України для подальшого відбування покарання. Відповідне доручення дається МВС
  9. Стаття 64. Довічне позбавлення волі
    статтями 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 439, ч. 1 ст. 442, ст. 443). 3. Довічне позбавлення волі застосовується тільки у випадках, коли суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Застосування судом цього виду покарання за
  10. Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
    статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку
  11. Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
    статтями Загальної частини цього Кодексу (ч. 2 ст. 71, ч. 5 ст. 80, ч. 2 ст. 87, ст. 102). Суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначає такий строк позбавлення волі, необхідний і достатній для досягнення мети покарання. Позбавлення волі на певний строк може застосовуватись і на строк, більший п'ятнадцяти років (ч. 2 ст. 71, ч. 2 ст. 87). 3. Звільнення від відбування
  12. Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку
    статті 537 цього Кодексу; 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 цього Кодексу; 3) до
  13. Стаття 613. Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
    передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа. 2. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету
  14. Стаття Порядок розгляду запиту (клопотання) про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні
    статті. 1. Особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони, для відбування призначеного їй покарання. З цією метою засуджена особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє побажання бути переданою згідно з Конвенцією про передачу засуджених осіб. Із запитом про передачу засудженої особи може звертатися як держава
  15. Стаття 60. Арешт
    статті 51-55). Інструкція про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців. Затверджена наказом МО № 618 від 16 грудня 2004 р. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Затверджені наказом ДДПВП№ 275 від 25 грудня 2003
  16. Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
    статті Особливої частини КК і суд, застосовуючи загальні засади призначення покарання, дійде висновку про необхідність застосування цього додаткового покарання в конкретній кримінальній справі. У разі призначення засудженому додаткового покарання у виді штрафу виконання такого покарання здійснюють органи Державної виконавчої служби. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
  17. Стаття 87. Помилування
    статті 85, 87). При цьому реальна правозастосовна практика згідно з нормативними актами Президента України (2000 р., 2005 р.), які визначали і визначають порядок здійснення помилування, зорієнтована на непов'язане із звільненням від кримінальної відповідальності помилування засуджених, яке здійснюється у виді: 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк (згідно з ч. 2
  18. Стаття 610. Розгляд судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України
    статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора. 2. До клопотання Міністерство юстиції України подає на розгляд суду такі документи: 1) копію вироку разом з
  19. Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань
    протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання,- карається позбавленням волі на
  20. Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності
    статтею. 2. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості; 2) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. 3. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті,
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка