Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 87. Помилування

1. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
2. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
1. Помилування - це індивідуальне державно-владне веління у формі пробачення особі, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості. При цьому лише у виняткових випадках може бути помилувано особу, яка раніше неодноразово (два і більше разів) засуджувалась за вчинення умисних злочинів або до якої було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин. Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, які потребують особливо гуманного ставлення. Але загалом надія на помилування - важливий стимул для виправлення. Особливо це стосується засуджених до довічного позбавлення волі. Клопотання про помилування таких осіб можуть бути подані після відбуття не менше двадцяти років призначеного покарання.
На відміну від амністії акт помилування не розрахований на невизначену кількість випадків використання і є персоніфікованим актом одноразового застосування права щодо конкретної особи або групи індивідуально зазначених в указі Президента України осіб. На відміну від закону про амністію указ Президента України про помилування виступає як безпосередня підстава для звільнення особи від покарання або заміни покарання більш м'яким.
2. Як і амністія, помилування у КК розглядається як підстава звільнення і від кримінальної відповідальності (ст. 44), і від покарання (статті 85, 87). При цьому реальна правозастосовна практика згідно з нормативними актами Президента України (2000 р., 2005 р.), які визначали і визначають порядок здійснення помилування, зорієнтована на непов'язане із звільненням від кримінальної відповідальності помилування засуджених, яке здійснюється у виді: 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк (згідно з ч. 2 ст. 87 - на строк не менше двадцяти п'яти років); 2) повного або часткового звільнення від відбування інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання; 3) заміни інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а у випадку розгляду кримінальної справи в касаційному порядку - після прийняття рішення ВС.
Зняття судимості здійснюється судом в порядку, встановленому ст. 91 КК і КПК, і не може передбачатись указом про помилування.
3. Помилування здійснюється Президентом України. Його укази про помилування надсилаються для обов'язкового виконання ДЦПВП, МО, судам. Коло осіб, які мають право клопотати про помилування, порядок підготовки матеріалів для розгляду цих клопотань, повноваження Служби забезпечення діяльності Комісії при Президентові України у питаннях помилування Секретаріату Президента України визначаються Положенням про здійснення помилування.
4. Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю у зв'язку з помилуванням даної особи. Закриття кримінальної справи у зв'язку з помилуванням особи не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (у цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку). Положення КПК, які допускають помилування і незасуджених осіб і які загалом узгоджуються зч. 1 ст. 44 КК, на практиці не застосовуються, оскільки не знаходять відображення у Положенні про здійснення помилування.
Конституція України (п. 27 ч. І ст. 106).
КПК (ст. 6).
КВК (статті 151, 152, 154).
Положення про здійснення помилування. Затверджене Указом Президента України N9 1118/2005 від 19 липня 2005 р.
Інструкція про порядок подання до Секретаріату Президента України матеріалів з питань помилування та виконання указів Президента України про помилування. Затверджена наказом ДЦПВП N9 93 від 16 травня 2006 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 87. Помилування"
  1. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    помилування, право на відшкодування шкоди не виникає. Фізична особа, яка у процесі дізнання, досудового слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню,
  2. Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
    статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. 1. У частині 1 ст. 9 визначено сукупність умов, за яких правові наслідки вироку суду іноземної держави можуть бути враховані в Україні і які становлять зміст принципу
  3. ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ
    статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. 2. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. 3. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в
  4. Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
    статті 36- 43); 3) малозначне діяння (ч. 2 ст. 11); 4) готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14); 5) добровільну відмову при незакінченому злочині (ст. 17). Звільнення від кримінальної відповідальності також слід відрізняти від випадків, коли особа такій відповідальності не підлягає (ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 385, ч. 2 ст. 396). 3. КК передбачає такі види звільнення від кримінальної
  5. Стаття 52. Основні та додаткові покарання
    статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом. 5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу. (Стаття 52 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-У/І від 15
  6. Стаття 53. Штраф
    статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. 3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. 4. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років. 5. У разі
  7. Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
    статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 3. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися
  8. Стаття 56. Громадські роботи
    статті 82, 83) та заміни несплаченої суми штрафу (ч. 4 ст. 53). Не виключається призначення цього покарання і при звільненні від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85). Безоплатні суспільно корисні роботи виконуються засудженим у вільний від роботи чи навчання час. Конкретні види таких робіт визначаються органами місцевого самоврядування. Ними можуть
  9. Стаття 57. Виправні роботи
    статті 82, 83). Не виключається призначення виправних робіт при звільненні від покарання на підставі закону України про амністію та акта помилування (ст. 85). 4. КК передбачає також можливість умовно-дострокового звільнення осіб, які відбувають виправні роботи, від відбування цього покарання (ст. 81), а також звільнення цих осіб від його відбування з випробуванням (ст. 75). 5. Порядок
  10. Стаття 58. Службові обмеження для військовослужбовців
    статті 82, 83). 2. Службове обмеження для військовослужбовців застосовується на строк від шести місяців до двох років. 3. Покарання у виді службових обмежень не може призначатися військовослужбовцям строкової служби (ч. 1 ст. 58). 4. Суд може застосувати у мовно-дострокове звільнення від відбування службових обмежень для військовослужбовців до осіб, що відбувають це покарання (ч. 1 ст. 81).
© 2014-2022  yport.inf.ua