загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 97. Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством


97.1. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
97.2. У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.
97.3. У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Те саме стосується фізичної особи - платника податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.
97.4. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є:
97.4.1. стосовно платника податків, який ліквідується, -ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України;
97.4.2. щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, - такий платник податків;
97.4.3. стосовно фізичної особи - підприємця - така фізична особа;
97.4.4. стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, - особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;
97.4.5. щодо кооперативів, кредитних спілок, товариств співвласників житла або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно;
97.4.6. щодо інвестиційних фондів - інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.
97.5. У разі якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.
97.6 У разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється Міністерством фінансів України.
Ліквідація є однією із форм припинення діяльності (прав і обов'язків) юридичної особи, суб'єкта господарювання. Загальний порядок ліквідації встановлений Господарським кодексом України щодо суб'єкта
господарювання (ст. 59-61); Цивільним кодексом України щодо юридичної особи (ст. 104-112); Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (ст. 33-41, 46-52), а також спеціальними законами, що визначають особливості правового статусу окремих видів юридичних осіб, суб'єктів господарювання. Відповідно до норм законодавства ліквідація господарської організації може проводитися на двох основних підставах добровільно або примусово.
Положення норм коментованої статті встановлюють особливості ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством. Відповідно до п. 97.1 під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Насамперед, погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків пов'язано, з одного боку, із загальним порядком ліквідації юридичної особи, фізичної особи - підприємця, суб'єкта господарювання, з іншого - із ліквідацією платника податків, під час якої відбуваються зміни у правовому статусі платника податків, що визначений цим Кодексом, та припиненням його податкового обов'язку. Так, відповідно до ст. 37 цього Кодексу, підставами для припинення податкового обов'язку є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісти відсутньою; втрата особою ознак платника податку, що визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Особливість правового регулювання у коментованій статті полягає у встановленні порядку самостійного або примусового погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі ліквідації платника податків, не пов'язаної із застосуванням заходів, передбачених нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Такі терміносполучення як «погашення грошових зобов'язань» або «погашення податкового боргу» у статті методично визначають відповідні напрями організаційно-правових заходів податкового адміністрування, контролю й примусово-виконавчих процедур ОДПС та інших уповноважених державних органів при ліквідації платника податків.
Так, у разі добровільного прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію юридичної особи, відповідно до п. 16.1.10 ст. 16 цього Кодексу, виникає обов'язок платника податків за місцем обліку повідомити ОДПС про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Водночас у разі отримання, відповідно до норм цього Кодексу та інших нормативно-правових актів, даних про початок ліквідаційної процедури платника податків ОДПС при наявності достатніх підстав має право, наприклад:
1) проводити документальні позапланові виїзні перевірки (ст. 78 цього Кодексу);
2) припинити адміністративний арешт майна платника податків у зв'язку із ліквідацією платника податків (ст. 94 цього Кодексу) та ін.
Наслідками проведення процедур ліквідації платника податків можуть бути закриття його рахунків у фінансових установах та/або втрата правового статусу як платника податків відповідно до норм цього Кодексу. Так, втрата правового статусу як платника податків може передбачати такі заходи, наприклад, як:
- виключення з реєстру платників податку і анулювання такої реєстрації за умов, визначених цим Кодексом (ст. 184 цього Кодексу);
- внесення держреєстратором в установленому порядку до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на
підставі довідки відповідного ОДПС про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) тощо.
У випадках коли власник або уповноважений ним орган приймає у добровільному порядку рішення щодо припинення діяльності підприємства в результаті ліквідації, не пов'язаної з банкрутством, майно такого платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Так, ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено порядок черговості задоволення вимог кредиторів платоспроможної юридичної особи, у т. ч. вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів).
Положення коментованої статті визначають порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків у разі, коли їх частина залишається непогашеною під час ліквідації або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця у зв'язку з недостатністю майна, за рахунок інших джерел. Так, абз. 1 п. 97.3 передбачає правило, за яким така частина зобов'язань платника податків погашається:
- за рахунок майна засновників або учасників підприємства-боржника, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах такої відповідальності;
- у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним податковим боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також ст. 101 цього Кодексу.
У такому ж порядку погашаються зобов'язання фізичної особи -платника податків, яка померла або визнана судом безвісти відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли
з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав. Так, зміни у правовому статусі таких платників податків здійснюється ОДПС відповідно до п. «є» ст. 184 цього Кодексу шляхом виключення з реєстру платників податку і анулювання реєстрації фізичної особи - платника податків.
Перелік осіб, які відповідальні за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платників податків, визначений у п. 97.4 коментованої статті із урахуванням особливостей правового статусу і специфіки нормативно-правового регулювання ліквідаційних процедур окремих господарських організацій, передбачених нормами законодавства.
У разі коли платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом. При застосуванні положень п. 97.5 коментованої статті необхідно враховувати, по-перше, визначені у ст. 43 цього Кодексу умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, по-друге, що у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків закінчується нарахування пені, відповідно до вимог ст. 129 цього Кодексу.
У разі коли суми надміру сплачених або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами;
- за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податку. При цьому, відповідно до бюджетного законодавства, повернення платнику податків надміру та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших
доходів бюджету провадиться у межах надміру та/або помилково сплачених
23
ним до бюджету коштів .
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів у порядку, визначеному ст. 87 цього Кодексу.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 97. Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством"
  1. Стаття 96. Погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств
    статтею є проведення, відповідно до вимог ст. 95 цього Кодексу публічного продажу внесеного в податкову заставу майна комунальних підприємств та державних підприємств, які не підлягають приватизації. При цьому отримана від такого продажу сума грошових коштів не покриває суму податкового боргу зазначених видів підприємств і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у
  2. Стаття 98. Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків
    статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: 98.1.1. зміна найменування платника податків, а для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України та/або податкового номера; 23П. 5 розділу VI, «Прикінцеві
  3. Стаття 101. Списання безнадійного податкового боргу
    статті встановлює загальне правило визначення податкового боргу «безнадійним» та функції ОДПС щодо реалізації права, передбаченого ст. 20 цього Кодексу щодо списання такого боргу, який включає пеню та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Так, п. 101.2 коментованої статті визначаються основні критерії податкового боргу як безнадійного. У випадках після ліквідації платника
  4. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  5. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    статтею, не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті. 153.1.
  6. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного
  7. § 2. Безготівкові розрахунки
    погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. Що стосується операцій з грошовими коштами, то платник має право здійснювати відповідні операції без їх узгодження з податковим органом за
  8. § 5. Виконання господарських договорів
    статтями 524, 533 ЦК). Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, не допускається крім випадків, передбачених законом, а також відмову від виконання або відстрочку виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК). Додатково у ст. 236
  9. Стаття 14. Визначення понять
    статті 14. До об'єктів вкладень інвестицій також відносять цінні папери, які є документами встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих
  10. Стаття 20. Права органів державної податкової служби
    статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); 20.1.2. під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка