|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 37. Процесуальне правонаступництво
|
|
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
1. Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, означає зміну суб'єктного складу учасників спору. Згідно 50
з коментованою статтею правонаступництво можна визначити як заміну сторони у спірному або встановленому судом правовідношенні у разі її вибуття з цивільної справи. Воно настає у разі зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальному правовідношенні.
2. Новий суб'єкт права або обов'язку може сприймати права і обов'язки правопопередника повністю або частково. Залежно від цього розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво. Універсальне правонаступництво настає у разі смерті фізичної особи і припинення юридичної особи, а сингулярне -у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи, у відносинах, щодо яких виник спір про право, у суді.
3. У разі процесуального правонаступництва, на відміну від заміни неналежної сторони, суд припиняє провадження у справі до вступу або притягнення у справу правонаступника (статті 201, 203, 204 ЦПК). Відмінність правонаступництва від заміни неналежної сторони полягає й у тому, що при заміні неналежної сторони провадження у справі починається заново, а при правонаступництві -поновлюється. Це обумовлено тим, що відповідно до коментованої статті всі дії, вчинені в процесі правопопередником, обов'язкові для правонаступника такою ж мірою, в якій вони були обов'язкові і для правопопередника. Правонаступник ніби продовжує брати участь у справі свого правопопередника, а тому і процес продовжується, а не починається заново.
4. Процесуальне правонаступництво можливе у будь-якій
стадії процесу і у будь-якому виді провадження. Так, відповідно
до коментованої статті та ст. 201 цього Кодексу, суд зобов'язаний
зупинити провадження у справі в суді апеляційної та касаційної
інстанції для вступу у справу правонаступника у разі смерті сто
рони за вимогами, у яких закон допускає правонаступництво, або
припинення існування юридичної особи, яка є стороною у справі.
В юридичній літературі і судовій практиці іноді вважають неможливим зупинення провадження вищестоящими судами при перегляді судових постанов. Але, по-перше, ст. 201 ЦПК має значення
загального правила, тобто такого, яке поширюється і на всі стадії
позовного провадження, і на всі стадії окремого провадження, апеляційного і касаційного провадження і т. ін. По-друге, коментована
стаття прямо вказує на можливість правонаступництва у будь-якій
стадії процесу і у будь-якому провадженні. Так, згідно з п. 1 ст. 34
Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті стягувача
51
або боржника, оголошення померлим або визнання безвісно відсутніми стягувана чи боржника, або припинення юридичної особи. Заміну сторони виконавчого провадження здійснює суд у порядку ст. 378 ЦПК (див. коментар до даної статті).
5. У провадженні справи при вирішенні питання про правонас-тупництво необхідно враховувати, що у тих випадках, коли матеріальне правовідношення тісно пов'язане з особою його суб'єкта, правонаступництва у матеріальному правовідношенні бути не може, а тому не може бути і процесуального правонаступництва.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 37. Процесуальне правонаступництво" |
- Стаття 122. Відкриття провадження у справі
статті правом на пред'явлення позову наділені також прокурор, органи, організації та особи, зазначені в ст. 45 цього Кодексу. Отже, закон і їх відносить до юридично заінтересованих осіб, але характер їх заінтересованості істотно інший, ніж у сторін і третіх осіб, тому що позов вони пред'являють на захист інтересів інших осіб. Передумови підрозділяються на позитивні і негативні, залежно від
- Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі
процесуального права, може впливати своїми розпорядчими діями на рух справи. 4. Третя група підстав зводиться до двох випадків: по-перше, справа підлягає закриттю у разі смерті фізичної особи, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допус кають правонаступництва і, по-друге, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі. У цих випадках справа
- Стаття 378. Заміна сторони виконавчого провадження
процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу (див. коментар до ст. 37 цього Кодексу), Закон «Про виконавче провадження», частина 4 ст. 11 допускає правонаступництво і у виконавчому провадженні. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи чи по заяві сторони, або сама заінтересована сторона мають право
- Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
статті. 99.7. Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань такої фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, то суми податкового боргу списуються у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. 99.8. У разі скасування судом рішення про визнання фізичної особи
- Стаття 137. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини
процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Третій випадок оспорення батьківства після смерті особи стосується випадків, коли через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла. Однак на відміну від перших двох ситуацій право на оспорення батьківства мають не будь-які спадкоємці померлого, а лише його дружина, батьки та діти, тобто лише спадкоємці першої
- Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
статті має процесуальний характер. Така ж сама норма містилася в ст. 88 КпШС України В СК України вона закріплена практично без змін. За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову на майбутнє. Коментована норма також застосовується до відносин батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина (див. ст. 201 СК України і коментар до неї). 16 лютого
- § 6. Виникнення та припинення юридичних осіб
правонаступництво. Ліквідація юридичної особи можлива: - за рішенням власника майна, уповноваженого ним органу, а іакож за рішенням органу, уповноваженого на те установчими документами юридичної особи; - за рішенням суду у разі банкрутства (неспроможності), або у разі систематичного здійснення юридичною особою діяльності: 1) без належного дозволу (ліцензії); 2) забороненої законодавчими
- § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
процесуальним законом до їх підсудності (ст. 22 Закону "Про судоустрій України"). Загальним територіальним судами підвідомчі: справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого
- § 1. Загальні положення про набуття права власності
статтею якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК майно не може бути витребуване в нього шляхом віндикації. Крім іого, деякі автори слушно звертають увагу на те, що в цій ситуації мають бути враховані також положення ст. 388 ЦК, яка безпосередньо встановлює порядок та умови витребування майна від
- § 2. Безготівкові розрахунки
процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення позову є накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачеві. Арешт на грошові суми може бути накладений у порядку виконавчого провадження (див. Закон України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження"), в процесі визнання банкрутом (див. Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та
|