Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейсь-
237
кого суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;
6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.
1. Закриття провадження у цивільній справі є одним із способів закінчення справи без постановления судового рішення і здійснюється за трьома групами підстав.
2. Перша група підстав зводиться до того, що у цих випадках справа в суді виникла незаконно, тобто за відсутності у позивача права на пред'явлення позову (див. коментар до ст. 122 ЦПК), а тому підлягає закриттю:
- якщо справа не підлягає розгляду в судах (вимоги не відносяться до компетенції загальних судів щодо розгляду цивільних справ, байдужні для права, вимоги, які за законом захищати заборонено, а також справи, порушені особами, які не мають юридичної заінтересованості, є неправоздатними по даній справі). Остання обставина стала підставою закриття провадження у справі за позовом М.Н. і К.С. до виконкому Суворовської районної ради народних депутатів про визнання ордера недійсним і виселення. Херсонський обласний суд справу провадженням закрив, тому що позивачка, відповідно до вимог ст. 59 ЖК, не мала права на пред'явлення такого позову, оскільки у списку на поліпшення житлових умов була лише п'ятою. Подібна ситуація передбачається і ст. 190 СК України, згідно з якою той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. За наявності такого договору вимога про стягнення аліментів стає неправовою;
- якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, рішення чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або визнання мирової угоди. Президія Київського обласного суду підкреслила, що відмова від позову буде підставою для закриття справи у суді лише тоді, якщо в попередній справі від позову відмовлялася саме ця, а не інша сторона у справі;
- якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції по тотожному позову, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рі-238
шення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.
В усіх перелічених випадках справа підлягає закриттю, тому що при прийнятті заяви були порушені вимоги ст. 120 ЦПК, тобто
у відкритті справи слід було відмовити, але справу було відкрито і тому провадження по ній має бути закрито.
3. Друга група підстав стосується випадків, коли справа виник ла правомірно, але далі її розглядати недоцільно:
а) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято су дом;
б) якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом. У цих двох випадках сторона, відповідно до принципу
диспозитивності, цивільного процесуального права, може впливати своїми розпорядчими діями на рух справи.
4. Третя група підстав зводиться до двох випадків: по-перше, справа підлягає закриттю у разі смерті фізичної особи, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допус кають правонаступництва і, по-друге, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі. У цих випадках справа виникла правомірно, однак підлягає закриттю через неможливість подальшого її розгляду. На відміну від дії подібного правила при зупиненні провадження, правовідносини тут тісно пов'язані з осо бистістю, а тому не допускають правонаступництва (про стягнення аліментів, поновлення на роботі тощо). У судовій практиці непо одинокими є помилки судів у вирішенні питання про можливість правонаступництва. Так, за позовом Е.К. і М.К. про розподіл май на судова колегія Дніпропетровського обласного суду скасувала рішення суду і провадження у справі закрила в зв'язку зі смертю відповідача. Дніпропетровський обласний суд скасував касаційну ухвалу і справу направив на новий розгляд, оскільки правовідно сини, що виникають у зв'язку з розподілом майна, допускають правонаступництво.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі"
  1. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    статтею 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому
  2. Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
    статті 27 цього Кодексу, позивач мас право протягом усього часу розгляду справи змінити під-ставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач мас право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов. 3. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. 4. Кожна із сторін має право вимагати
  3. Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи
    статті 205 цього Кодексу; 5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1,2 і 8 статті 207 цього Кодексу. 3. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої цієї статті, судовий збір та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, встановлених цією
  4. Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди
    стаття передбачає три додаткових варіанти вирішення питань про судові витрати. Перший з них передбачений на той випадок, коли позивач відмовляється від заявлених ним вимог. У такому випадку за загальним правилом позивач втрачає право на відшкодування судових витрат відповідачем. Більш того, право на відшкодування витрат виникає у відповідача. Але так буде лише тоді, коли підставою такої відмови
  5. Стаття 122. Відкриття провадження у справі
    статті правом на пред'явлення позову наділені також прокурор, органи, організації та особи, зазначені в ст. 45 цього Кодексу. Отже, закон і їх відносить до юридично заінтересованих осіб, але характер їх заінтересованості істотно інший, ніж у сторін і третіх осіб, тому що позов вони пред'являють на захист інтересів інших осіб. Передумови підрозділяються на позитивні і негативні, залежно від
  6. Стаття 123. Зустрічний позов
    стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову. Аналіз законодавства і судової практики приводить до висновку, що є три способи захисту проти позову: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Невизнання позову - невмотивоване відхилення відповідачем
  7. Стаття 130. Попереднє судове засідання
    статтями 174 і 175 цього Кодексу. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду. 6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
  8. Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
    статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача погрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті. 2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві. 3. Заходи забезпечення
  9. Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
    стаття цього Кодексу встановлює порядок реалізації одних із найважливіших процесуальних прав позивача та відповідача: відмови від позову та визнання позову. Відмова позивача від позову і визнання позову відповідачем є односторонніми волевиявленнями сторін, спрямованими на врегулювання спору між ними. Ці розпорядчі дії можуть бути здійснені сторонами протягом усього часу судового розгляду справи в
  10. Стаття 175. Мирова угода сторін
    стаття встановлює порядок здійснення ще одного істотного волевиявлення сторін - мирової угоди. Мирова угода сторін є двостороннім волевиявленням з приводу їх прав та обов'язків і предмета позову, спрямованим на врегулювання спору шляхом взаємних поступок. Мирова угода може бути адресована суду як у вигляді усної заяви, так і у письмовій формі. У випадку укладання мирової угоди закон передбачає