загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття Розподіл процесуальних витрат

1. Уразі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
2. Уразі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
3. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
1. Відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, витрати суб'єктів кримінального провадження можуть відшкодовуватися обвинуваченим або компенсуватися за рахунок держави. За результатами судового розгляду суд приймає рішення у формі вироку. Водночас судді в кожному випадку повинні з'ясовувати, які судові витрати понесені під час досудового розслідування, чи правильно обчислено їх розмір, адже у резолютивній частині вироку зазначається рішення суду щодо відшкодування процесуальних витрат.
Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність. Водночас суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним процесуальні витрати, які документально підтверджені (наприклад квитанції про оплату житла, проїзні квитки тощо). Якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання відшкодування (компенсації) процесуальних витрат та їх розмірів окремо щодо кожного з обвинувачених з урахуванням ступеня вини, майнового стану, тощо.
До витрат, що підлягають розподілу відносять:
- витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором;
- витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування представника потерпілого (переїзд, наймання житла, виплата добових витрат, втрачений заробіток чи витрати у зв' язку з відривом від звичайних занять);
- витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Однак стягнення із засудженого безпосередньо на користь свідка, потерпілого,
експерта, спеціаліста, понятого, перекладача витрат, пов'язаних з їх явкою за викликом, є неприпустимим (п. 11 постанови ПВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995).
Крім зазначених витрат КПК визначає види процесуальних витрат, які покриваються за рахунок Державного бюджету України в імперативному порядку, наприклад, витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, тощо.
У випадку відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Так, відповідно до ст. 127 КПК шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Водночас майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом (ст. 1177 ЦК).
2. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України. Однак суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В обвинувальному акті, який передається до суду, обов'язково зазначаються відомості щодо розміру витрат на залучення експерта (у разі провадження експертизи під час досудового розслідування) (п. 8 ч. 2 ст. 291).
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням експертів, встановлюється КМУ. Так, розмір винагороди експерта, який виконує свої функції не в порядку службового завдання, визначається залежно від його кваліфікації та складності завдання у межах від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи. У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагороди збільшується на 25 відсотків (п. 5 Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджена постановою КМУ № 710 від 1 липня 1996 р.)
3. Суд апеляційної, касаційної інстанції та Верховний Суд України, змінюючи чи ухвалюючи нове рішення без прийняття рішення про направлення справи на новий судовий розгляд, вирішує питання розподілу процесуальних витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК.
Відповідно до ст. 418 КПК суд апеляційної інстанції уповноважений приймати рішення у формі вироку чи ухвали. У разі скасування вироку суду першої інстанції повністю чи частково суд апеляційної інстанції ухвалює новий вирок відповідно до статей 374, 420 КПК, в якому вирішує питання відшкодування процесуальних витрат. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали. У резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції вирішується питання розподілу процесуальних витрат (ст. 419 КПК).
З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали, в резолютивній частині яких вирішується питання розподілу процесуальних витрат.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Розподіл процесуальних витрат"
  1. Стаття 124. Розподіл процесуальних витрат
    розподіл процесуальних
  2. Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
    розподіляються відповідно до судового рішення. 3. У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
  3. Стаття 126. Рішення щодо процесуальних витрат
    процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. 2. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх
  4. Стаття 118. Види процесуальних витрат
    витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і
  5. Стаття 125. Визначення розміру процесуальних витрат
    процесуальних витрат, які повинні бути їм
  6. Стаття 388. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги
    стаття вирішує питання про розподіл судових витрат по справах даної категорії. До складу судових витрат по цих справах, як і по інших, включаються й витрати по наданню юридичної допомоги, а також пов'язані з поїздками. Ідея цієї статті в тому, шо судові витрати повинна нести та особа або орган, через дії якого виникла справа в суді і витрати в справі зокрема. Тому судові витрати покладаються на
  7. Стаття 594. Витрати, пов'язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі
    процесуальними витратами згідно з цим
  8. Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди
    стаття передбачає три додаткових варіанти вирішення питань про судові витрати. Перший з них передбачений на той випадок, коли позивач відмовляється від заявлених ним вимог. У такому випадку за загальним правилом позивач втрачає право на відшкодування судових витрат відповідачем. Більш того, право на відшкодування витрат виникає у відповідача. Але так буде лише тоді, коли підставою такої відмови
  9. Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків
    стаття встановлює важливе правило про процесуальну силу строків: пропуск встановленого законом або судом процесуального строку спричиняє для учасників процесу, як правило, неможливість здійснення даної процесуальної дії. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду і повертаються заявнику, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення
  10. Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат
    стаття вирішує питання про судові витрати по даних справах. За загальним правилом заявник по таких справах судових витрат не несе, їх відносять на рахунок держави. Однак у разі, коли заявник поводився несумлінно, звернувся до суду із завідомо неправдивою заявою, суд покладає судові витрати саме на
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка