|
1. Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
1. Коментована стаття вирішує питання про розподіл судових витрат по справах даної категорії. До складу судових витрат по цих справах, як і по інших, включаються й витрати по наданню юридичної допомоги, а також пов'язані з поїздками. Ідея цієї статті в тому, шо судові витрати повинна нести та особа або орган, через дії якого виникла справа в суді і витрати в справі зокрема. Тому судові витрати покладаються на заявника, якщо в задоволенні скарги йому відмовлено, і, навпаки, у разі постановления судом ухвали про задоволення скарги судові витрати покладаються на відповідний відділ державної виконавчої служби.
|
- Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних
- § 4. Поняття і види господарських товариств
статтями 116, 117 ЦК, ст. 88 ГК та статтями 10, 11 Закону. Так, учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно
- Стаття 79. Види судових витрат
стаття цього Кодексу встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Таким чином, закон вводить нове поняття - «судовий збір» - замість існуючого поняття «державне мито». Але п. 6 Прикінцевих та перехідних положень (розділ XI цього Кодексу) введено правило, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору,
- Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами
стаття цього Кодексу визначає принципи і порядок розподілу судових витрат між сторонами. Головний принцип сплати судових витрат полягає у тому, що судові витрати несе сторона, з чиєї вини виникла справа, тобто та сторона, яка вчинила цивільне правопорушення. Тому в тих випадках, коли позов задоволено повністю, з відповідача позивачу підлягають стягненню всі документально підтверджені судові
- Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди
стаття передбачає три додаткових варіанти вирішення питань про судові витрати. Перший з них передбачений на той випадок, коли позивач відмовляється від заявлених ним вимог. У такому випадку за загальним правилом позивач втрачає право на відшкодування судових витрат відповідачем. Більш того, право на відшкодування витрат виникає у відповідача. Але так буде лише тоді, коли підставою такої відмови
- Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
статті перелічені реквізити ухвали суду апеляційної інстанції та у загальному вигляді визначений її зміст. 2. Відповідно до цієї статті в ухвалі мають зазначатися: час і місце її постановления; найменування суду, який постановив ухвалу; прізвище та ініціали головуючого і суддів, що брали участь у вирішенні справи; прізвище й ініціали секретаря судового засідання (у зв'язку з цим слід зазначити,
- Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
стаття структурувала ухвалу суду касаційної інстанції, а також вказувала на її основні реквізити. 2. Ухвала даного суду повинна була складатися з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної і резолютивної. Внесені законодавцем зміни на перший погляд ліквідують структуру ухвали, встановлюючи лише перелік головних її реквізитів і не застосовуючи понять "вступна частина", "описова частина",
- Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної
ціни
статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших
- Стаття 144. Об'єкти амортизації
статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.
- Стаття 146. Визначення вартості об'єктів амортизації
статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації. 146.3. Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних
|