| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду |
||
|
1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановления; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; 3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскаржен-ня. 2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення. 3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції. 1. У коментованій статті перелічені реквізити ухвали суду апеляційної інстанції та у загальному вигляді визначений її зміст. 2. Відповідно до цієї статті в ухвалі мають зазначатися: час і місце її постановления; найменування суду, який постановив ухвалу; прізвище та ініціали головуючого і суддів, що брали участь у вирішенні справи; прізвище й ініціали секретаря судового засідання (у зв'язку з цим слід зазначити, що, на відміну від колишньої касації, в апеляційному перегляді повинен бути журнал судового засідання); дані про осіб, які беруть участь.у справі; короткий зміст позовних вимог і доводи апеляційної скарги; посилання на рішення суду 355 першої інстанції; мотиви висновків апеляційного суду з посиланнями на закон, яким він керувався, і наслідки розгляду апеляційної скарги, які формулюються стосовно них в ухвалі суду апеляційної інстанції. Ухвала суду апеляційної інстанції повинна складатися з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної 3. Характер мотивувальної частини ухвали залежить, насампе ред, від остаточного висновку апеляційного суду. Якщо апеляційний суд дійде висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, а скарги необгрунтованими, то в апеляційній ухвалі свій висновок він повинен обгрунтувати конкретними даними з посиланням на матеріали справи. У судовій же практиці ще зустрічаються ухвали вищестоящих судів, у яких вказано лише на необґрунтованість скарги. 4. У разі скасування або зміни рішення суду першої інстанції апеляційний суд повинен зазначити у своїй ухвалі, в чому полягає неправильність рішення, який закон порушено, у чому полягає це порушення, якими матеріалами справи спростовуються мотиви суду першої інстанції, покладені в основу рішення. Якщо справа передається на новий розгляд, в ухвалі мають бути зазначені обставини, що підлягають з'ясуванню при новому розгляді справи. Між тим, у судовій практиці в ухвалах іноді вказують тільки у загальному вигляді на неповноту рішення і не вказують, у чому саме вона полягає. 5. Як уявляється, підсумкова ухвала суду апеляційної інстанції, як і ухвала касаційного суду, повинна виноситися ім'ям України, тому що вона визначає долю рішення суду, постановленого ім'ям України і ці суди є органами судової влади та реалізують цю владу шляхом здійснення правосуддя. Однак, це не стосується інших ухвал і постанов зазначених судів, якими вирішується питання руху справи, збирання доказів тощо. Деякі вчені та практики вважають це питання вирішеним, мабуть, тому, що ст. 313 ЦПК щодо порядку ухвалення рішень та постановления ухвал відсилає правозастосовника і до глави 7 розділу Ш ЦПК, ст, 208 якого вживає термін «рішення» у двох значеннях (широкому і вузькому), а ст. 209 його зазначає про ухвалення рішень ім'ям України. Однак, автор коментаря вважає це безпід-ставним, оскільки законодавець це правило встановлює лише для судових рішень. Про це свідчить і назва статті 209 ЦПК. Якщо співставити її з частиною першою, видно, що в останній йдеться про такі рішення, що ухвалюються, тобто про рішення у вузькому 356 значенні. Ухвали ж згідно назви цієї статті та інших норм ЦПК не ухвалюються, а постановляються, і правила про них викладені не у частинах 1 - 3, а у частинах 4 - 7 ст. 209 ЦПК. Не є достатнім нормативним забезпеченням цього питання його вирішення у Постановах Пленуму Верховного Суду України та його правових позиціях. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду" |
||
|
||