Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи від-110
хиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
4. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд від-повідно змінює розподіл судових витрат.
1. Коментована стаття цього Кодексу визначає принципи і порядок розподілу судових витрат між сторонами. Головний принцип сплати судових витрат полягає у тому, що судові витрати несе сторона, з чиєї вини виникла справа, тобто та сторона, яка вчинила цивільне правопорушення. Тому в тих випадках, коли позов задоволено повністю, з відповідача позивачу підлягають стягненню всі документально підтверджені судові витрати. Якщо у задоволенні позову відмовлено повністю, то всі судові витрати у справі несе позивач.
2. При частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеній частині позову. Так, наприклад, якщо позов був заявлений у сумі 600 грн., а задоволений на 400 грн. і судові витрати склали 30 грн., то ці витрати розподіляються у такий спосіб: 600 : 400 = 30 : х; х = 20 грн. Оскільки рішення постановлене у цій частині проти відповідача, то він і сплачує дану суму, а частину витрат, що залишилася (10 грн.), сплачує позивач, тому що вона буде пропорційна тій сумі, у якій позивачу відмовлено.
3. Коментована стаття згідно з головним принципом розподілу судових витрат регулює й інші варіанти вирішення питань про судові витрати у декількох можливих ситуаціях (частини 2-5 статті). Так, частини 2 та 4 цієї статті передбачають випадки компенсації судових витрат за рахунок держави. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією в їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком
(п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"). Наприклад, підпункт 2 п. 1 Додатка до зазначеної постанови передбачає граничний розмір компенсації витрат за правову допомогу - вона не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі , яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Зазначені правила коментарів не потребують, оскільки викладені чітко та зрозуміло.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами"
  1. Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди
    стаття передбачає три додаткових варіанти вирішення питань про судові витрати. Перший з них передбачений на той випадок, коли позивач відмовляється від заявлених ним вимог. У такому випадку за загальним правилом позивач втрачає право на відшкодування судових витрат відповідачем. Більш того, право на відшкодування витрат виникає у відповідача. Але так буде лише тоді, коли підставою такої відмови
  2. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    статтею, не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті. 153.1.
  3. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    статті 18-22 ЦК, статті 261-265 ЦПК). Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ч. 1 ст. 18 ЦК). ' Цивільне право. - К., 1997. - Ч. 1. - С. 347-372. У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган
  4. § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
    статтями 16 і 17 Закону України "Про власність" таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велося подружжям у період шлюбу (тут виникає спільна сумісна власність) або велося за рахунок спільної праці членів сім'ї (у такому разі будинок стає їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними). Інші особи, які брали участь у будівництві жилого будинку
  5. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    статті 49, 64). Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. (статті 11, 16). Рішення КС у справі про платні медичні послуги N9 15-рп від 25 листопада 1998 р. Рішення КС у справі про безоплатну медичну допомогу N9 10-рп від 29 травня 1998 р. Угода про надання медичної допомоги громадянам держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997р.
  6. Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
    статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з
  7. Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару
    статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,- караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на
  8. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою
  9. § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
    судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст. 125 Конституції). Систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні
  10. 3.1. Поняття і види права спільної власності
    статті, скільки с г. 640 ЦК. Співвласник мас право на виділ у натурі частки з майна, шо є у спільній частковій власності. Якщо виділ частки я спільного майна не допускається згідно із законом або с неможливим (йдеться про неподільну річ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Договір про
© 2014-2022  yport.inf.ua