загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні

1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або ві- деозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.
3. Уразі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.
1. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій має на меті виявлення та фіксацію інформації, що вказує на ознаки підготовлюваного, вчинюваного або вчиненого злочину, за умови, що в інший спосіб отримати відповідні відомості органам до- судового розслідування не вдалося. Негласні слідчі (розшукові) дії, регламентовані цією главою КПК, проводяться в конспіративний спосіб, що забезпечує можливість отримання інформації про підготовку та вчинення злочинів приховано від осіб, протиправні дії яких документуються. Документування протиправної діяльності через проведення негласних слідчих дій може здійснюватися лише у випадках, коли запобігти вчиненню злочину або розкрити злочин іншими засобами неможливо. Отримана внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформація забезпечує можливість слідчому встановити реальну картину розслідуваної події злочину, оскільки особи, що є об'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не підозрюючи, що за ними ведеться спостереження, а також, що їх протиправні дії фіксуються за допомогою технічних засобів, ведуть себе невимушено, таким чином розкриваючи своїми діями свої плани та наміри щодо вчинення злочинних посягань, та можуть обмінюватися зі своїми спільниками та іншими особами інформацією, що викриває їх протиправну антисуспільну діяльність.
Організаційно-тактичні засади проведення кожної із негласних слідчих (розшуко- вих) дій, закріплених гл. 21 КПК, є захищеною законом таємницею, їх правова регламентація забезпечується підзаконними нормативними актами суб'єктів, уповноважених на їх проведення.
Під результатом негласних слідчих (розшукових) дій слід розуміти сукупність отриманих внаслідок їх проведення відомостей, що вказують на ознаки вчинення злочину, осіб, що їх вчинили, а також інформації щодо осіб, які ухиляються від кримінальної відповідальності, органів досудового розслідування чи суду або від кримінального покарання. Інформація, отримана відповідно мети проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зафіксована на матеріальні носії є матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій. Обов'язковими вимогами до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати те, що вони відображають інформацію, здобуту відповідно до мети кримінального провадження та зафіксовану у порядку, визначеному законодавчими та відомчими актами. Внаслідок проведення негласних слідчих (роз- шукових) дій можуть бути отримані документи (копії), які містять фактичні дані про злочинні діяння окремих осіб і груп, об' єкти матеріального світу (речі й предмети) властивості, якості й стан яких об'єктивно пов'язані зі злочинною діяльністю, або такі, що були знаряддям злочину, й усі інші матеріальні об'єкти, які можуть бути засобами виявлення, розкриття та розслідування злочину і використані як приводи та підстави для початку кримінального провадження та прийняття інших процесуальних рішень, а також для отримання фактичних даних, що можуть використовуватись у доказуванні. Під копією слід розуміти документ, що відтворює інформацію документа-оригінала, а також його зовнішні ознаки (або їх частини) з обов'язковою позначкою «копія». Копії з документів, що містять сліди кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження згідно з положеннями ст. 98 КПК, та оформлені як додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії (статті 104-106, 252 КПК), можуть використовуватися у доказуванні.
Згідно з вимогами ч. 1 коментованої статті за результатами проведення кожної із негласних слідчих (розшукових) дій складається протокол. Додатками до протоколу є матеріальні носії інформації, предмети і документи, отримані за результатами проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій. Залежно від специфіки негласної слідчої (розшукової) дії за її результатами можуть бути сформовані різні додатки. Зокрема, за результатами аудіоконтролю особи або аудіоконтролю місця додатками до протоколу виступатимуть фонограми запису розмов, зафіксовані на аналогових чи цифрових носіях, за результати накладення арешту на кореспонденцію, її огляду та виїмки додатками до протоколу можуть виступати предмети й документи, що пересилалася у відправленнях, або копії таких документів, матеріали фото- кінозйомки негласних слідчих дій із огляду, виїмки телеграфно-поштових відправлень тощо. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається особою, що її проводила, до змісту вносяться необхідні відомості щодо дати й місця складення протоколу, виду проведеної негласної слідчої (розшукової) дії з посиланням на норму КПК, відомості щодо уповноваженої особи, що дала дозвіл на її проведення, дати початку й закінчення, строку проведення, отримані результати. Хід проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних засобів. Результати технічного документування ходу провадження негласних слідчих (розшукових) дій також можуть використовуватись у доказуванні на судових стадіях кримінального провадження.
Протоколи з додатками негласних слідчих (розшукових) дій після закінчення їх провадження та до моменту віддання обвинуваченого до суду зберігаються у прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та відповідає за їх збереження. На судових стадіях кримінального провадження суд досліджує протоколи з додатками негласних слідчих (розшукових) дій, у необхідних випадках до участі запрошується спеціаліст, який надає необхідні консультації або допомогу в експлуатації технічних засобів, які використовувалися під час проведення досудо- вого розслідування.
2. Відповідно до ч. 2 цієї статті закону на будь-якій стадії кримінального провадження особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит вказаних осіб може мати на меті здійснення перевірки законності проведених негласних слідчих (розшукових) дій та отримання консультацій або роз' яснень фахівця щодо змісту отриманих за ними результатів. Оскільки організаційно-тактичні засади проведення кожної із негласних слідчих дій є захищеною законом таємницею, з якою може бути обізнане лише вузьке коло фахівців, з метою нерозголошення форм та методів їх проведення відомості, що можуть призвести до розконспірації методики негласних слідчих (розшукових) дій, розголошенню не підлягають. У виняткових випадках окремі відомості можуть бути розкриті для всебічного, повного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, за умови, що досудове розслідування та судове провадження здійснюються із дотриманням режиму секретності.
Цією ж нормою статті Кодексу закріплено, що допит осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом. Розголошення на досудовому розслідуванні та на стадіях судового розгляду матеріалів кримінального провадження відомостей стосовно осіб, які безпосередньо проводили негласні слідчі (розшукові) дії, у переважній більшості випадків може створити загрозу як їх особистій безпеці, так і завдати шкоди членам їх сімей. Окрім того, оприлюднення у ході кримінального провадження персональних даних осіб, які проводили чи брали участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, зробить неможливим подальше їх використання на відповідній ділянці роботи, адже щодо того, ким є і чим замається ця людина, буде обізнана невизначена кількість осіб, що брали участь у кримінальному провадженні. Тому за умови необхідності допиту вказаної категорії осіб на будь-якій стадії кримінального провадження щодо них слід застосовувати передбачені законом заходи безпеки. Нерозголошення відомостей може забезпечуватися шляхом обмеження їх внесення до матеріалів кримінального провадження. Прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, слідчий, прокурор або суд виносить мотивовану постанову або ухвалу про зміну в матеріалах кримінального провадження прізвища, імені, по батькові особи, що проводила або брала участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а інші дані зазначаються лише у постанові (ухвалі) про зміну анкетних даних. Ця постанова до матеріалів кримінального провадження не додається, а зберігається окремо в органі, який здійснює досудове розслідування.
Допит співробітників оперативних підрозділів, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, може здійснюватись відповідно вимог ст. 232 КПК, із мікшуванням звуку та відповідним форматом трансляції відеозобра- ження, що не дозволить упізнати цю особу.
3. У випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (роз- шукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися відповідні дії. Такими особами можуть бути безпосередньо підозрюваний, обвинувачений або особи, що контактували із підозрюваними або обвинуваченими та обізнані в їх протиправній діяльності, що зафіксовано у матеріалах, сформованих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Ці особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строки, передбачені ст. 253 КПК, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні"
  1. Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
    статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи
  2. Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
    результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі
  3. Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
    негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних
  4. Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    статтею 290 цього Кодексу. 2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб. 3. Виготовлення копій протоколів про
  5. Стаття Використання конфіденційного співробітництва
    статті КПК конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження. Особи, що підтримують конфіденційні відносини із зазначеними органами, можуть
  6. Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
    використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення
  7. Стаття 93. Збирання доказів
    статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. 4. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального
  8. Стаття 273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється. 2. Виготовлення,
  9. Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
    статті та статтею 256 цього Кодексу. 2. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб. 3. У разі якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений
  10. § 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
    негласних слідчих (розшукових)
  11. § 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
    негласних слідчих (розшукових)
  12. Стаття 253. Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії
    негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. 2. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих
  13. Стаття 251. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості
  14. Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. 3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням
  15. Стаття Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
    статті та статтею 256 цього Кодексу. 2. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов 'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб. 3. Уразі якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений у
  16. Стаття Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
    статтею КК може наставати лише тоді, коли внаслідок дій слідчого, прокурора з досудового розслідування заподіяна істотна шкода охоро- нюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій охоронюваних Конституцією
  17. Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
    статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 3. У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка