Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 107. Домашній арешт

(в ред. Федерального закону від 07.12.2011 N 420-ФЗ)
1. Домашній арешт як запобіжний захід обирається за судовим рішенням щодо підозрюваного або обвинуваченого при неможливості застосування іншої, більш м'якою, запобіжного заходу і полягає в знаходженні підозрюваного або обвинуваченого у повній або часткової ізоляції від суспільства в житловому приміщенні, в якому він проживає в якості власника , наймача або на інших законних підставах, з покладанням обмежень і (або) заборон та здійсненням за ним контролю. З урахуванням стану здоров'я підозрюваного або обвинуваченого місцем його утримання під домашнім арештом може бути визначено лікувальну установу.
2. Домашній арешт обирається на термін до двох місяців. Термін домашнього арешту обчислюється з моменту винесення судом рішення про обрання даного запобіжного заходу щодо підозрюваного або обвинуваченого. У разі неможливості закінчити попереднє слідство у термін до двох місяців і за відсутності підстав для зміни або скасування запобіжного заходу цей термін може бути продовжений за рішенням суду в порядку, встановленому статтею 109 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2.1. В термін домашнього арешту зараховується час утримання під вартою. Сукупний термін домашнього арешту і утримання під вартою незалежно від того, в якій послідовності дані запобіжного заходу застосовувалися, не повинен перевищувати граничний термін утримання під вартою, встановлений статтею 109 цього Кодексу.
(Частина 2.1 введена Федеральним законом від 11.02.2013 N 7-ФЗ)
3. Домашній арешт як запобіжний захід застосовується у відношенні підозрюваного або обвинуваченого за рішенням суду у порядку, встановленому статтею 108 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
4. Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суддя виносить одну з таких постановле-ний:
1) про обрання щодо підозрюваного або обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту;
2) про відмову в задоволенні клопотання.
5. При відмові в задоволенні клопотання про обрання щодо підозрюваного або обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суддя з власної ініціативи за наявності підстав, передбачених статтею 97 цього Кодексу, та з урахуванням обставин, зазначених у статті 99 цього Кодексу, має право обрати щодо підозрюваного або обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави.
6. Постанова судді надсилається особі, який порушив клопотання, прокурору, контролюючому органу за місцем відбування домашнього арешту, підозрюваному або обвинуваченому і підлягає негайному виконанню.
7. Суд з урахуванням даних про особу підозрюваного або обвинуваченого та фактичних обставин при обранні домашнього арешту як запобіжного заходу може йому заборонити і (або) обмежити:
1) вихід за межі житлового приміщення, в якому він проживає ;
2) спілкування з певними особами;
3) відправлення та одержання поштово-телеграфних відправлень;
4) використання засобів зв'язку та інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет".
8. Залежно від тяжкості пред'явленого обвинувачення та фактичних обставин підозрюваний чи обвинувачений може бути підданий судом усім заборонам і (або) обмеженням, перерахованим у частині сьомій цієї статті, або деяким з них. Обмежених можуть бути змінені судом за клопотанням підозрюваного або обвинуваченого, його захисника, законного представника, а також слідчого або дізнавача, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. Підозрюваний чи обвинувачений не може бути обмежений у праві використання телефонного зв'язку для виклику швидкої медичної допомоги, співробітників правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також для спілкування з контролюючим органом, дізнавачем, зі слідчим. Про кожному такому дзвінку підозрюваний чи обвинувачений інформує контролюючий орган.
9. У рішенні суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вказуються умови виконання цього запобіжного заходу (місце, в якому буде знаходитися підозрюваний чи обвинувачений, термін домашнього арешту, час, протягом якого підозрюваному або обвинуваченому дозволено перебувати поза місцем виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборони і (або) обмеження, встановлені стосовно підозрюваного чи обвинуваченого, місця, які йому дозволено відвідувати).
10. Контроль за перебуванням підозрюваного або обвинуваченого у місці виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і за дотриманням ним накладених судом заборон та (або) обмежень здійснюється федеральним органом виконавчої влади, осуще ствляющім правозастосовні функції, функції з контролю та нагляду у сфері виконання кримінальних покарань в відношенні осу-ждения. З метою здійснення контролю можуть використовуватися аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби контролю, перелік і порядок застосування яких визначаються Урядом Російської Федерації. Порядок здійснення контролю визна-виділяється нормативними правовими актами, які затверджуються федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення і реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері виконання кримінальних покарань, спільно зі Слідчим комітетом Російської Федерації і федеральними органами виконавчої влади, до складу яких входять органи попереднього слідства, за погодженням з Генеральною прокуратурою Російської Федерації.
11. Якщо за медичними показаннями підозрюваний чи обвинувачений був доставлений в заклад охорони здоров'я і госпіталі-Спеціалі, то до вирішення судом питання про зміну або скасування запобіжного заходу щодо підозрюваного або обвинуваченого про-продовжували діяти встановлені судом заборони і (або) обмеження. Місцем виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вважається територія відповідного закладу охорони здоров'я.
12. У орган дізнання або орган попереднього слідства, а також до суду підозрюваний чи обвинувачений доставляється транс-кравцем засобом контролюючого органу.
13. Зустрічі підозрюваного або обвинуваченого, які перебувають під домашнім арештом в умовах повної ізоляції від суспільства, з за-Щитники, законним представником проходять у місці виконання цього запобіжного заходу.
14. У разі порушення підозрюваним або обвинуваченим, щодо якої як запобіжний захід обрано домашній арешт, умов виконання цього запобіжного заходу слідчий, дізнавач вправі подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Якщо порушення умов виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту було допущено після призначення судового розгляду, цей запобіжний захід може бути змінена за поданням контролюючого органу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 107. Домашній арешт "
  1. Стаття 32.8. Виконання постанови про адміністративний арешт
    1. Постанова судді про адміністративний арешт виконується органами внутрішніх справ негайно після винесення такої постанови. 2. Особа, піддана адміністративному арешту, утримується під вартою в місці, визначеному органами внутрішніх справ. При виконанні постанови про адміністративний арешт здійснюється особистий огляд особи, що зазнає адміністративному арешту. 3. Термін
  2. Стаття 32.8. Виконання постанови про адміністративний арешт
    1. Постанова судді про адміністративний арешт виконується органами внутрішніх справ негайно після винесення такої постанови. 2. Особа, піддана адміністративному арешту, утримується під вартою в місці, визначеному органами внутрішніх справ. При виконанні постанови про адміністративний арешт здійснюється особистий огляд особи, що зазнає адміністративному арешту. 3. Термін
  3. Стаття 3.9. Адміністративний арешт
    1. Адміністративний арешт полягає в утриманні порушника в умовах ізоляції від суспільства і встановлюється на строк до п'ятнадцяти діб, а за порушення вимог режиму надзвичайного стану або режиму в зоні проведення контртерористичної операції до тридцяти діб. Адміністративний арешт призначається суддею. 2. Адміністративний арешт встановлюється і призначається лише у виняткових
  4. Стаття 151. Направлення засуджених військовослуж бовців на гауптвахту
    Військовослужбовці, засуджені до арешту, повинні бути спрямовані на гауптвахту для відбування арешту в 10-денний термін після отримання розпорядження суду про виконання
  5. Стаття 20.25. Несплата адміністративного штрафу або самовільне залишення місця відбування адміністративного арешту
    (в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) 1. Несплата адміністративного штрафу в строк, передбачений цим Кодексом, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в двократному розмірі суми несплаченого адміністративного штрафу або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. 2. Самовільне залишення місця відбування адміністративного арешту - тягне
  6. Стаття 241. Викуп домашніх тварин при неналежному поводженні з ними
    У випадках, коли власник домашніх тварин звертається з ними в явному протиріччі з встановленими на підставі закону правилами та прийнятими в суспільстві нормами гуманного ставлення до тварин, ці тварини можуть бути вилучені у власника шляхом їх викупу особою, які пред'явили відповідну вимогу до суду. Ціна викупу визначається угодою сторін, а в разі спору -
  7. Стаття 1169. Переважне право на предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку під час розподілу спадщини
    Спадкоємець, який проживав на день відкриття спадщини спільно з спадкодавцем, має під час розподілу спадщини переважне право на отримання у рахунок своєї спадкової частки предметів звичайної домашньої обстановки та
  8. Стаття 149. Місця відбування арешту засудженими воєн-бовців
    Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахтах для засуджених військовослужбовців або у відповід-чих відділеннях гарнізонних
  9. Стаття 3.9. Адміністративний арешт
    1. Адміністративний арешт полягає в утриманні порушника в умовах ізоляції від суспільства і встановлюється на строк до п'ятнадцяти діб, а за порушення вимог режиму надзвичайного стану або правового режиму контртерористичної операції до тридцяти діб. Адміністративний арешт призначається суддею. (В ред. Федерального закону від 27.07.2006 N 153-ФЗ) 2. Адміністративний арешт
  10. Стаття 154. Особливості правового становища осуж-денних військовослужбовців
    1. Час відбування арешту в загальний строк військової служби та вислугу років для присвоєння чергового військового звання не зараховують ється. 2. Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового зва-ня, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби та звільнений з військової служби, за винятком випадків при-знання його непридатним до
  11. Стаття 177. Придбання самогону та других міцніх спиртних напоїв домашнього Вироблення
    Придбання самогону та других мінніх спиртних напоїв домашнього Вироблення - Тягном за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Із змінамі, внесеними згідно з Указом ПРЕЗИДІЇ Верховної Ради Української PCP від ??29.05.85 р. № 316-ХІ, Законом України от 07.02.97 р. № 55/97-ВР) 1. Об'єктом даного адміністратівного проступку є Суспільні отношения у
  12. Стаття 71. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених до арешту
    Коментар до статті 71 Як заходи заохочення за хорошу поведінку до засуджених до арешту можуть застосовуватися подяку, дострокове зняття раніше накладеного стягнення чи дозвіл на телефонну розмову. Умовно-дострокове звільнення і заміна покарання більш м'яким, враховуючи короткі терміни арешту, на засуджених до цього виду покарання не поширюються. Якщо засуджені порушують
  13. Стаття 232. Відшкодування витрат на утримання бездоглядних тварин і винагорода за них
    У разі повернення бездоглядних домашніх тварин власникові особа, яка затримала тварин, і особа, у якої вони перебували на утриманні та в користуванні, мають право на відшкодування їх власником необхідних витрат, пов'язаних з утриманням тварин, з зарахуванням вигод, витягнутих від користування ними. Особа, яка затримала бездоглядних домашніх тварин, має право на винагороду відповідно