Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 109. Строки тримання під вартою

1. Утримання під вартою при розслідуванні злочинів не може перевищувати 2 місяці.
2. У разі неможливості закінчити попереднє слідство у термін до 2 місяців і за відсутності підстав для зміни або скасування запобіжного заходу цей термін може бути продовжений суддею районного суду або військового суду відповідного рівня в порядку, встановленому частиною третьою статті 108 цього Кодексу, на строк до 6 місяців . Подальше продовження терміну може бути здійснено щодо осіб, обвинувачених у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, тільки у випадках особливої ??складності кримінальної справи і за наявності підстав для обрання цього запобіжного заходу суддею того ж суду за клопотанням слідчого, внесеного за згодою керівника відповідного слідчого органу за суб'єктами Російської Федерації, іншого прирівняного до нього керівника слідчого органу або за клопотанням дізнавача у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 223 цього Кодексу, за згодою прокурора суб'єкта Російської Федерації або прирівняного до нього військового прокурора, до 12 місяців.
(В ред. Федеральних законів від 05.06.2007 N 87-ФЗ, від 03.12.2007 N 323-ФЗ)
3. Термін утримання під вартою понад 12 місяців може бути продовжений лише у виняткових випадках щодо осіб, обви-няемих в скоєнні особливо тяжких злочинів, суддею суду, зазначеного у частині третій статті 31 цього Кодексу, або військового суду відповідного рівня за клопотанням слідчого, внесеного за згоди відповідно до підслідністю Голови Слідчого комітету Російської Федерації або керівника слідчого органу відповідного федерального органу виконавчої-чої влади (при відповідному федеральному органі виконавчої влади), до 18 місяців.
(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 58-ФЗ, від 05.06.2007 N 87-ФЗ, від 28.12.2010 N 404-ФЗ)
4. Подальше продовження строку не допускається. Обвинувачений, що міститься під вартою, підлягає негайному звільненню, за винятком випадків, передбачених пунктом 1 частини восьмої та частиною восьмой.1 цієї статті.
(В ред. Федерального закону від 05.06.2012 N 53-ФЗ)
5. Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи повинні бути пред'явлені обвинуваченому, утримується під вартою, та його захиснику не пізніше ніж за 30 діб до закінчення граничного строку тримання під вартою, встановленого частинами другою і третьою цієї статті.
6. Якщо після закінчення попереднього слідства матеріали кримінальної справи було пред'явлено обвинуваченому та його захиснику пізніше ніж за 30 діб до закінчення граничного строку тримання під вартою, то після його закінчення обвинувачений підлягає негайному звільненню. При цьому за обвинуваченим і його захисником зберігається право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
7. У разі, якщо після закінчення попереднього слідства терміни для пред'явлення матеріалів даної кримінальної справи обві-няемие та його захиснику, передбачені частиною п'ятою цієї статті, були дотримані, однак 30 діб для ознайомлення з мате-ріалами кримінальної справи їм виявилося недостатньо, слідчий за згодою керівника слідчого органу по суб'єкту Російської Федерації або прирівняного до нього керівника іншого слідчого органу має право не пізніше ніж за 7 діб до закінчення граничного строку тримання під вартою порушити клопотання про продовження цього терміну перед судом, зазначеним у частині третій статті 31 цього Кодексу, або військовим судом відповідного рівня. Якщо у виробництві по кримінальній справі бере участь кілька обвинувачених, які утримуються під вартою, і хоча б одному з них 30 діб виявилося недостатньо для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, то слідчий вправі порушити зазначене клопотання щодо того обвинуваченого або тих обвинувачених, які ознайомилися з матеріалами кримінальної справи, якщо не відпала необхідність у застосуванні до нього або до них взяття під варту і відсутні підстави для обрання іншого запобіжного заходу.
(В ред. Федеральних законів від 24.07.2002 N 98-ФЗ, від 04.07.2003 N 92-ФЗ, від 05.06.2007 N 87-ФЗ)
8. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути представлено до суду за місцем провадження попереднього розслідування або місцем утримання обвинуваченого під вартою не пізніше ніж за 7 діб до його закінчення. Суддя не пізніше ніж через 5 діб з дня отримання клопотання приймає в порядку, передбаченому частинами четвертою, восьмою і одинадцятою статті 108 цього Кодексу, одне з таких рішень:
(в ред. Федеральних законів від 29.05. 2002 N 58-ФЗ, від 04.07.2003 N 92-ФЗ, від 02.12.2008 N 226-ФЗ)
1) про продовження терміну утримання під вартою до моменту закінчення ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи і направлення прокурором кримінальної справи до суду, за винятком випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті;
2) про відмову в задоволенні клопотання слідчого і звільнення обвинуваченого з-під варти.
8.1. У випадках, передбачених частиною второй.1 статті 221 та частиною второй.1 статті 226 цього Кодексу, за клопотанням прокурора, порушеній перед судом в період попереднього розслідування не пізніше ніж за 7 діб до закінчення терміну домашнього арешту або терміну утримання під вартою, термін домашнього арешту або термін утримання під вартою може бути продовжений до 30 діб.
(Частина 8.1 введена Федеральним законом від 05.06.2012 N 53-ФЗ)
9. Термін утримання під вартою в період попереднього слідства обчислюється з моменту укладення підозрюваного, обви-няемого під варту до направлення прокурором кримінальної справи до суду.
10. В термін утримання під вартою також зараховується час:
1) на яке особу було затримано в якості підозрюваного;
2) домашнього арешту;
3) примусового перебування у медичній або психіатричному стаціонарі за рішенням суду;
4) протягом якого особа містилося під вартою на території іноземної держави за запитом про надання правової допомоги або про видачу його Російської Федерації в Відповідно до статті 460 цього Кодексу.
11. Після закінчення граничного строку тримання під вартою у випадках, передбачених пунктом 4 частини десятої цієї статті, і при необхідності провадження попереднього розслідування суд має право продовжити термін утримання особи під вартою в порядку, встановленому цією статтею, але не більше ніж на 6 місяців.
(Частина одинадцята введена Федеральним законом від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
12. У разі повторного взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого за тим же кримінальній справі, а також по соеди-ненному з ним або виділеного з нього кримінальній справі термін утримання під вартою обчислюється з урахуванням часу, проведеного підозрюваним, обвинуваченим під вартою раніше.
13. Розгляд судом клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в його відсутність не допускається, за винятком випадків знаходження обвинуваченого на стаціонарній судово-психіатричній експертизі та інших обставин, що виключають можливість його доставляння до суду, що має бути підтверджено відповідними документами. При цьому участь захисника обвинуваченого в судовому засіданні є обов'язковою.
(Частина тринадцята введена Федеральним законом від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
14. У випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, суддя виносить постанову про розгляд питання про продовження терміну утримання під вартою за відсутності обвинуваченого із зазначенням причин, за якими присутність обвинуваченого неможли-.
(Частина чотирнадцята введена Федеральним законом від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 109. Строки тримання під вартою"
  1. Стаття 77.2. Строки тримання під вартою засуджений-них до позбавлення волі, які притягуються до кримінальної відпові-ності по іншій справі
    (введена Федеральним законом від 16.03.1999 N 49-ФЗ) У разі, якщо засуджений до позбавлення волі притягується до кримінальної відповідальності по іншій справі і щодо його з-брана запобіжний захід у вигляді взяття під варту, терміни його утримання в слідчому ізоляторі визначаються відповідно до кримінально-процесуальним законодавством Російської
  2. Стаття 255. Вирішення питання про запобіжний захід
    1. У ході судового розгляду суд вправі обрати, змінити або скасувати запобіжний захід щодо підсудного. 2. Якщо взяття під варту обрано підсудному як запобіжного заходу, то термін утримання його під вартою з дня по-ходження кримінальної справи до суду і до винесення вироку не може перевищувати 6 місяців, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї
  3. Стаття 72. Обчислення строків покарань та зарахування покарання Коментар до статті 72
    1. У коментованій статті встановлено правила обчислення покарань, які є терміновими. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК РФ терміни покарань у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт, обмеження по військовій службі, арешту, утримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців і позбавлення волі можуть бути призначені у вироку суду в
  4. § 6. Порядок визначення строків покарань при складанні покарань. Обчислення строків покарань та зарахування покарання
    У статті 71 КК встановлено спеціальні правила обчислення остаточного покарання за сукупністю злочинів і при-говірок в тих випадках, коли застосовуються різні види наказа-ний. У відповідності з цими правилами одному дню позбавлення сво-боди відповідають: а) один день арешту або тримання в дис-ціплінарной військової частини; б) 2 дні обмеження волі; в) 3 дні виправних робіт або
  5. Стаття 151. Направлення засуджених військовослужбовців на гауптвахту
    Коментар до статті 151 1. Важливим моментом відбування будь-якого термінового покарання є визначення моменту початку його відбування. При відбуванні арешту термін покарання обчислюється з моменту прийняття засудженого військовослужбовця під охорону для супроводу на гауптвахту, а при прямуванні самостійно - з моменту, коли він прийнятий начальником гауптвахти або черговим по військової частини. Якщо в
  6. Стаття 301. Незаконні затримання, взяття під варту або утримання під вартою Коментар до статті 301
    1. У ст. 301 встановлена ??відповідальність за три самостійних злочини: незаконні затримання (ч. 1), взяття під варту і утримання під вартою (ч. 2). 2. Затримання - захід процесуального примусу, що застосовується органом дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором на строк не більше 48 годин з моменту фактичного затримання особи за підозрою у вчиненні злочину (п. 11
  7. Завідомо незаконне взяття під варту або містить жаніе під вартою (ч. 2 ст. 301 КК).
    Основний об'єкт переступив-лений - суспільні відносини, що забезпечують нормаль-ную діяльність по відправленню правосуддя судом, а також органів прокуратури, попереднього слідства та дізнання по здійсненню кримінального переслідування (злочин першої групи). Додатковий об'єкт - особиста свобода, а також права та законні інтереси потерпілого (честь, гідність, майнові та
  8. Стаття 128. Обчислення строку
    1. Строки, передбачені цим Кодексом, обчислюються годинами, добами, місяцями. При обчисленні строків місяцями не беруться до уваги той годину і ті добу, якими починається протягом строку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. При обчисленні строків взяття під варту, домашнього арешту та перебування у медичному або психіатричному стаціонарі в них включається і
  9. Стаття 77.2. Строки тримання під вартою засуджених до позбавлення волі, які притягуються до кримінальної відповідальності по іншій справі
    Коментар до статті 77.2 1. Коментована стаття регламентує дещо інші, ніж розглянуті вище питання перебування засудженого до позбавлення волі в слідчому ізоляторі. Вона поширюється на засуджених до позбавлення волі, які притягуються до кримінальної відповідальності по іншій справі і щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. У цьому випадку терміни
  10. Стаття 60.3. Обчислення строку примусових ра-бот
    1. Термін примусових робіт обчислюється з дня прибуття засудженого в виправний центр. 2. В термін примусових робіт зараховуються час утримання засудженого під вартою як запобіжного заходу, час прямування у виправний центр під конвоєм, а також час короткострокових виїздів, що надаються засудженому відповідно до статті 60.4 цього Кодексу, з розрахунку один день
  11. Стаття 94. Підстави звільнення підозрюваного
    1. Підозрюваний підлягає звільненню за постановою дізнавача чи слідчого, якщо: (в ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 1) не підтвердилося підозра у вчиненні злочину; 2) відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; 3) затримання було здійснено з порушенням вимог статті 91 цього Кодексу. 2. Після закінчення 48 годин
  12. Стаття 29.1.4. Виклик свідка, потерпілого, їх представників, експерта, що знаходяться за межами території Російської Федерації
      1. Свідок, потерпілий, їх представники, експерт, що знаходяться за межами території Російської Федерації, можуть бути за їх згодою викликані службовою особою, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, для провадження процесуальних дій на території Російської Федерації. 2. Запит про виклик направляється в порядку, встановленому частиною 2 статті 29.1.1
  13.  § 2. Злочини, що посягають на нормальну управлінську діяльність представників влади, співробітників правоохоронних і контролюючих органів, а також співробітників місць позбавлення волі або тримання під вартою
      § 2. Злочини, що посягають на нормальну управлінську діяльність представників влади, співробітників правоохоронних і контролюючих органів, а також співробітників місць позбавлення волі або тримання під
  14. Незаконні затримання, взяття під варту або з-тримання під вартою (ст. 301 КК).
      Арешт, взяття під варту і утримання під вартою допускаються тільки за доль-ному рішенням. До судового рішення особа не може бути під-вергнути затримання на термін більше 48 годин (ч. 2 ст. 22 Консти-туції РФ). Конституційний принцип особистої недоторканність ності особи обумовлює спеціальний порядок затримання особи та ув'язнення його під варту, регламентований нормами уго-
  15. 13. Обчислення строків покарань та зарахування покарання
      При складанні покарань, при заміні покарань, а також при заліку покарань важливим є питання про обчислення строків покарань. Обчислення строків покарань має велике значення і для судової практики, забезпечуючи єдиний підхід до призначення різних видів покарань в зазначених вище випадках. Всі види покарань, перелічені в ст. 44 КК, мають своє кількісне обчислення, кожен з них
  16. Строки тримання під вартою
      . Конституція і кримінально-процесуальний закон вимагають суворого дотримання встановлених строків тримання під вартою осіб, обвинувачених у скоєнні злочинів. За загальним правилом цей термін при розслідуванні злочинів не може перевищувати двох місяців, проте вкластися в нього вдається не завжди. У цьому випадку за відсутності підстав для зміни або скасування запобіжного заходу він може бути продовжений
  17. Особливості визначення термінів покарання при однорідних і різнорідних видах покарання. Обчислення строків покарання і їх залік
      . Визначення, обчислення строків покарання і залік покарання Порядок визначення термінів покарання при складанні покарань передбачений ст. 71 КК РФ. При складанні покарань за сукупністю злочинів або вироків один день позбавлення волі дорівнює: а) одному дню арешту або тримання в дисциплінарному військової частини; б) двом дням обмеження волі; в) трьом днів виправних робіт або
  18. Стаття 49. Обчислення строку обмеження волі
      (В ред. Федерального закону від 27.12.2009 N 377-ФЗ) 1. Термін обмеження свободи, призначеного як основного виду покарання, обчислюється з дня взяття засудженого на облік кримінально-виконавчою інспекцією. 2. У термін обмеження свободи, призначеного як основного виду покарання, зараховується час утримання засудженого під вартою як запобіжного заходу з розрахунку один
  19. Стаття 197. Спеціальні строки позовної давності
      1. Для окремих видів вимог законом можуть встановлюватися спеціальні строки позовної давності, скорочені або більш тривалі порівняно із загальним строком. 2. Правила статей 195, 198 - 207 цього Кодексу поширюються також на спеціальні строки давності, якщо законом не встановлено
© 2014-2020  yport.inf.ua