Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 471. Підстави відмови у передачі особи, осуж-денного до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянином якої вона є

(в ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
У передачі особи, засудженої судом Російської Федерації до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, гражда-Ніномія якого ця особа є, може бути відмовлено у випадках, якщо:
1) жодне з діянь, за яке особу засуджено, не визнається злочином за законодавством держави, громадянином ко-торого є засуджений;
2) покарання не може бути виконано в іноземній державі внаслідок:
а) закінчення терміну давності або на іншій підставі, передбаченій законодавством цієї держави;
б) невизнання судом чи іншим компетентним органом іноземної держави вироку суду Російської Федерації або визнання судом чи іншим компетентним органом іноземної держави вироку суду Російської Федерації без встановлення порядку та умов відбування засудженим покарання на території іноземної держави;
в) непорівнянності з умовою та порядком відбування засудженим покарання, визначених судом або іншим компетентним ор-ганом іноземного держави;
3) від засудженого або від іноземної держави не отримані гарантії виконання вироку в частині цивільного позову;
4) не досягнуто згоди про передачу засудженого на умовах, передбачених міжнародним договором Російської Федеративної-ції;
5) засуджений має постійне місце проживання в Російській Федерації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 471. Підстави відмови у передачі особи, осуж-денного до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянином якої вона є "
  1. Стаття 87. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
    статтями 120, 122, 124, 127, 130 і 132 цього Кодексу, проводиться за рішенням комісії виправної установи, в роботі якої можуть брати участь представники органів місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, - представники громадських спостережних комісій. Комісія виправної установи вирішує також питання про переведення
  2. Стаття 469. Підстави передачі особи, засудженої до ли-шению свободи
    передачі особи, засудженої судом Російської Федерації до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянином якої вона є, так само як для передачі громадянина Російської Федерації, засудженого судом іноземної держави до позбавлення волі, для відбування покарання в Російській Федерації є рішення суду за результатами розгляду подання федерального органу
  3. Стаття 177. Відстрочка відбування покарання засуджений-ним
    засуджений подає через адміністрацію виправної установи, що виконує покарання. 2. Адміністрація виправної установи протягом 10 днів після подачі засудженим клопотання про відстрочку відбування покарання запрошувати у відповідних органах державної влади, органах місцевого самоврядування та у родичів осуж-денного довідку про згоду родичів прийняти засудженого
  4. Стаття 115. Заходи стягнення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі
    засудженим до позбавлення волі можуть застосовуватися такі заходи стягнення: а) догану; б) дисциплінарний штраф у розмірі до двохсот карбованців; (в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) в) поміщення засуджених, які утримуються у виправних колоніях або тюрмах, в штрафний ізолятор на строк до 15 су-струм; г) переведення засуджених чоловіків, які є злісними порушниками встановленого
  5. Стаття 136. Заходи стягнення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі у виховних колоніях
    засуджених можуть застосовуватися поряд з передбаченню пунктами "а" і "б" частини першої статті 115 цього Кодексу такі заходи стягнення: а) позбавлення права перегляду кінофільмів протягом одного місяця, б) оселення в дисциплінарний ізолятор на строк до семи діб з виведенням на
  6. § 8. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду
    підставою освобожде-ня особи від покарання. Їх тривалість залежить від категорії злочину і становить: 1) 2 роки - при осуж-деніі за злочин невеликої тяжкості; 2) 6 років - при осуж-деніі за злочин середньої тяжкості; 3) 10 років - при засуджений-ванні за тяжкий злочин ; 4) 15 років - при засудженні за особливо тяжкий злочин. Ухилення засудженого від
  7. § 13. Довічне позбавлення волі
    підстав до ос-вобожденіе засудженого з місць позбавлення волі по закін-ванні певного терміну, так і відносним - у разі, якщо такі підстави є. Передбачене чинним КК довічне позбавлення волі носить відносний характер, оскільки згідно ч. 5 ст. 79 КК особа, яка відбуває довічного-ве позбавлення волі, може бути звільнена умовно-досроч-но, якщо судом буде
  8. Стаття 314. Ухилення від відбування позбавлення волі Коментар до статті 314
    особи, засудженої до позбавлення волі, якому дозволено короткочасний і тривалий виїзд за межі виправних установ, до місця позбавлення волі після закінчення терміну виїзду; б) неявці особи, засудженого до позбавлення волі, якому надано відстрочку відбування покарання, до місця позбавлення волі після закінчення строку відстрочки. Відповідно до ст. 82 КК РФ засудженим вагітним жінкам і
  9. Стаття 75.1. Направлення засуджених в колонію-поселення
    статтями 75 і 76 цього Кодексу, у випадках ухилення його від слідства або суду, порушення ним запобіжного заходу або відсутності у нього постійного місця проживання на території Російської Федерації. 5. Засуджені, які до винесення вироку утримувалися під вартою, а також засуджені, яким відповідно до пунк-тами "в" і "г" частини другої статті 78 цього Кодексу змінено вид
  10. Стаття 113. Заходи заохочення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі
    передачі; д) втратив чинність. - Федеральний закон від 08.12.2003 N 161-ФЗ; е) надання додаткового короткострокового або тривалого побачення; ж) дозвіл додатково витрачати гроші в розмірі до п'ятисот рублів на покупку продуктів харчування і предметів першої необхідності; (в ред. Федерального закону від 14.02. 2009 N 23-ФЗ) з) збільшення часу прогулянки засудженим, які містяться в
  11. Стаття 122. Виправні колонії суворого ре-жиму
    засуджені до позбавлення волі, посту-пили в дане виправний заклад, крім засуджених за умисні злочини, вчинені в період відбування лише-ня волі, а також засуджені, переведені з полегшених і суворих умов відбування покарання. Якщо в період перебування у слідчому ізоляторі до засудженого не застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його
  12. Стаття 124. Виправні колонії особливого режі-ма
    засуджені до позбавлення волі, посту-пили в дане виправний заклад, крім засуджених за умисні злочини, вчинені в період відбування лише-ня волі, а також засуджені, переведені з полегшених і суворих умов відбування покарання. Якщо в період перебування у слідчому ізоляторі до засудженого не застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його
  13. Стаття 127. Умови відбування позбавлення волі у виправних колоніях особливого режиму для засуджених, від-бувають довічне позбавлення волі
    підстав, зазначених у частині шостій статті 124 цього Кодексу. Якщо в період преба-вання у слідчому ізоляторі до засудженого не застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його перебування в будів-гих умовах відбування покарання обчислюється з дня взяття під варту. (В ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) 4. За відбуття не менше 10 років у звичайних умовах
  14. Стаття 57. Довічне позбавлення волі Коментар до статті 57
    особи, яка здійснює правосуддя або попереднє розслідування); ст. 317 (посягання на життя співробітника правоохоронного органу); ст. 357 (геноцид). В даний час довічне позбавлення волі додатково передбачено в якості одного з покарань в ч. 3 ст. 205 КК РФ, встановила відповідальність за найбільш небезпечні форми тероризму. 2. Довічне позбавлення волі призначається
  15. Стаття 49. Обчислення строку обмеження волі
    засудженого на облік кримінально-виконавчою інспекцією. При цьому в термін обмеження свободи, призначеного як основного виду покарання, зараховується час утримання засудженого під вартою як запобіжного заходу з розрахунку один день перебування під вартою за два дні обмеження волі. Однак обмеження свободи може призначатися і в якості додаткового виду покарання до
  16. Стаття 172. Підстави звільнення від відбування нака-зания
    підстави, передбачені
  17. Стаття 75. Направлення засуджених до позбавлення сво-боди для відбування покарання
    особами. Порядок направлення засуджених до виправних установ визначається федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення і реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері виконання кримінальних покарань. (В ред. Федеральних законів від 21.07.1998 N 117-ФЗ, від 08.11.2008 N 194-ФЗ) 2. Адміністрація слідчого ізолятора
  18. Стаття 101. Медико-санітарне забезпечення осуж-денних до позбавлення волі
    відмови засудженого від прийому їжі і виникнення загрози його життю допускається примусове харчування осуж-денного за медичними показаннями. 5. Порядок надання засудженим медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних та санітарно-профілактичних установ органів охорони здоров'я та залучення для цих цілей їх медичного персоналу
© 2014-2022  yport.inf.ua