Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації з змінами від 07.06.2013, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 115. Заходи стягнення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі

1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених до позбавлення волі можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
а) догану;
б) дисциплінарний штраф у розмірі до двохсот карбованців;
(в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ)
в) поміщення засуджених, які утримуються у виправних колоніях або тюрмах, в штрафний ізолятор на строк до 15 су-струм ;
г) переведення засуджених чоловіків, які є злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання, утримуючи-трудящих у виправних колоніях загального і суворого режимів, в приміщення камерного типу, а у виправних колоніях особливого ре-жиму - в одиночні камери на строк до шести місяців;
д) переведення засуджених чоловіків, які є злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання, в єдині приміщення камерного типу на строк до одного року;
е) переведення засуджених жінок, які є злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання, в примі-ня камерного типу на строк до трьох місяців.
2. До засуджених, які відбувають позбавлення волі в колоніях-поселеннях, можуть застосовуватися стягнення у вигляді скасування права про-живания поза гуртожитку та заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до 30 днів.
3. До засуджених, які відбувають позбавлення волі в колоніях-поселеннях, не застосовуються стягнення, передбачені пунктами "г", "д" і "е" частини першої цієї статті.
4. Втратив силу. - Федеральний закон від 09.05.2005 N 46-ФЗ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 115. Заходи стягнення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі "
  1. Стаття 113. Заходи заохочення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі
    заходи заохочення: (в ред. Федерального закону від 01.04.2012 N 25-ФЗ) а) подяка; б) нагородження подарунком, в) грошова премія; г) дозвіл на отримання додаткової посилки або передачі; д) втратив чинність. - Федеральний закон від 08.12.2003 N 161-ФЗ; е) надання додаткового короткострокового або тривалого побачення; ж) дозвіл додатково витрачати гроші в розмірі до
  2. Стаття 136. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі у виховних колоніях
    115 ДВК РФ, до засуджених можуть застосовуватися тільки догану і дисциплінарний штраф. Крім того, у виховних колоніях можуть застосовуватися особливі заходи стягнення: а) позбавлення права перегляду кінофільмів протягом одного місяця. Відповідно до ч. 1 ст. 94 ДВК РФ засудженим не рідше одного разу на тиждень демонструються кінофільми, б) оселення в дисциплінарний ізолятор на строк до семи діб з
  3. § 13. Довічне позбавлення волі
    застосовується лише при від-сутствии у засудженого злісних порушень встановленого порядку відбування покарання протягом попередніх 3 років. Умовно-дострокового звільнення не підлягають засуджені, які вчинили нове тяжке або особливо тяжкий злочин у період відбування довічного позбавлення
  4. Стаття 138. Посадові особи виховної колонії, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених
    заходи заохочення і стягнення в повному обсязі може тільки начальник виховної колонії або особа, яка його заміщає. 2. Начальники загонів мають право застосовувати такі заходи заохочення, як подяка, дозвіл додатково витрачати гроші на купівлю продуктів харчування і предметів першої необхідності і дострокове зняття стягнення, раніше накладеного начальником загону. Вони мають право
  5. Стаття 115. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі
    115 1. Заходи стягнення, що застосовуються за порушення встановленого порядку відбування покарання, також можуть бути розділені на групи: а) заходи стягнення, що застосовуються до всіх засудженим: догана; дисциплінарний штраф у розмірі до двохсот карбованців; б) заходи стягнення, що застосовуються тільки у виправних установах певного виду : - скасування права проживання поза гуртожитку; заборона виходу за
  6. § 4. Примусові заходи медичного характеру, з'єднані з виконанням покарання
    заходи медичного характеру можуть бути з'єднані з виконанням кримінального покарання щодо осіб, які страждають психічним розладом, не виключає осудності (ч. 2 ст. 99 КК). Примусовому лікуванню вони піддаються тільки в тому випадку, якщо суд постановляє обві-Передачі вирок з призначенням покарання. У всіх інших випадках, у тому числі і при винесенні обвинувального
  7. Стаття 104. Умови праці засуджених до позбавлення волі
    засуджених до позбавлення волі, правила охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії встановлюються відповідно до законодавства Російської Федерації про працю. Час початку і закінчення роботи (зміни) визначається графіками змінності, що встановлюються адміністрацією виправної установи за погодженням з адміністрацією підприємства, на якому працюють засуджені. 2.
  8. § 9. Обмеження свободи
    запобіжного заходу та час слідування під конвоєм з виправного закладу у виправний центр, при заміні невідбутої частини позбавлення волі обмеженням волі з розрахунку один день пре-биванія під вартою за два дні обмеження волі, а також вре-мя короткострокового виїзду після звільнення з виправної установи до прибуття до виправного центру. В термін ограни-чення свободи не § 8. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду
  9. застосовуються. Обвинувальний вирок щодо зазначених осіб підлягає виконанню незалежно від терміну, що пройшов з дня вступу його в законну
    Стаття 102. Матеріальна відповідальність осуж-денних до позбавлення волі
  10. засуджені до позбавлення волі несуть матеріальну відповідальність: за шкоду, заподіяну при виконанні засудженими трудових обов'язків, - у розмірах, передбачених законодавством Російської Федерації про працю; за шкоду, заподіяну іншими діями засуджених, - у розмірах, передбачених цивільним законодавством Росій-ської Федерації. 2. Засуджений повинен відшкодовувати збитки,
    Стаття 119. Посадові особи виправних установ, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених до позбавлення волі
  11. 115 ДВК РФ заходів заохочення і стягнення в повному обсязі користуються начальники виправних установ або особи, що їх заміняють. Можна відзначити, що раніше таке право мали і всі вищестоящі начальники (ст. 55 ВТК РРФСР), тобто особи, які не відносяться до персоналу виправного закладу. У суді були оскаржені повноваження начальника установи вирішувати питання про переведення засудженого в приміщення камерного
    Стаття 71. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених до арешту
  12. заходи стягнення у вигляді догани (в усній або письмовій формі) або проштовхування у штрафний ізолятор на строк до 10 діб. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених регулюється ст. ст. 114 і 117 ДВК
    § 4. Звільнення від покарання у зв'язку із заміною невідбутої частини покарання більш м'яким видом
  13. засудженого, які свідчать, що він для свого подальшого ис-правління більш не потребує повному відбуванні призначеного судом покарання. Крім того, невідбуту частину може бути замінена більш м'я-ким видом покарання тільки після фактичного відбуття осуж-денним за вчинення: злочини невеликої або середньої тяжкості - не менше однієї третини; тяжкого злочину - не менше
    Стаття 101. Медико-санітарне забезпечення осуж-денних до позбавлення волі
  14. засудженим до позбавлення волі організується і надається-ляется відповідно до Правил внутрішнього розпорядку виправних установ і законодавством Російської Федеративної-ції. 2. У кримінально-виконавчій системі для медичного обслуговування засуджених організуються лікувально-профілактичні уч-нов (лікарні, спеціальні психіатричні і туберкульозні лікарні) і медичні частини, а
    Стаття 168. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців
  15. заходи заохочення, заходи стягнення є засобом впливу на поведінку засудженого. Це вимушений захід, що застосовується до особи, допускающему порушення умов та порядку відбування покарання. Вона є негативною оцінкою поведінки засудженого з боку командування дисциплінарної військової частини. На командира військової частини покладається відповідальність за підтримання в ній дисципліни і
    Стаття 57. Довічне позбавлення волі Коментар до статті 57
  16. застосовується щодо жінок, осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, і чоловіків, які досягли до моменту винесення судом вироку 65-річного віку. 4. Необхідно враховувати, що особа, яка відбуває довічне позбавлення волі, може бути умовно-достроково звільнено після відбуття не менше 25 років, якщо буде визнано, що воно не потребує подальшого відбування покарання. Умовно-дострокове
    Глава 15. ВИХОВНИЙ ВПЛИВ НА осужен-денних ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
  17. Глава 15. ВИХОВНИЙ ВПЛИВ НА осужен-денних ДО ПОЗБАВЛЕННЯ
    Стаття 153. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців
  18. заходи заохочення і стягнення. Їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Заходи заохочення і стягнення застосовуються з урахуванням положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил Російської Федерації, а також конкретних обставин, особистості засудженого і його попередньої поведінки. 3. За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до військової служби до засуджених
    Заходи захисту і заходи відповідальності
  19. заходи захисту і заходи відповідальності, які різняться між собою за підставами застосування, соціальним призначенням і виконуваних функцій, принципам реалізації та деяким іншим моментам. Найбільшу практичну значимість при цьому має та обставина, що за загальним правилом міри відповідальності на відміну від заходів захисту застосовуються лише до винного порушника суб'єктивного права і виражаються
    меры защиты и меры ответственности, которые различаются между собой по основаниям применения, социальному назначению и выполняемым функциям, принципам реализации и некоторым другим моментам. Наибольшую практическую значимость при этом имеет то обстоятельство, что по общему правилу меры ответственности в отличие от мер защиты применяются лишь к виновному нарушителю субъективного права и выражаются