Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Стаття 16. Призупинення статусу адвоката |
||
- обрання адвоката до органу державної влади або орган місцевого самоврядування на період роботи на постійній основі; - нездатність адвоката більш шести місяців виконувати свої професійні обов'язки; - заклик адвоката на військову службу; - визнання адвоката безвісно відсутнім у встановленому федеральним законом порядку. 2. У разі прийняття судом рішення про застосування до адвоката примусових заходів медичного характеру суд може розглянути питання про призупинення статусу даного адвоката. Крім припинення статусу, зауваження і попередження, збори (конференція) адвокатської палати вправі доповнити перелік заходів дисциплінарної відповідальності іншими заходами (наприклад, доганою, суворою доганою). Причому заходи такої відповідальності рада адвокатської палати застосовує з урахуванням обставин, що вплинули на вчинення проступку і характеризують особу адвоката. Тому за подібні по тяжкості порушення до адвокатів можуть бути застосовані різні заходи впливу. 3. Призупинення статусу адвоката тягне за собою припинення дії відносно даного адвоката гарантій, встановлених коментованим Законом, за винятком тих, що передбачені в п. 2 ст. 18 цього Закону. Основні принципи, що стосуються ролі юристів, вказують на обов'язок влади Російської Федерації: а) в рамках національного законодавства враховувати практику дотримання повної конфіденційності консультацій підзахисних з адвокатами; б) забезпечувати умови, при яких юристи могли б виконувати свої професійні обов'язки в обстановці, вільною від загроз, перешкод, залякування та невиправданого втручання; в) не наражати судовому переслідуванню і судовим адміністративним, економічним чи іншим санкціям за будь-які дії, вчинені відповідно до визнаних професійних обов'язків, нормами й етикою, а також загрозою подібного переслідування; г) забезпечувати юристам цивільний і кримінальний імунітет в ході виконання ними своїх професійних обов'язків. У розвиток і уточнення принципів незалежності і гарантій недоторканності практикуючих юристів, у тому числі адвокатів, в підсумковому Документі Московської наради Конференції з людського виміру НБСЄ (Москва, 1991 р.) були сформульовані додаткові положення як одна з найважливіших завдань роботи ООН та ОБСЄ у сфері охорони прав людини та основних свобод. У пункті 19 гл. 2 цього Документа визначено ступінь необхідних гарантій незалежності учасників судочинства, в тому числі адвоката-захисника, для забезпечення дотримання основних принципів правосуддя. Виконання державою цього завдання визначає ступінь розвитку інститутів громадянського суспільства та зрілості демократії країни в цілому. 3.1. Особа, статус адвоката якого призупинено, не вправі здійснювати адвокатську діяльність, а також займати виборні посади в органах адвокатської палати або Федеральної палати адвокатів. Порушення положень цього пункту тягне за собою припинення статусу адвоката. Адже адвокатською діяльністю є кваліфікована юридична допомога, що надається на професійній основі особами, які отримали статус адвоката в порядку, встановленому коментованим Законом, фізичним і юридичним особам з метою захисту їх прав, свобод та інтересів, а також забезпечення доступу до правосуддя. 4. Рішення про призупинення статусу адвоката приймає рада адвокатської палати того суб'єкта Російської Федерації, до регіонального реєстру якого внесено відомості про це адвоката. Рішення про відмову у поновленні статусу адвоката може бути оскаржене до суду. Рада адвокатської палати зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня прийняття ним рішення повідомити про це письмово територіальний орган юстиції для внесення відповідних відомостей до регіонального реєстру. Протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення територіальний орган юстиції вносить до регіонального реєстру відомості про зупинення або відновлення статусу адвоката. 5. Згідно ч. 5 коментованої статті, після припинення дії підстав, передбачених п. 1 і 2 коментованої статті, статус адвоката поновлюється за рішенням ради, яка прийняла рішення про призупинення статусу адвоката, на підставі особистої заяви адвоката, чий статус був припинений. Рішення про припинення статусу адвоката приймає рада адвокатської палати того суб'єкта Росії, до регіонального реєстру якого внесено відомості про це адвоката, а в зазначених вище випадках (п. 5, 6) - рада адвокатської палати на основі висновку кваліфікаційної комісії. Рада повідомляє про прийняте рішення особу, статус адвоката якого припинений, протягом семи днів з дня прийняття рішення про припинення статусу адвоката адвокатське освіту, а також територіальний орган юстиції, який вносить зміни до регіонального реєстру. Слід мати на увазі, що рішення про припинення статусу адвоката може бути оскаржене до суду. 5.1. Рішення ради адвокатської палати про призупинення статусу адвоката або про відмову у поновленні статусу адвоката може бути оскаржене до суду. Якщо територіальний орган юстиції має відомості про обставини, які служать підставою для припинення статусу адвоката, то він направляє подання про припинення статусу адвоката в адвокатську палату. Якщо рада адвокатської палати протягом одного місяця з дня отримання зазначеного подання не прийняв рішення про припинення статусу адвоката, то територіальний орган юстиції може звернутися до суду із заявою про припинення цього статусу. 6. Рада адвокатської палати в десятиденний термін з дня прийняття ним рішення про призупинення чи відновлення статусу адвоката повідомляє про це в письмовій формі територіальний орган юстиції для внесення відповідних відомостей до регіонального реєстру. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 16. Призупинення статусу адвоката " |
||
|