| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.2. Види адміністративно-правових норм |
||
|
Матеріальна норма права містить правило поведінки, що формулює права і обов'язки суб'єктів, їх правове становище, а також відповідальність Наприклад, норми, що визначають компетенцію суб'єктів адміністративного права (право громадянина подати скаргу і обов'язок посадової особи розглянути її у встановлений термін і дати вмотивовану відповідь). Таким чином, матеріальні адміністративно-правові норми визначають основи взаємодії суб'єктів адміністративного права Процесуальна адміністративно-правова норма - встановлене чи санкціоноване державною владою обов'язкове правило поведінки процедурного характеру, що регулює відносини у правотворчій і правозастосовчій діяльності уповноважених державних органів , посадових осіб і громадських організацій Процесуальні форми регулюють порядок, форми і методи реалізації норм матеріального права Процесуальні норми є похідними від матеріальних норм Прикладом можуть служити норми, що визначають порядок прийому, розгляду, вирішення скарг громадян, порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, виконавче провадження і т п Поряд з адміністративно-процесуальними (юрисдикційними) нормами, що регулюють, наприклад, порядок притягнення до адміністративної відповідальності, розгляду і вирішення адміністративно-правових спорів, ряд авторів виділяють ще й адміністративно-процедурні норми Таке виділення аргументується тим, що управлінська діяльність не зводиться лише до юрисдикційної Істотна значимість, наприклад, правотворчої діяльності, реєстраційних, дозвільних та інших функцій в управлінській сфері, а також у практичній роботі апарату управління Що стосується способу впливу, то адміністративно-правові норми по-різному впливають на поведінку суб'єктів. Норми або зобов'язують до дій, або забороняють їх здійснювати, або уповноважують здійснювати ті чи інші дії, або заохочують до дії Відповідно до характеру сформульованого в нормах правила норми діляться на які зобов'язують, що забороняють, уповноважують і заохочувальні. Xарактер управлінських відносин визначає і відповідне правове регулювання, яке більшою мірою зводиться до правовим розпорядженням Наприклад, по ряду адміністративних правопорушень обов'язково складання протоколу про адміністративне правопорушення і винесення відповідної постанови, обов'язок посадової особи прийняти до розгляду скаргу і дозволити її у встановлений термін, обов'язок адміністрації видати наказ при прийомі на роботу або звільнення і т п Заборонні норми містять заборону на вчинення певних дій Так, більшість норм Особливої частини КпАП, що містять ознаки правопорушень, є заборонними, тобто вимагають утриматися від вчинення протиправних дій уповноважував адміністративно-правові норми виражають можливість суб'єкта діяти в рамках вимог даної норми за своїм розсудом. Суб'єкт самостійно вибирає певний варіант поведінки з числа пропонованих правовою нормою. Наприклад, громадянину надається можливість самостійно скористатися правом оскарження неправомірних дій посадових осіб в адміністративному або судовому порядку. Порівняно зі свободою розсуду використання свого права громадянами, виконавчий орган (посадова особа) поставлений в більш жорсткі правові рамки Використання повноважень, визначених уповноважує нормою, одночасно є і юридичним обов'язком, ухилятися від виконання якої орган виконавчої влади (посадова особа) не вправі Наприклад, орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, має право вирішити питання і про відшкодування матеріальної шкоди в рамках, визначених ст 4 Липня КоАП Заохочувальні (стимулюючі) адміністративно-правові норми забезпечують за допомогою засобів матеріального і морального впливу найбільш зразкове виконання своїх повноважень учасниками управлінських відносин Рекомендаційні норми відрізняються тим, що не мають юридично обов'язкового характеру і найчастіше використовуються у взаємовідносинах суб'єктів виконавчої влади і недержавних формувань Однак рекомендації можуть зустрічатися у взаєминах між органами виконавчої влади різного рівня В окремих випадках рекомендаційні норми можуть набувати і юридично обов'язкову силу За формою припису адміністративно-правові норми поділяються на категоричні (імперативні), рекомендаційні та диспозитивні Імперативна норма наказує виконання суворо певних дій і не допускає ніяких відхилень від вимог, що містяться в ній. Так, ст. 31. 2 КпАП говорить: «Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами» Рекомендаційні норми містять певні рекомендації, поради про доцільність вчинення певних дій, надаючи суб'єктам адміністративного права можливість самостійно визначати шляхи і способи виконання передбачених нормою повноважень Рекомендаційні норми допускають можливість конкретизації загальних повноважень, що містяться в них, залежно від фактичної ситуації Диспозитивні норми уповноважують боку регулювати свої права та обов'язки або містять приписи категоричного або Управомочивающие характеру у випадках відсутності взаємної згоди. Ці норми в адміністративному законодавстві зустрічаються відносно рідко, так як характер управлінських відносин, як правило, виключає можливість узгодження прав і обов'язків сторін Адміністративно-правові норми різняться за межі дії: у просторі, у часі і по суб'єктам Дія адміністративно-правових норм у просторі означає встановлення їх територіального обмеження, меж реалізації Адміністратівноправовая норма діє на тій території, на яку поширюється суверенітет держави До території держави належать: суша в рамках кордонів, надра; континентальний шельф; територіальні води (12 морських миль); повітряний простір До державної території прирівнюються морські, річкові та повітряні судна, що знаходяться під прапором держави, території посольств і консульств за кордоном За територіальними масштабами дії в межах держави адміністративно-правові норми поділяються на такі види: | загальноросійські; | діють у межах територій суб'єктів; | міжтериторіальні; | місцеві; | діють на певній частині територіальної одиниці Дія адміністративно-правової норми в часі включає: | момент вступу її в законну силу; | момент припинення її дії; | умови застосування норми Адміністративно -правові норми набувають чинності наступними способами: | в результаті вказівки в тексті нормативно-правового акта дати, з якої він набирає чинності; | в результаті вказівки на інші обставини, з якими пов'язується набрання законної сили нормативно-правового акта (з моменту підписання або з моменту опублікування); | на основі загальних встановлених державою правил і термінів, за якими закони Російської Федерації, інші нормативно-правові акти вищих представницьких органів влади набувають чинності на всій території Російської Федерації одночасно після закінчення 10 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо в тексті акта не вказано інше Нормативно-правові акти Президента Російської Федерації та Уряду Російської Федерації набувають чинності на всій території Російської Федерації після закінчення семи днів з дня їх офіційного опублікування Відомчі нормативно-правові акти набувають чинності після закінчення 10 днів з дня їх офіційного опублікування Час набрання чинності нормативно-правових актів суб'єктів Російської Федерації і муніципальних органів визначається ними самостійно Припинення дії адміністратівноправовой норми здійснюється за таких умов: | закінчився термін, на який був прийнятий нормативно-правовий акт; | нормативно-правової акт втратив юридичну силу; | уповноважених орган прийняв новий нормативно-правовий акт, що регулює те ж коло суспільних відносин, рівною або більшою юридичної сили; | нормативно-правової акт усунутий у зв'язку із зникненням обставин (відносин), на регулювання яких він був направлений Конституція Російської Федерації передбачає, що закон, що встановлює або обтяжуючий відповідальність, зворотної сили не має Відповідальність особи визначатиметься за нормативно- правовому акту, що діяв в момент здійснення правопорушення Закон, що скасовує або пом'якшує юридичну відповідальність, завжди має зворотну силу (ст 54 ч 2 Конституції Російської Федерації) Дія адміністративно-правових норм по суб'єктам означає регулювання поведінки громадян Російської Федерації, іноземних громадян, осіб без громадянства, а також діяльності державних органів, підприємств установ та організацій (юридичних осіб), громадських недержавних об'єднань, державних службовців та службовців громадських об'єднань у сфері державного управління |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" 4.2. Види адміністративно-правових норм " |
||
|
||