Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б.А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Частина загальна. Тома 1-2, 2000 - перейти до змісту підручника

1. ВИДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ

Як вже зазначалося, мова в цьому параграфі йде про виборчу систему у вузькому сенсі слова, тобто про спосіб розподілу мандатів між кандидатами залежно від підсумків голосування. Таких способів існує декілька, і кожен з них, будучи застосований до одних і тих же підсумками голосування, може дати інший результат. Тому, зокрема, ми говоримо тут про виборчі системах, вживаючи множину.
Історично першою виборчою системою стала, природно, мажоритарна система, в основі якої лежить принцип більшості (франц. majorite - більшість): обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Залежно від того, яке це більшість (відносне, абсолютне або кваліфіковане), система має різновиди. Мажоритарна система проста і зрозуміла, але в умовах, коли вибори державних і нерідко самоврядних органів опосередковуються політичними партіями, часто несправедлива: більшість мандатів може отримати партія, підтримувана меншістю виборців (нижче ми покажемо, як це відбувається). На практиці ця система сприяє великим партіям і відсікає дрібні.
Вже на зорі становлення конституційного ладу стали висуватися ідеї пропорційного представництва політичних об'єднань, при якому число мандатів, одержуваних таким об'єднанням, відповідає числу поданих за його кандидатів голосів. Такі ідеї висловив у французькому Конвенті в 1793 році видатний діяч Великої французької революції Луї Сен-Жюст. У 40-х роках XIX століття проекти пропорційних виборів запропонували американець Томас Джільпін і швейцарець Віктор Консидеран. Практичне застосування пропорційна система вперше отримала в Данії в 1855 році для виборів частини членів Риксдагу. Потім вона була введена в Коста-Ріці в 1893 році і в австралійському штаті Тасманія в 1896 році. Бельгія стала першою європейською країною, яка ввела систему пропорційного представництва для обрання всіх своїх депутатів (1898 р.). Пізніше така ж система була введена у Фінляндії (1906 р.), Швеції (1907 р.), а також в Португалії (1911 р.) для виборчих округів Лісабона і Опорто (Порту). До початку XX століття налічувалось 152 її різновиди. Нині вона існує більш ніж у 60 країнах. Ця система теж не вільна від істотних недоліків, які ми також покажемо нижче при її докладному аналізі.
Як бачимо, знадобився майже століття, щоб пройти від ідеї до законодавчого її втілення. Не дивно тому, що з початку минулого сторіччя висувалися компромісні ідеї, спрямовані на забезпечення хоча б часткового представництва меншини - обмеженого вотуму, включаючи систему єдиного непередаваного голосу і кумулятивного вотуму, що характеризуються як полупропорціональние системи. Деякі з них застосовуються сьогодні, оскільки дозволяють тим або іншим чином зменшити дефекти мажоритарної системи, не переходячи до більш-менш чистою пропорційності.
В інтересах з'єднання достоїнств мажоритарної і пропорційної систем і виключення притаманних кожній з них недоліків поряд з поєднанням обох систем в одних країнах в деяких інших стали застосовувати систему єдиного переданого голосу.
Основи всіх цих систем описуються нижче. Ми сподіваємося, що, ознайомившись з ними, читач, тим більше професійний юрист, зможе згодом розібратися в будь виборчій системі, яка зустрінеться в законодавстві і практиці будь-якої конкретної країни. Цьому допоможе і виклад цілісним чином виборчих систем країн, основи конституційного права яких викладаються в Особливій частині підручника.
Встановлення тієї чи іншої виборчої системи є результат суб'єктивного вибору, який нерідко визначається співвідношенням політичних сил в законодавчому органі. Ті чи інші способи визначення підсумків виборів часто опиняються більш вигідними окремим партіям, і природно, що вони домагаються включення до виборчого законодавства саме цих вигідних їм способів. Наприклад, в 1993 році Італія перейшла від пропорційної системи до змішаної, переважно мажоритарною системою, а Нова Зеландія - навпаки, від мажоритарної до пропорційної. Примітно, що в обох країнах питання це вирішувалося шляхом загальнонаціонального референдуму.
У кожному разі у своїй політиці партії враховують встановлену виборчу систему і пристосовуватися до неї свою діяльність з уловлювання голосів виборців.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. ВИДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ "
  1. Контрольні запитання до розділу 7
    види виборчих систем. 7. Відмінність мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості від мажоритарної виборчої системи відносної більшості. 8. Особливості пропорційної виборчої системи. 9. Референдум, його
  2. ЛІТЕРАТУРА
    виборчих законів країн Центральної та Східної Європи. Київ: IFES, 1995. Як робиться президент? М.: Прогресс, 1985. Ковлер А.І. Франція: партії та виборці. М.: Наука, 1984. Ковлер А.І. Виборчі технології: російський і зарубіжний досвід. М.: ІДП РАН, 1995. Лейкман Е., Ламберт Дж. Д. Дослідження мажоритарної і пропорційної виборчих систем. М.: ІЛ, 1958. Лисенко В.І. Вибори в
  3. 4. ВИБОРЧА СИСТЕМА
    виборча система - це впорядковані суспільні відносини, що становлять порядок виборів органів публічної влади. В основі своїй ця система регулюється конституційним правом, але не зводиться тільки до конституційних правовідносин. Вона. регулюється і неправовими нормами - корпоративними нормами громадських об'єднань, що беруть участь у виборах (насамперед статутами та іншими документами
  4. Стаття 5.52. Невиконання посадовою особою вимог законодавства про вибори про забезпечення рівних умов передвиборчої діяльності зареєстрованих кандидатів, виборчих об'єднань , виборчих блоків
    виборчому округу кандидатів про захід, який фінансується, організовується або проводиться для населення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними і муніципальними підприємствами і установами і на який допускається для виступу один із зареєстрованих кандидатів , або ненадання можливості виступу всім зареєстрованим по
  5. Партійна і виборча системи.
    виборчих реформ. Закон 1919 передбачив заміну мажоритарної системи системою пропорційного представництва. Однак нова система була значно спотворена тим, що в законі було передбачено отримання партіями додаткових місць у вигляді "премій" за перемогу у виборчому окрузі. У 1927 р. мажоритарна система була відновлена. За законом 1927 Франція і ряд її заморських
  6. Стаття 5.21. Несвоєчасне перерахування коштів виборчим комісіям, комісіям референдуму, кандидатам, виборчим об'єднанням, виборчим блокам, ініціативним групам з проведення референдуму, іншим групам учасників референдуму
    виборчим комісіям, комісіям референдуму, кандидатам, виборчим об'єднанням, виборчим блокам, ініціативним групам з проведення референдуму, іншим групам учасників референдуму - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від тридцяти до п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати
  7. Стаття 5.19. Використання незаконної матеріальної підтримки кандидатом, зареєстрованим кандидатом, виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму
    виборчої кампанії, підготовки і проведення референдуму кандидатом, зареєстрованим кандидатом, виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму крім коштів виборчого фонду , фонду для участі у референдумі матеріальної підтримки, наданої громадянами, юридичними особами, їх філіями, представництвами та іншими підрозділами
  8. Стаття 5.18. Незаконне використання грошових коштів кандидатом, виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму, іншою групою учасників референдуму
    виборчим об'єднанням, виборчим блоком, ініціативної групою з проведення референдуму, іншою групою учасників референдуму при фінансуванні своєї виборчої кампанії або кампанії референдуму грошових засобів крім коштів власного виборчого фонду, фонду референдуму, якщо ці дії не містять кримінально караного діяння, або перевищення встановлених законом
  9. Стаття 5.20. Фінансування виборчої кампанії, кампанії референдуму крім виборчих фондів, фондів референдуму і надання іншої забороненої законом матеріальної підтримки
    виборчої кампанії кандидата, зареєстрованого кандидата, виборчого об'єднання, виборчого блоку, діяльності ініціативної групи з проведення референдуму крім їх виборчих фондів, фондів референдуму, або пов'язані з проведенням виборів, референдуму безкоштовне або за необгрунтовано заниженими розцінками виконання юридичними особами робіт, надання послуг , реалізація
  10. Стаття 5.22. Незаконна видача громадянину виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі
    виборчої комісії, комісії референдуму громадянину виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі в цілях надання можливості громадянину проголосувати за інших осіб чи проголосувати більше одного разу в ході одного і того ж голосування або видача громадянину заповнених виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі - тягне за собою накладення
  11. Стаття 5.18. Незаконне використання грошових коштів при фінансуванні виборчої кампанії кандидата, виборчого об'єднання, діяльності ініціативної групи з проведення референдуму, іншої групи учасників референдуму (в ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 93-ФЗ)
    виборчим об'єднанням, ініціативною групою по проведення референдуму, іншою групою учасників референдуму при фінансуванні своєї виборчої кампанії або кампанії референдуму грошових коштів, що не перераховані до виборчого фонду, фонд референдуму, або грошових коштів, що надійшли до виборчого фонду, фонд референдуму з порушенням законодавства про вибори і референдуми, а рівно
  12. Стаття 5.50. Порушення правил перерахування коштів, внесених до виборчого фонду, фонд референдуму
    виборчий фонд, фонд референдуму з порушенням вимог законодавства про вибори і референдуми, неперерахування в зазначений термін в дохід відповідного бюджету пожертвувань, внесених анонімними жертводавцями, а одно неповернення невикористаних коштів, призначених для внесення виборчої застави, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на кандидата, на обличчя, що було
  13. 5. ВИБОРЧЕ ПРАВО
    виборче право - це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави і місцевого самоврядування. Це один з інститутів конституційного права, хоча включає і окремі норми інших галузей права - трудового, цивільного, адміністративного, кримінального, судово-процесуального. Такі норми можна назвати полівалентними, бо вони
  14. Стаття 5.15. Порушення встановленого законодавством про вибори і референдуми права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії, підготовки і проведення референдуму
    виборчих об'єднань, виборчих блоків, ініціативних груп з проведення референдуму на користування на рівних умовах користування приміщеннями, що знаходяться в державній або муніципальній власності, для зустрічей з виборцями, учасниками референдуму - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до двадцяти мінімальних розмірів оплати
  15. Стаття 5.22. Незаконні видача та отримання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі (в ред. Федерального закону від 04.10.2010 N 263-ФЗ)
    виборчої комісії, комісії референдуму громадянину виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі з метою надання йому можливості проголосувати замість виборця, учасника референдуму, в тому числі замість іншого виборця, учасника референдуму, або проголосувати більше одного разу в ході одного і того ж голосування або видача громадянинові заповнених
  16. Стаття 5.6. Порушення прав члена виборчої комісії, комісії референдуму, спостерігача, іноземного (міжнародного) спостерігача, довіреної особи або уповноваженого представника кандидата, виборчого об'єднання, виборчого блоку, члена або уповноваженого представника ініціативної групи з проведення референдуму, іншої групи учасників референдуму чи представника засобу масової інформації
    виборчої комісії, комісії референдуму, спостерігача, іноземного (міжнародного) спостерігача, довіреної особи або уповноваженого представника кандидата, виборчого об'єднання, виборчого блоку, члена або уповноваженого представника ініціативної групи з проведення референдуму, іншої групи учасників референдуму чи представника засобу масової інформації на