|
Цей договір опосередковує відносини, як правило, з надання торговельних послуг шляхом вчинення правочинів однією особою для другої (торгове представництво). Договір комісії має широку сферу застосування у внутрішньому, а також у зовнішньому обігу.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії є консенсуальним, двостороннім і сплатним. Комітент - це особа, яка дає комісійне доручення. Комітентом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонерами, як правило, виступають відповідні організації в межах своєї дієздатності, наприклад, комісійні магазини, зовнішньоторговельні організації тощо.
Договір може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.
Істотними умовами цього договору, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.
Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Коли в договорі таких вказівок немає, комісіонер повинен вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обігу або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на більш вигідних умовах, ніж визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.
Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати все одержане за договором. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом ЗО днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Комітент зобов'язаний прийняти від комітента все належно виконане за договором і оглянути майно, придбане для нього комісіонером, та негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.
Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Він не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або сам поручився за виконання договору (делькредере).
Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі.
Договір комісії дуже подібний до договору доручення. Як у договорі комісії, так і в договорі доручення виконавець діє в інтересах і за рахунок довірителя. Відмінність між цими договорами полягає перш за все в тому, що договір доручення є договором про представництво, тобто повірений діє від імені довірителя на підставі довіреності, а при укладенні договору комісії комісіонер, незважаючи на те, що діє в інтересах комітента, - від свого імені.
Тепер розглянемо, як здійснюється комісійна торгівля непродовольчими товарами. Комісійна торгівля непродовольчими товарами підпорядковується загальним нормам договору комісії, встановленим цивільним законодавством, але з урахуванням особливостей, визначених Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р.
На комісію приймають непродовольчі товари, придатні для використання (як нові, так і ті, які були в користуванні, але не потребують ремонту чи реставрації і відповідають санітарним вимогам), а також антикварні й унікальні речі, твори мистецтва.
Не приймають для комісійної торгівлі військове спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, білизну зі штампами установ, товари побутової хімії, лікувальні засоби і вироби медичного призначення, газові плитки і балони до них без документів служби газового господарства, товари з простроченим строком зберігання, піротехнічні вироби, іграшки для дітей віком до трьох років, іграшкову зброю з пластиковими кулями, примірники аудіовізуальних творів і фонограм, які були у користуванні, а також нові у разі відсутності супроводжувальних документів, зазначених у п. 5 Правил роздрібної торгівлі екземплярами аудіовізуальних творів і фонограм.
Ціни на комісійні товари установлює комітент за узгодженням з комісіонером на підставі ринкового попиту.
На кожну одиницю товару, який приймається на комісію, комісіонер виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик, підписані спеціалістом-оцінником і комітентом. Перший примірник квитанції видається комітенту, другий залишається у комісіонера і додається до товарного звіту.
Технічно складні товари, на які не закінчився строк гарантії, приймають на комісію разом з паспортом та гарантійним талоном, які при продажу передаються покупцеві. При цьому гарантійний строк не продовжується.
Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, творів мистецтва й унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений). Якщо річ не продана протягом 60 днів, магазин може повернути товар або знизити його ціну на 30%. Якщо річ не була продана після цього протягом 15 днів, ціна на неї знижується на 40 % від ціни після першого зниження. Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом 15 днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента (п. 4.1 Правил).
Виклик комітента для узгодження умов переоцінки необов'язковий, оскільки згода на проведення уцінки товару на названих умовах комітентом підтверджується підписом у квитанції. У разі незгоди комітента з умовами здавання товару на комісію, строками чи розміром уцінки комісіонер має право відмовитися від прийняття товару.
На вимогу комітента ціна на товар може бути знижена і раніше від установлених Правилами строків.
Спортивна і мисливська вогнепальна зброя та боєприпаси до неї, а також холодна зброя, спеціальні засоби, споряджені речовинами сльозоточивої і дратівливої дії приймаються і реалізуються торговельною організацією на підставі ліцензії відповідної форми, яка видається органами внутрішніх справ, і тільки тим громадянам, що мають на це дозвіл.
Товари, прийняті на комісію, мають бути виставлені в торговому залі для продажу не пізніше наступного дня.
За комітентом залишається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його придбання покупцем. Іншими словами, ризик випадкової загибелі зданих на комісію речей (у разі пожежі та ін.) покладається на комітента.
При поверненні нереалізованих товарів, особа, яка здала їх на комісію, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані зі зберіганням, у таких розмірах:
- за перші 30 календарних днів - 2 % установленої ціни товару;
- за наступні 30 календарних днів - 3 % установленої ціни товару;
- за наступні 30 календарних днів - 4 % залишкової ціни товару після проведених уцінок.
За кожний день зберігання знятого з продажу товару по закінченні 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором (п. 5.7 Правил).
При поверненні комітентові антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, які не були реалізовані, витрати з їх зберігання визначаються угодою сторін.
Гроші за проданий товар виплачуються комітентові готівкою на третій день після продажу товарів, не рахуючи дня продажу, вихідних і святкових днів (п. 5.8 Правил).
Порядок прийняття на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів, тракторів та інших транспортних засобів регулюється Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затвердженими Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 18 грудня 1995 р.
Зразок договору комісії щодо закупівлі сільськогосподарської продукції
ДОГОВІР КОМІСІЇ №_
м. Дніпропетровськ
20 травня 2004 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", надалі -"Комісіонер", в особі директора Варлагіна П.П., що діє на підставі Статуту товариства,
та відкрите акціонерне товариство "ННН", надалі - "Комітент", в особі директора Варави П.П., що діє на підставі Статуту товариства, керуючись положеннями ст. 1011 -1028 Цивільного кодексу України, уклали цей договір про нижченаведене:
1. Предмет договору
1.1. Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені за рахунок Комітента правочини з третіми особами щодо закупівлі сільськогосподарської продукції згідно з письмовими вказівками Комітента, передати все одержане за правочина-ми Комітенту та надати йому звіт про виконання.
1.2. Комітент зобов'язується забезпечувати комісіонера фінансовими коштами, необхідними для вчинення правочинів, виплатити комісійну винагороду, відшкодувати витрати Комісіонера щодо виконання цього договору та прийняти усе придбане за правочинами, укладеними Комісіонером згідно з вказівками Комітента.
2. Розрахунки за договором
2.1. Належна Комісіонеру винагорода розраховується від обсягу правочинів, здійснених згідно з вказівками Комітента, і становить 6 % від вартості продукції, придбаної за кожний з таких правочинів.
2.2. Комісійна винагорода перераховується Комісіонеру платіжним дорученням Комітента в термін до семи днів від дня здійснення кожного з правочинів згідно з вказівками комітента.
У такому ж порядку відшкодовуються витрати Комісіонера з виконання цього договору.
2.3. Комісіонер має право утримати належні йому суми з коштів, що надійшли до нього за рахунок Комітента.
3. Порядок виконання
3.1. Згідно з одержаною від Комітента вказівкою Комісіонер зобов'язаний виконати доручення на умовах, найбільш вигідних для Комітента.
3.2. Комісіонер має право відступити від вказівок Комітента, якщо за обставин, що склалися, це необхідно в інтересах Комітента, а Комісіонер не міг попередньо запитати Комітента та одержати термінову відповідь на свій запит.
3.3. Комісіонер повинен виконувати всі обов'язки та здійснювати всі права, що випливають із цього договору, правочинів з третіми особами, але не відповідає перед Комітентом за виконання правочину третьою особою.
3.4. Комісіонер подає комітенту звіт протягом двох днів від дня виконання першого та кожного наступного правочину.
4. Додаткові умови
4.1. Якщо умови правочину менш вигідні для Комітента, ніж зазначені у його вказівках, доцільність їх здійснення погоджується додатково протягом трьох днів.
4.2. У разі здійснення правочину Комісіонер має право прийняти на себе поруку (делькредере) за виконання третьою особою цього правочину. З цією метою сторони за договором повинні укласти спеціальну додаткову угоду.
4.3. У разі одержання письмових запитів однією зі сторін вона зобов'язана у 3-добовий термін дати іншій стороні письмову відповідь.
4.4. Комісіонер має право одержати від Комітента будь-яку інформацію, необхідну для виконання цього договору, в порядку, передбаченому п. 4.3.
5. Відповідальність сторін
5.1. За невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.
5.2. Якщо один чи декілька правочинів не виконуються з вини Комітента, він сплачує комісіонеру належну йому комісійну винагороду та відшкодовує його витрати.
5.3. Якщо один чи декілька правочинів не виконуються з вини Комісіонера, він сплачує Комітенту штраф у розмірі 2 % від ціни відповідного правочину.
5.4. За прострочення розрахунків з Комісіонером Комітент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
5.5. Сторони не несуть відповідальності, передбаченої цим договором, якщо неможливість виконання ними своїх зобов'язань викликана обставинами, не залежними від сторін та поза їх компетенцією.
6. Дія договору
6.1. Договір набирає чинності від дня укладення і діє протягом одного року. Він може бути припинений достроково згідно з письмовою угодою сторін чи за рішенням господарського суду на підставах, передбачених законодавством.
6.2. Зміни до договору можуть бути внесені додатковою угодою сторін.
Юридичні адреси та банківські реквізити сторін: Комісіонер Комітент
Договір підписали:
Директор
___(Варлагін П.П.)
Директор
___(Варава П.П.)
|
- Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
135.1. Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5
- § 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
Свого часу мала поширення теорія господарського договору як особливого виду договору. Зараз цей вид угод набув дещо інших рис, він активно використовується у сфері підприємницької діяльності. З'явився цей договір у СРСР ще під час кредитної реформи 30-х років. Але протягом тривалого часу термін "господарськіїй Договір" вживався у законодавчих актах не часто і, як правило, лише стосовно одного з
- § 1. Договір купівлі-продажу
Відносини купівлі-продажу в широкому розумінні регулюються гл. 54 ЦК. (інституту традиційної купівлі-продажу присвячені §§ 1-2 'зазначеної глави), Законом України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), а також іншими нормативними актами різної юридичної сили залеж.- но від особливостей предмета договору (правочини із земельними ділянками -
- § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
Інститут роздрібної купівлі-продажу регулюється ст.ст. 698-711 ЦК, Законом "Про захист прав споживачів" та іншими нормативними актами залежно від того, який товар є предметом договору. Специфіка договору роздрібної купівлі-продажу обумовлена специфікою, власне, роздрібної торгівлі, відносини у сфері якої він опосередковує. За визначенням роздрібної торгівлі, наведеним у листі Міністерства
- § 8. Договір комісії
Регулювання відносин комісії здійснюється на підставі положень ЦК, у якому їм присвячено гл. 69. Інститут комісії не знайшов відображення в ГК; лише у ст. 350 Кодекс вказує на те, що факторинг є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі. Поняття договору комісії. Згідно зі ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за
- § 2. Кредитний договір
Кредитний договір є різновидом договору позики. На це, зокрема, вказує норма ч. 2 сг. 1054 ЦК, яка поширює на відносини за кредитним договором положення § 1 гл. 71 ЦК, що регулює позику, зі специфічними ознаками, притаманними суто інституту кредитування, встановленими § 2 зазначеної глави ЦК, а також іншими нормативними актами. Поняття кредитного договору. Згідно зі ст. 1054 ЦК за кредитним
- § 3. Спільна діяльність
Загальні положення щодо права фізичних та юридичних осіб (у тому числі суб'єктів господарювання) на ведення спільної господарської діяльності на умовах, визначених договором про спільну діяльність, містяться у гл. 77 ЦК та ст. 176 ГК. Порядок оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи та суміжні з цим процедури визначаються Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" та
- § 4. Поняття і види господарських товариств
Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства як відповідно до ГК, такі на основі Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (далі Закон), який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх
- § 6. Господарські об'єднання
Щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції і членства в СОТ та реалізувати значні фінансово - промислові проекти, підприємства можуть об'єднуватися у групи за галузевим територіальним чи іншим принципом. Право на об'єднання підприємств які і називаються господарськими об'єднаннями закріплене в ст. 70 ГК. Відповідно до чинного законодавства господарське об'єднання - це господарська
- § 4. Способи укладання господарських договорів
Укладання господарського договору - це нормативно закріплені взаємні дії господарських організацій, спрямовані на встановлення господарсько - договірних відносин та визначення зміст договірного зобов'язання. Вимоги застосування певних процедур (порядку) укладання господарського договору можуть бути передбачені законом (наприклад, про товарну біржу) або встановлюються волевиявленням сторін. На
|