Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які особливості договору доручення?

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. Отже, сторонами цього договору виступають повірений і довіритель. Повірений - особа, яка зобов'язується виконати юридичні дії, а довіритель - - особа, яка доручає повіреному виконати ці дії. Повіреним і довірителем можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи, які виступають повіреними чи довірителями, мають бути дієздатними. Будь-яка юридична особа вправі бути довірителем, а повіреним - лише за умови, що це не виходить за межі її дієздатності. Наприклад, товарні біржі, банки, юридичне бюро, посередницькі організації. Цей договір досить поширений у цивільному обігу. Предметом договору доручення є юридичні дії повіреного. До таких юридичних дій належать не тільки право-чини, а й інші дії повіреного (складання актів, вчинення процесуальних дій тощо), внаслідок яких довіритель здійснює свої права та обов'язки або набуває, змінює і припиняє їх. Трапляється, що повірений, виконуючи доручення, здійснює також окремі фактичні дії. Наприклад, оглядає майно, яке хоче придбати довіритель, перевозить речі тощо. Ці дії не є предметом договору доручення. Вони мають супровідний характер і не можуть мати правове значення у відносинах між повіреним і довірителем, який зобов'язаний відшкодувати дії повіреного, пов'язані зі здійсненням фактичних дій. Характерним для договору доручення є те, що повірений виконує юридичні дії від імені та за рахунок довірителя. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Може бути встановлено і виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені також строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої чинне виключне право повіреного. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за цим договором. Коли в договорі не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. Оскільки повірений виступає від імені та за рахунок довірителя, то, звичайно, він має керуватися інтересами свого довірителя і діяти відповідно до вказівок, що дав йому довіритель. Тому в договорі або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Ці дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Але він має право і передати доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. У таких випадках повірений несе відповідальність тільки за вибір замісника. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, обраного повіреним. За договором доручення повірений зобов'язаний: - повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення; - після виконання доручення або в разі припинення договору до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк чинності якої не закінчився, і надати звіт із залученням виправдних документів, якщо це вимагається умовами договору та характером доручення; - негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням договору. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором: - забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; - відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення; - негайно прийняти від повіреного усе виконане ним згідно з договором і виплатити повіреному винагороду, якщо вона йому належить. Договір доручення припиняється внаслідок: скасування доручення довірителем; смерті довірителя або повіреного; визнання будь-кого з них недієздатним, обмеженим у дієздатності або безвісно відсутнім. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений - відмовитися від нього у будь-який час. Угода про відмову від цих прав є нікчемною. Сторона, що відмовляється від договору з повіреним, який діє як підприємець, має сповістити іншу сторону про припинення договору за один місяць, якщо триваліший строк не передбачено договором. У разі реорганізації юридичної особи, яка виступає комерційним представником, довіритель має право скасувати доручення без такого попереднього сповіщення. У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні сповістити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі та документи і потім передати їх довірителеві. Такий самий обов'язок покладено на ліквідатора юридичної особи, що є повіреним. Зразок договору доручення ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ №_ м. Дніпропетровськ 1 жовтня 2004 р. ТОВ "ННН", надалі - "Довіритель", в особі директора Сидоренка Г.Г., що діє на підставі Статуту товариства, і приватне підприємство "ЛЛЛ", надалі - "Повірений", в особі директора Іванова 1.1., що діє на підставі Статуту підприємства, та керуючись положеннями ст. 1000-1010 Цивільного кодексу України уклали договір про нижченаведене: 1. Предмет договору 1.1. Повірений зобов'язується укласти від імені й за рахунок Довірителя правочини з постачання Довірителю продукції виробничо-технічного призначення, а Довіритель - прийняти виконання та оплатити послуги Повіреного. 1.2. Це доручення підлягає виконанню відповідно до вказівок Довірителя про найменування, кількість та інші обов'язкові умови постачання. 2. Порядок розрахунків 2.1. Послуги Повіреного сплачуються у розмірі 0,4 % від вартості продукції, яка підлягає постачанню Довірителю за укладеними згідно з його вказівками правочинами. 2.2. Оплата послуг Повіреного здійснюється Довірителем протягом двох діб після передачі Довірителю звіту Повіреного з додаванням документів на підтвердження виконання доручення. 2.3. У такому ж порядку відшкодовуються витрати Повіреного, пов'язані з виконанням доручення. 2.4. Додатковою угодою до цього договору може бути передбачена плата за послуги Повіреного у формі натуроплати. 3. Відповідальність сторін 3.1. Правочини, здійснені всупереч вказівкам Довірителя, є недійсними для нього, а видатки за цими правочинами відшкодовуються за рахунок Повіреного. 3.2. За порушення терміну розрахунків з Повіреним Довіритель сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. 4. Дія договору 4.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31 грудня 2004 р. Він може бути достроково припинений на таких підставах: - скасування його Довірителем; - відмова Повіреного від виконання; - за угодою сторін. У разі припинення договору ініціатор зобов'язаний повідомити іншу сторону про це за 30 днів. 4.2. Зміни до договору можуть бути внесені письмовою угодою сторін. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін: Довіритель_ Повірений__ Договір уклали: Директор ___(Сидоренко Г.Г.) Директор ___(Іванов I.I.)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які особливості договору доручення?"
  1. § 2. Акти цивільного законодавства України
    Характеризуючи акти цивільного законодавства України, слід звернути увагу на те, що ЦК розрізняє: основу цивільного законодавства України (Конституція) і акти власне цивільного законодавства як такого. Конституція не є актом цивільного законодавства у безпосередньому значенні, оскільки є основою усього законодавства України і містить норми різного характеру, визначаючи основи не лише
  2. § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
    Поняття цінного паперу уперше сформульоване в Німеччині. Усередині XIX в. цінним папером називали кожний документ майново-правового змісту. У радянському цивільному праві поняття цінних паперів уперше було визначено в Основах цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік 1991 p., де ст. 31 встановлювала, що цінними паперами визнаються документи, що посвідчують майнове право, яке може
  3. § 2. Підстави виникнення та види представництва
    Право на вчинення дііі від імені іншої особи може грунтуватися на різних юридичних фактах, з якими закон (ч. З ст. 237 ЦК) пов'язує виникнення повноваження. Такими юридичними фактами (підставами виникнення повноважень) можуть бути: 1) договір (наприклад, договір доручення); 2) закон (батьки є представниками своїх малолітніх дітей за законом); 3) акт органу юридичної особи (призначення на
  4. § 2. Поняття власності і права власності
    Слово "власність" нерідко вживається для позначення належності комусь речей. Іншими словами, власність тлумачиться як присвоєння особою засобів і продуктів виробництва усередині і за допомогою певної суспільної форми.} Визначення власності за допомогою категорії присвоєння випливає з робіт К. Маркса, де категорії "власність" і "присвоєння" тісно пов'язані. Такий підхід до визначення власності
  5. § 6. Припинення зобов'язань
    Припиненням зобов'язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб'єктивних прав і обов'язків, які складають його зміст. Внаслідок цього учасників зобов'язання більше не пов'язують ті права і обов'язки, які раніше з нього випливали. Припинення зобов'язань настає внаслідок дії так званих право- припиняючих юридичних фактів, які можуть бути як подіями
  6. § 10. Договір управління майном
    Безпосередньо договору управління майном присвячена гл. 70 ЦК. Також відносини управління майном, залежно від того, яке майно є предметом договору управління, регулюють ряд спеціальних нормативних актів, зокрема, Закон "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Процедура та особливості нотаріального посвідчення договорів управління
  7. § 3. Спільна діяльність
    Загальні положення щодо права фізичних та юридичних осіб (у тому числі суб'єктів господарювання) на ведення спільної господарської діяльності на умовах, визначених договором про спільну діяльність, містяться у гл. 77 ЦК та ст. 176 ГК. Порядок оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи та суміжні з цим процедури визначаються Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" та
  8. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист або у стані крайньої необхідності. Згідно зі ст. 1169 ЦК шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Право на самозахист дається особі ст. 19 ЦК, відповідно до якої особа
  9. § 3. Поняття та види організаційно - правових форм підприємства
    Домінуюче місце серед суб'єктів господарювання належить підприємствам. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інститут підприємства як суб'єкта господарювання є центральною частиною системи господарського права України,
  10. § 5. Поняття та види кооперативів
    Учасниками господарських відносин у сфері господарювання є кооперативи, їх правовий статус визначається ГК України (ст. ст. 94-111), ЦК (§ 2 гл. 8), закони України від 10.07.2003 р «Про кооперацію», від 10.04.1992 р. «Про споживчу кооперацію», від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію». Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон) кооператив - це юридична