Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які права пасажира за договором перевезення залізничним транспортом?

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу, пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу - і за провезення багажу. Договір перевезення пасажира та багажу по-свідчується відповідно квитком і багажною квитанцією. У приміщенні вокзалу, на станції пасажир має право отримати повну і своєчасну інформацію: про час та місце відправлення транспортного засобу, вартість проїзду, правил перевезення пасажирів, багажу, про розклад роботи кас, камер зберігання, про розташування приміщень вокзалу, про послуги, які надаються на вокзалі, а також адреси і телефони органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів. Після придбання квитка пасажир має право без оплати і безперешкодно проходити в зали очікування, операційні зали, в підземні та наземні переходи, в санітарні вузли. У разі неодержання місця у вагоні відповідно до придбаного квитка залізниця зобов'язана, за згодою пасажира, надати йому місце в іншому вагоні (у тому числі вищої категорії) без додаткової оплати. При наданні місця нижчої категорії пасажиру повертається різниця вартості проїзду (п. 59 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом). У купейних, плацкартних і м'яких вагонах пасажири всіх поїздів не менше трьох разів на день обслуговуються чаєм, цілодобово - - кип'ятком і прохолодною водою, а в загальних вагонах - питною. За окрему плату пасажир має право отримати від провідника постільні речі, при цьому їх доставка та прибирання за ЗО хвилин до прибуття пасажира до пункту призначення покладаються на провідника. У кожному вагоні повинна бути наглядна інформація про розклад руху поїзда, вартості платних послуг, виписки з правил поїзда. Не пізніше ніж за 30 хвилин провідник повинен попередити пасажира про наближення поїзду до пункту призначення і повернути проїзні документи. Пасажир має право провозити із собою безоплатно ручну поклажу вагою до 36 кг і здати для перевезення багаж за окрему плату. Пасажир отримує багаж на станції призначення за багажною квитанцією. Якщо багаж не надійшов на станцію призначення протягом 10 діб по закінченні строку доставки, він вважається втраченим, а його вартість відшкодовується пасажиру (п. 48 Правил). Крім того, пасажир має право: - провозити із собою безоплатно одну дитину віком до 6 років, якщо вона не займає окремого місця; - купувати на дітей віком від 6 до 14 років дитячі квитки у пільговому порядку; - зробити не більше однієї зупинки в дорозі з продовженням строку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби; - відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами. Усі спори і конфлікти, які виникають між пасажиром і працівниками залізниці, вирішує начальник станції чи начальник вокзалу, а в поїздах у період руху - начальник поїзда. Відповідальність перевізника за шкоду, завдану життю або здоров'ю пасажира, визначається правилами, встановленими Цивільним кодексом України, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які права пасажира за договором перевезення залізничним транспортом?"
  1. § 2. Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
    Договори перевезення на загальному рівні регулюються гл. 64 ЦК. Глава 32 ГК регулює перевезення вантажів; ч. 6 ст. 306 цього Кодексу вказує, шо відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються ЦК та іншими нормативно-правовими актами. Спеціальне правове регулювання відносин перевезення вантажів, пасажирів і багажу залежить від виду транспорту, яким здійснюється таке
  2. § 3. Договір транспортного експедирування
    Відносини транспортної експедиції на загальному рівні врегульовано гл. 65 ІДК, ст. 316 ГК. Спеціальним нормативним актом у цій сфері є Закон "Про транспортно-експедиторську діяльність". Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності також регулюються законами "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України від 20 жовтня 1999 р. "Про транзит вантажів",
  3. § 4. Договір зберігання
    Договору зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні"
  4. § 1. Поняття і види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
    Термін ліцензія вживається в кількох значеннях: ­ як ліцензування експортно - імпортних та банківських операцій за Законом України від 16.04.1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року; ­ як юридичні відносини між двома або більше особами, що реалізують у формі договору на передачу однією особою (ліцензіаром) іншій особі
  5. § 3. Класифікація господарських договорів
    Класифікація господарських договорів виражає їх систему залежно від підстави їх виникнення у ролі і встановленні господарських зв'язків, порядку укладання, становища сторін, тривалості застосування у сфері господарської діяльності тощо. Класифікуються вони за ознаками цивільно - правових договорів із врахуванням особливостей, передбачених господарським законодавством, тому їх поділ можна
  6. Види складів адміністративних правопорушень
    Вивчення складів адміністративних правопорушень неможливе без класифікації, без виділення однопорядкових груп, які прийнято називати видами. Можна виділити наступні види адміністративних правопорушень: 1. Основні і кваліфікаційні склади. Поділяються в залежності від ступеня суспільної небезпеки. Визнаючи те або інше діяння адміністративним правопорушенням і встановлюючи за його вчинення
  7. Стаття 1. Визначення основних термінів і понять
    У цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому значенні: 1) валютні цінності: валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають
  8. Що таке цивільно-правовий договір? Який його зміст?
    Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, що вчиняються з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх).
  9. Як здійснюється правове регулювання перевезень?
    Особливість транспорту, як одної з головних галузей суспільного виробництва, полягає в тому, що в процесі діяльності транспорту (залізничного, автомобільного, повітряного, річкового, морського) нова вартість не утворюється, оскільки надання транспортних послуг полягає у переміщенні вантажів, пасажирів, багажу, пошти. Головна особливість договорів про надання послуг перевезення, на відміну від
  10. Які обов'язки сторін за договором страхування?
    Договір страхування належить до двосторонніх, оскільки права і відповідні обов'язки виникають для обох контрагентів. За договором страхування страховик зобов'язаний: - ознайомити страхувальника з умовами страхування. На жаль, страховик не завжди виконує цей обов'язок належним чином. Так, згідно з чинним законодавством, пасажири повітряного і наземного транспорту підлягають обов'язковому