Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти к содержанию учебника

§ 1. Загальні положення про договір про надання послуг

Поняття договору про надання послуг.
Згідно зі ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати поаіугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної диьіьності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Характеристика договору про надання послуг.
1. Сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, зазначених у договорі, контролює надання послуги і оплачує її. Ним може бути як юридична, так і фізична особа незалежно від наявності у неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У разі, якщо надання послуги замовляє фізична особа для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, такий замовник набуває статусу споживача із поширенням на нього законодавства про захист прав споживачів; інші особи, що замовляють надання послуг з іншою метою (не для особистого споживання), вважаються замовниками, проте не споживачами. Іншими словами, всі споживачі послуг є замовниками, проте не всі замовники є споживачами.
Виконавцем за загальними положеннями ЦК, як і замовником, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Положення актів спеціального законодавства уточнюють його статус. Гак, Закон "Про житлово-комунальні послуги" у ст. 1 під терміном "виконавець" розуміє суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору. Закон "Про захист прав споживачів" та інші акти законодавства теж акцентують на наявності у виконавця статусу суб'єкта господарської (підприємницької) діяльності.
Це не динно, адже якщо діяльність виконавця підпадає під ознаки і осподарської (в тому числі підприємницької) діяльності, зазначені у ст.сг. З, 42 ГК - тобто, здійснюється самостійно, ініціативно, систематично, на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, - наявність відповідного статусу у нього є обов'язковим. Додатково на це вказує о платний, якщо інше не передбачено договором, характер надання послуг (ст. 903 ЦК).
З іншого боку, якщо діяльність виконавця послуг не має ознак підприємницької, наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності у нього не вимагається - наприклад, якщо послуги надаються у межах благодійної діяльності суб'єктом благодійництва (див. ст. 16 Закону "Про благодійництво та благодійні організації"). Діяльність з надання послуги не матиме ознак підприємницької і в інших випадках надання її на безоплатній основі.
Через специфічний характер послуги, про що йдеться нижче, ЦК надає особливого значення особі виконавця, передбачаючи у ч. 1 ст. 902 його обов'язок надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
2. Предметом договору, що розглядається, є надання послуг різного роду за завданням замовника.
В теорії послугою вважається трудова корисна діяльність людини (групи людей), результати якої дістають вияв у корисному ефекті, що задовольняє будь-яку потребу суспільства . Цей суспільно корисний ефект (або благо) виступає не у формі речей, а у формі діяльності. Зазначене знаходить підтвердження в законодавстві України - згідно з п. 17 ч. і ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів" послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); якість послуги диференціюється (залежить від кваліфікації працівника); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються) .
Послуги відрізняються і від робіт, проте ця різниця вже не є такою чіткою. Корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи (наприклад, за договором підряду), а полягає в самому процесі надання послуги . Крім того особливістю послуги є збіг у часі та просторі процесів виробництва, реалізації та витрачання їх споживчої вартості . Тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не співпадає з часом їх надання.
Деякі законодавчі акти змішують категорії "роботи" та "послуги", не надаючи належного значення різниці у їх природі. Так, наприклад, Закон України від 1 липня 2004 р. "Про транспортно-експеди- торську діяльність" визначає транспортно-експедиторські послуги як роботи, що безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає такі послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, фактично прирівнюючи їх до робіт.
Приклади послуг наводяться в ст. 1 Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", яка до послуг відносить підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування. Але перелік можливих послуг є набагато ширшим, що опосередковує наявність багатьох видів договорів, що розглядаються в цій книзі.
Виконавець надає послугу замовнику за його завданням. Завданням в договорі про надання послуг є замовлення, з яким замовник звертається до виконавця. Ним є визначений обсяг послуг, у наданні яких зацікавлений замовник, їх обсяг та вказівки щодо їх надання.
3. Послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Наприклад, замовник транспортних послуг споживає їх у процесі їх надання - під час пересування (перевезення його особисто, вантажів, багажу) обумовленим транспортним засобом. Так само замовник юридичних послуг споживає їх шляхом аналізу наданої інформації. В останньому випадку процес надання послуги може не співпасти з процесом її споживання - наприклад, якщо послуга надається у вигляді письмового документу, який використовується вже після того, як була надана послуга з його підготовки.
4. Замовник зобов'язується оплатити послугу, що була надана.
Оплатний характер послуги зумовлений, насамперед, наявністю
прямої на це вказівки у визначенні договору про надання послуг. Згідно зі ст. 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте договір про надання послуг може бути і безоплатним. У такому разі замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 904 ЦК).
5. Строк не визначений законом як істотна умова договору про надання послуг. Стаття 905 ЦК відносить вирішення питання щодо строку договору про надання послуг на розсуд сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
6. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.
7. Договір про надання послуги є консенсуальним двостороннім договором, може мати як оплатний так і безоплатний характер.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 1. Загальні положення про договір про надання послуг"
  1. § 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
    загальні положення (що стосуються усіх видів зобов'язань); 2) загальні положення договірного права. Універсальні загальні положення стосуються всіх видів зобов'язань. Вони містять характеристику зобов'язань, його елементів, визначають загальні правила їх виконання і припинення, забезпечення їх виконання тощо; у свою чергу загальні положення договірного права містять правила, що стосуються
  2. § 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
    загальні положення про договори розділу 2 книги 5 ЦК (ст.ст. 626-654). Як зазначається в літературі, в підприємницькому (господарському) договорі сполучаються як спільні риси, характерні для будь- якого цивільно-правового договору, так і спеціальні ознаки. Цими спеціальними ознаками підприємницького договору є те, що: - суб'єктами такого договору є фізичні або юридичні особи, зареєстровані в
  3. § 1. Договір купівлі-продажу
    загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав; 3) право вимоги, якщо вона не має особистого характеру. Право вимоги розглядається ЦК, на відміну від Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", як самостійний предмет договору купівлі-продажу, і означає право особи, що його вона набуває за договором або
  4. § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
    загальні положення про договір купівлі-продажу, розглянуті вище, якщо ті не суперечать спеціальним положенням, властивим суто договору роздрібної купівлі-продажу, і які розглядаються у цьому параграфі. Характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. 1. Сторонами договору роздрібної купівлі-продажу є продавець і покупець. Продавцем може бути як юридична, так і фізична особа, проте, на
  5. § 3. Договір поставки
    загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК, § І гл. 30 ГК. Проте вже ч. 2 ст. 264 останнього акцентує на можливості встановлення спеціальними актами особливостей поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливого порядку здійснення поставки продукції для державних потреб.
  6. § 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
    загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає І ! суті відносин сторін. Поняття договору енергопостачання. Згідно зі ст. 714 ЦК за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші
  7. § 1. Договір дарування
    загальні вимоги щодо форми правочинів (ст.ст. 205-210 ЦК; ст. 181 ГК). Договір дарування предметів особистого користування та побу- іового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі, дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів іромадян укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У
  8. § 2. Договір ренти
    загальні правила щодо обмеження укладання договору ренти, як і будь-яких інших договорів обсягом їх спеціальної праводієз- датності - можливість укладання такого виду договорів повинна бути передбачена засновницькими документами юридичних осіб і їм не суперечити. 2. Одержувач ренти передає платникові ренти у власність майно. Термін "передає" щодо майна, що складає предмет договору ренти,
  9. § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
    загальні положення, що стосуються оренди майна (§ 1 гл. 58); він встановлює і спеціальні положення щодо оренди певних видів майна будь-якої, в тому числі державної та комунальної, форм власності (зокрема, § 4 - найм будівлі або іншої капітальної споруди, § 5 - найм (оренда) транспортного засобу), що підлягають субсидіарному застосуванню разом з положеннями Закону "Про оренду державного та
  10. § 3. Договір будівельного підряду
    положеним щодо договорів будівельного підряду містяться в ЦК (сі сі. 873 891) іа ГК (гд. 33). Основні засади містобудівної діяльносн в Україні виіначакнься законами України від 16 листопада 1992 р. "Про основи містобудування", від 20 травня 1999 р. "Про архітектурну діяльність", від 6 квітня 2000 р. "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт