ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти к содержанию учебника

§ 1. Договір дарування

Базою для визначення договору дарування є норми ЦК (гл. 55); відповідні правові норми щодо безповоротної фінансової допомоги і а безоплатного надання товарів (робіт, послуг) містяться в Законі І Іро оподаткування прибутку підприємств". Додатково особливості інституту пожертви як різновиду дарування визначені законами » країни від 16 вересня 1997 р. "Про благодійництво та благодійні іріанізації" та від 22 жовтня 1999 р. "Про гуманітарну допомогу"
Поняття договору дарування.
Згідно зі ст. 717 ЦК за договором дарування одна сторона (дару- вальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Характеристика договору дарування.
1. За договором дарування одна сторона передає іншій стороні майно. Предметом договору дарування можуть бути як матеріальні (рухомі або нерухомі речі), нематеріальні активи та цінні папери, так і грошові кошти. Підтвердження цього можна знайти в ст. 718 ЦК, а також в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.22 ст. 1 якого, зокрема, відносить до безповоротної фінансової допомоги суми коштів, передані платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами; також згідно з п. 1.23 ст. 1 цього Закону за договорами дарування можуть надаватися як майно (товари), так і роботи (послуги).
Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
На договори дарування як і на договори купівлі-продажу поширюються обмеження щодо можливості відповідного майна бути предметом договору дарування. Проте на відміну від договору купівлі-продажу, на договори дарування не поширюються вимоги щодо якості їх предмета. Дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки прийнятого дару або нести витрати, пов'язані з їх виправленням, або обмінювати дар на якісну річ, навіть тоді, коли йому було відомо про існування недоліків дару . Але згідно зі ст. 721 ЦК якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.
2. За договором дарування дарувальник безоплатно передає обдарованому майно у власність. Таким чином, за договорами дарування чи іншими подібними договорами товари надаються безоплатно на умовах, що не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення; відповідно, кошти передаються згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами на умовах, що не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів. Згідно з ч. 2 ст. 717 ЦК договір, що встановлює обов'язок ¦. іаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію -і.цінового або немайнового характеру, не є договором дарування.
ііа договори дарування, як і на договори кулівлі-продажу, поширюються обмеження стосовно можливості певних суб'єктів на» > п вати у власність майно за договором дарування. Наприклад, майно, їмо иабувається державним підприємством, установою, орган і за їм ю, в тому числі за договорами дарування, належить йому на праві мінного господарського відання або оперативного управління, а Цс на праві власності.
Різновидом договору дарування є договір про пожертву. Згідно ;і ст. 729 ЦК пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей і ля досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Специфіка ііого, порівняно з класичним договором дарування, полягає в і ому, що пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву і, відповідно, вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням !с г. 730 ЦК).
3. Сторонами Договору дарування є дарунальник та обдаровуваний. Ними можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада (ч. І ст. 720 ЦК). Проте ..імоіїодаїіспіом встановлено обмеження щодо можливості укла- іення певними суб'єктами договорів дарування. Так, згідно з ч. 2 її. 68 та ч. 2 ст. 720 ЦК батьки (усиновителі, опікуни) не можуть, ижрема, здійснювати дарування від імені дітей (усиновлених, пі юпічних).
Юридичні особи укладають договори дарування в межах спеціальної праводієздатності, обсяги якої встановлюються їх установчими документами. Частина 3 ст. 720 ЦК прямо встановлює, що юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності можуть складати договір дарування між собою, якщо право здійснювати злрування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи складати договір пожертви з обмеженнями, встановленими нижче.
І 50
Законодавство не містить обмежень щодо прийняття юридичними особами дару1. Водночас згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів 'і країни від 15 грудня 1992 р. № 8-92 "Про управління майном, що і у загальнодержавній власності" (ч. 2 ст. 75 ГК) підприємствам, що і у їагальнодержавній власності, заборонено передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і сі іановам, а також громадянам.
4. Момент передання дару дару вальни ком обдаровуваному зазначається в договорі дарування. Дарувальник може передати дар до, під час або після укладення договору дарування. Прикладом останнього є положення ст. 723 ЦК, які прямо дозволяють встановлювати у договорі дарування обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.
У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.
Як дарувальник, так і обдаровуваний мають право в односторонньому порядку відмовитися від договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. За ст. 724 ЦК дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.
5. Згідно зі ст. 725 ЦК договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Відповідно, дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.
У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.
6. Законодавством встановлені особливості розірвання договору дарування. Так, за ст. 727 ЦК дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дігей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування. . Іарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, н лііо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Також дару- д.і іьник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо наслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що ста- ікшип, історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути юищена або істотно пошкоджена.
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.
7. Вимоги щодо форми договору дарування встановлені ст. 719 11К; крім того на нього поширюються загальні вимоги щодо форми правочинів (ст.ст. 205-210 ЦК; ст. 181 ГК).
Договір дарування предметів особистого користування та побу- іового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі, дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів іромадян укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У письмовій формі також укладається договір дарування майнового права, договір дарування з обов'язком передати трунок у майбутньому та договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність.
8. Договір дарування є специфічним договором щодо порядку ііого укладення. За загальними правилами він вважається укладеним І моменту передачі майна обдаровуваному і є реальним договором.
Відповідно до ст. 722 ЦК право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту ііого прийняття. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Крім того, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Специфіка встановлена законодавством щодо договору про пожертву - він, як і традиційний договір дарування, є реальним договором, проте вважається укладеним з моменту прийняття пожертви (ст. 729 ЦК).
Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому і. консенсуальним договором, оскільки у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених ним, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК), і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. При визначенні останніх доцільно, зокрема, звертатися то ч. З ст. 180 ГК, згідно з якою при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціпу і а строк дії договору.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 1. Договір дарування"
  1. § 2. Види правочинів
    договір про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК). < і ід звернути увагу на те, що в цьому договорі волевиявлення сторін м,к подвійну природу. З одного боку, це взаємне волевиявлення іноді) встановлення або зміни правовідносин між учасниками. З пішого - має місце спільне волевиявлення, спрямоване на досягнення спільної мети. На кожній зі сторін як дво-, так і багатостороннього правочину ( договору)
  2. § 2. Види договорів
    договір позики вважається укладеним не з моменту, коли сторони домовилися про те, що гроші будуть передані в борг, а з моменту передачі їх позичальнику. Практичне значення такого поділу полягає в тому, що в кон- сенсуальних договорах спір про виконання обов'язків і відповідальність за їх невиконання може вирішуватися судовими органами вже після досягнення сторонами угоди, навіть якщо передання
  3. § 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
    договір у СРСР ще під час кредитної реформи 30-х років. Але протягом тривалого часу термін "господарськіїй Договір" вживався у законодавчих актах не часто і, як правило, лише стосовно одного з видів договорів, що укладали соціалістичні організації договору поставки. Пізніше він набув збірного значення, охоплюючи всю сукупність договорів, спеціально сконструйованих для використання у відносинах
  4. Глава 25 Договір дарування як різновид договорів про безоплатну передачу майна. Договори про передачу майна з умовою здійснення періодичних виплат
    дарування як різновид договорів про безоплатну передачу майна. Договори про передачу майна з умовою здійснення періодичних
  5. § 2. Договір ренти
    договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти. Іншими словами, одержувач ренти або продає або дарує майно, що є предметом договору ренти, платникові ренти. Проте у разі, якщо одержувач ренти передав майно на оплатній основі (продав) платнику ренти, останній не позбавляється обов'язку виплачувати колишньому власнику майна (одержувачеві) ренту. Необхідність виплати ренти є основною
  6. В яких випадках фізична особа може бути визнана недієздатною або обмежена у дієздатності?
    договір дарування на користь третьої особи). Крім того, здійснення такими особами правочинів може порушити інтереси інших осіб (особа, яка складає заповіт на користь стороннього, позбавляючи спадщини своїх рідних). Атому, якщо особа внаслідок хронічного стійкого психічного розладу здоров'я не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, вона може бути визнана судом недієздатною.
  7. Які є підстави для визнання правочину недійсним? Які правові наслідки такого визнання?
    договір, у якому сторони не додержали вимог закону про його нотаріальне посвідчення. Однак, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не
  8. Які особливості договору дарування?
    договір дарування є завжди безоплатним, тому дарувальник не вправі вимагати від обдаровуваного зустрічних дій майнового або немайнового змісту. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття, а тому договір дарування належить до категорії реальних. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права,
  9. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    договір дарування речі, доручення на право користування нею). Право на майно може бути закріплене у різних документах, наприклад, у заповітах, страхових полісах, довіреностях, цінних паперах. Право на майно може бути набуто винним також у результаті певної дії власника чи законного володільця майна, що позбавляє останнього права на нього (наприклад, знищення боргової розписки). Заволодіння
  10. Стаття 31. Заручини
    договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася - відшкодувати її вартість. 1. В коментованій статті визначаються наслідки відмови наречених від шлюбу. Вказана норма зазнала певних змін. Законом України від 22.12. 2006 р. № 524-У «Про внесення змін до Сімейного
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка