Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які особливості договору дарування?

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність. Договір дарування, як і договори купівлі-продажу, міни, поставки, спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності в обдаровуваної особи. Як і продавець, дарувальник повинен бути власником відчужуваного в такий спосіб майна. Проте на відміну від названих договорів договір дарування є завжди безоплатним, тому дарувальник не вправі вимагати від обдаровуваного зустрічних дій майнового або немайнового змісту. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття, а тому договір дарування належить до категорії реальних. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв'язку зі здійсненням права інтелектуальної власності, та інші права. При даруванні необхідно також дотримуватися спеціальних правил, встановлених для набуття права власності громадянами на окремі види майна (наприклад, вогнепальна зброя, автомобіль). Договір дарування укладається у формі, яка визначається загальними правилами цивільного законодавства про форму правочинів. Так, договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладено усно, а договір дарування нерухомої речі укладається обов'язково письмово і посвідчується нотаріусом. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір доходу, що не оподатковується, також укладається письмово і посвідчується нотаріусом. При даруванні рухомих речей, які мають особливу цінність, договір укладається письмово. Письмово укладається і договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним. Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади. Батьки, опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Від імені дарувальника договір дарування може бути укладений його представником, але доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдаровуваного, є недійсним. Дарувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну обдаровуваному річчю з недоліками, відомими дарувальнику, про які він не повідомив обдаровуваного. Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчими документами дарувальника. Це правило не поширюється на право юридичної особи укласти договір пожертви. Обдаровуваний має право у будь-який час односторон-ньо відмовитися від договору дарування і повернути річ дарувальникові, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання. Якщо річ потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона може бути повернута дарувальнику тільки за його згодою. Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати обдаровуваному дарунок у майбутньому через певний час (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини. При настанні строку (терміну), який встановлено договором з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості. Якщо до настання строку (терміну), встановленого договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється. Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. За договором дарування може бути встановлений і обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи, тобто обов'язок вчинити певну дію майнового характеру (не на користь дарувальника), а на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). У разі порушення обдаровуваним цього обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення подарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості. Дарувальник має право скасувати договір дарування нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо: - обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей; - дарунок становить для дарувальника велику немай-нову цінність, а обдаровуваний створює загрозу її безповоротної втрати; - через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік. У разі скасування договору дарування дарувальнику повертається дарунок у натурі. Зразок договору дарування автомобіля ДОГОВІР м. Дніпропетровськ 10 вересня 2004 р. Ми, які нижче підписалися: Яковенко Віктор Семенович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Степова, 15, кв. 10, та Яковенко Андрій Вікторович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Танкістів, 20, кв. 7, керуючись положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють дарування, уклали цей договір про таке: 1. Яковенко Віктор Семенович подарував, а Яковенко Андрій Вікторович прийняв у дар легкову автомашину моделі ВАЗ-2109, рік випуску 2000, М кузова 0935641, № двигуна 1155421, державний знак 13111 АВ. 2. Ця автомашина належить дарувальнику, Яковенку Віктору Семеновичу, на підставі технічного паспорта, виданого МРЕВ м. Дніпропетровська 13 жовтня 2000 р. за № 01243. 3. Ця автомашина оцінюється сторонами в 10 000 (десять тисяч) грн. 4. Дарувальник свідчить, що згадана автомашина до цього часу нікому не продана, не подарована, не заставлена, у спорі чи під забороною не перебуває. 5. Усі витрати за складання та оформлення цього договору платить Яковенко А.В. 6. Цей договір складено у двох примірниках, з яких перший примірник залишається на зберігання в нотаріальній конторі, а другий примірник, що має силу оригіналу, видається обдарованому. 10 вересня 2004 р. цей договір посвідчено мною, Волошко О.В., державним нотаріусом Дніпропетровської державної нотаріальної контори. Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особу сторін установлено, їх дієздатність, а також належність громадянину Яковенку Віктору Семеновичу відчужуваної автомашини перевірено. Затверджено у реєстрі за № ЗУ-5421 Печатка нотаріальної контори Державний нотаріус (підпис) Різновидом договору дарування, є пожертва. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, конкретним особам для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. Пожертвувач має право контролювати використання пожертви відповідно до обумовленої мети. Якщо пожертва використовується не за призначенням, то пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати скасування договору про пожертву.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які особливості договору дарування?"
  1. 4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку)
    Особливий режим права власності на землю пояснюється тим, що згідно зі ст. 14 Конституції земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, а право власності на землю гарантується Конституцією. Особливості правового режиму землі полягають в тому, що відповідно до ст. 9 ЦК положення Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сфері
  2. § 1. Поняття зобов'язання
    Термін "зобов'язання" має декілька значень. Зокрема, він використовується для позначення: 1) документа, що видається боржником кредитору; 2) окремого обов'язку; 3) обов'язку, що відповідає правомочностям певної особи; 4) сукупності обов'язків з відповідними їм правомочностями. Якщо права на речі опосередковують статику суспільних відносин (стан належності речей) у сфері цивільного обігу, то
  3. § 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
    Свого часу мала поширення теорія господарського договору як особливого виду договору. Зараз цей вид угод набув дещо інших рис, він активно використовується у сфері підприємницької діяльності. З'явився цей договір у СРСР ще під час кредитної реформи 30-х років. Але протягом тривалого часу термін "господарськіїй Договір" вживався у законодавчих актах не часто і, як правило, лише стосовно одного з
  4. § 4. Зміст (умови) договору
    Суть і значення цивільно-правового договору в конкретних правовідносинах найяскравіше відображаються в його змісті, котрим визначається й зміст самого правовідношення. Зміст договору - це сукупність умов (пунктів), визначених на розсуд сторін і погоджених ними, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться
  5. § 1. Договір дарування
    Базою для визначення договору дарування є норми ЦК (гл. 55); відповідні правові норми щодо безповоротної фінансової допомоги і а безоплатного надання товарів (робіт, послуг) містяться в Законі І Іро оподаткування прибутку підприємств". Додатково особливості інституту пожертви як різновиду дарування визначені законами » країни від 16 вересня 1997 р. "Про благодійництво та благодійні іріанізації"
  6. § 3. Класифікація господарських договорів
    Класифікація господарських договорів виражає їх систему залежно від підстави їх виникнення у ролі і встановленні господарських зв'язків, порядку укладання, становища сторін, тривалості застосування у сфері господарської діяльності тощо. Класифікуються вони за ознаками цивільно - правових договорів із врахуванням особливостей, передбачених господарським законодавством, тому їх поділ можна
  7. Які особливості договору ренти?
    За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. За цим договором сторони можуть встановити обов'язок сплачувати ренту безстрокове або протягом певного строку. Сторонами цього договору можуть
  8. Що таке спадщина?
    Після смерті громадянина його майнові права та обов'язки, а також деякі немайнові права (спадщина) переходять до інших осіб (спадкоємців). Такий перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб називається спадкуванням. Умови та порядок спадкування регламентуються низкою цивільно-правових норм, що в сукупності становлять окремий цивільно-правовий інститут -- спадкове право. Саме спадкове
  9. Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
    135.1. Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5
  10. Стаття 137. Порядок визнання доходів
    137.1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. 137.2. Доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів