Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Що таке спадщина?

Після смерті громадянина його майнові права та обов'язки, а також деякі немайнові права (спадщина) переходять до інших осіб (спадкоємців). Такий перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб називається спадкуванням. Умови та порядок спадкування регламентуються низкою цивільно-правових норм, що в сукупності становлять окремий цивільно-правовий інститут -- спадкове право. Саме спадкове право визначає підстави спадкування, час і місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, особливості спадкування окремих видів майна, порядок і строки прийняття та відмови від спадщини, оформлення спадкових прав. Майно, яке переходить у порядку спадкування, називається спадщиною. Серед майнових прав, що у складі спадкового майна переходять до спадкоємців, насамперед слід назвати право власності на різноманітне майно. Це право власності може бути на будинок, дачу, автомашину, заощадження, цінні папери, земельну ділянку, предмети домашньої обстановки та особистого вжитку, інші речі, які є об'єктом права власності громадян. До майнових прав, що входять до спадщини, належить не тільки право власності на майно, а й право вимоги, що випливає з укладених спадкоємцем договорів (наприклад, договору дарування, позики, договору зберігання, договору купівлі-продажу тощо). Наприклад, громадянин за договором позики передав комусь певну суму грошей. Якщо позикодавець помре до того, як позичальник поверне йому позичені гроші, то право вимагати від боржника повернення боргу переходить до спадкоємців позикодавця. До спадщини входить також право на неодержану спадкодавцем заробітну плату, пенсію, майнові права авторів літературних, художніх творів, творів мистецтва, майнові права авторів відкриттів, винахідників. Як зазначено вище, до складу спадкового майна входять і майнові обов'язки спадкодавця. Коли за життя спадкодавець мав борги, то вони також переходять після його смерті до спадкоємців. Але спадкоємці відповідають за боргами спадкодавця тільки в межах дійсної вартості майна, яке вони отримали у спадщину. Дійсна вартість спадщини визначається на момент її відкриття, а не на момент пред'явлення кредиторами вимог до спадкоємця. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: - особисті немайнові права (ім'я, вчене звання, державні нагороди тощо); - право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або установчими документами таких об'єднань; - право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; - права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; - права та обов'язки як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з особою померлого і у зв'язку з цим зобов'язання не може бути виконане іншою особою. Відносно деяких категорій майна діють спеціальні правила. Наприклад, відповідно до Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 р. нагороди (ордени, медалі, іменна вогнепальна зброя) після смерті нагородженого за наявності спадкоємців залишаються в сім'ї померлого. Цивільний кодекс України встановлює, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані. Частка у праві спільної сумісної власності успадковується також на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку. Право на вклад у банку (фінансовій установі) входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним спадкодавцем. Заповіт, складений після того, як було зроблено розпорядження банку, повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця. Страхові виплати (страхові відшкодування) успадковуються на загальних підставах, але якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до спадщини. Як зазначалося вище, до спадкоємців переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, а також право стягнення неустойки у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. До спадкоємців переходить також право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. До спадкоємців переходить і обов'язок відшкодування майнової та моральної шкоди, який був присуджений судом зі спадкодавця за його життя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Що таке спадщина?"
  1. § 2. Здійснення цивільних прав
    таке, і лише змінюється суб'єкт, що має це право. Відбувається перехід прав (і обов'язків) від однієї особи до іншої
  2. 3.1. Поняття і види права спільної власності
    таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членами його сім'ї; 5) позивач попередньо вніс вартість цієї частки на депозитний рахунок суду. Якщо виділ частки зі спільного майна відбувається зі збереженням спільної власності (вона припиняється тільки для особи, частка якої виділена), то в разі поділу майна в натурі між співвласниками за домовленістю між ними право
  3. 4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку)
    таке право здійснюється з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, то власник ділянки набуває права власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Проте якщо житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно збудовані або будуються на земельній
  4. § 3. Сервітути
    таке спеціальне правило встановлене ч. 7 ст. 403 ЦК, яка передбачає відшкодування збитків, завданих власникові (володільцю) майна, щодо якого встановлений сервітут, на загальних засадах, тобто за правилами глави 82 ЦК. Підставами припинення сервітуту є: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмова від нього
  5. § 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
    таке відчуження, як це передбачено в разі продажу емфітевзису. Землекористувач мусить лише повідомити власника земельної ділянки про заміну його іншою особою в зобов'язанні оплати користування ділянкою (ч. 4 ст. 415 ЦК). Суперфіціарій (землекористувач) зобов'язаний: - вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови. Оскільки ЦК не встановлює порядок внесення
  6. § 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
    таке право можна набути в результаті отримання необхідних документів, право- наступництва, передання автором майнових прав інтелектуальної власності іншій особі тощо (ст. 427 ЦК). У цьому випадку підставою виникнення відповідних правовідносин вже є не власне акт творчості (легітимований у необхідних випадках відповідно до вимог закону), а складна юридична сукупність (створення об'єкту права
  7. § 4. Підстави виникнення зобов'язань
    спадщину, одну кімнату для безоплатного мешкання другові заповідача (заповідальний відказ). Отже, у спадкоємця за умови прийняття спадщини, тобто при здійсненні ним зі свого боку односторонньої угоди, виникає зобов'язання надати другові спадкодавця кімнату в користування. Специфічну групу підстав виникнення зобов'язань складають акти суб'єктів публічного права: а) безпосередні приписи актів
  8. § 3. Види спадкування
    спадщини", тобто існування спадщини, яка не була успадкована протягом установленого законом строку жодною особою. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також їхньої відмови від її прийняття суд визнає спадщину від- умерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
  9. § 5. Відкриття спадщини
    спадщини є смерть фізичної особи або оголошення її померлою. Таким чином, у ЦК йдеться про 2 різних види юридичних фактів: 1) смерть - це подія, тобто обставина, яка не залежить від волі суб'єктів права. При цьому для самого виникнення спадкових правовідносин не має значення, що саме було причиною смерті. Визначальним є факт смерті; 2) оголошення фізичної особи померлою - стає підставою
  10. § 6. Особливі випадки спадкування
    таке розпорядження. Наприклад, якщо в заповіті спадкоємцем вкладу призначена та сама особа, яка згадується у розпорядженні банку (фінансовій установі), то заповіт лише дублює згадане розпорядження. Тому, хоча вид документу, який визначає спадкоємця вкладу, і зазнає трансформацій, але фактично спадкоємцем залишається та сама особа. Слід підкреслити, що право на вклад у кожному разі входить до