Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б. А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн Том 3 Особлива частина. Країни Європи, 1997 - перейти до змісту підручника

6. Захисник народу

Цей інститут визначається в ст. 54 Конституції як високий комісар Генеральних кортесів, який призначається ними для захисту прав, що містяться в розд. I Конституції. З цією метою він може здійснювати спостереження за діяльністю адміністрації, представляючи звіти Генеральним кортесам. Його статус визначається Органічним законом про Захиснику народу 1981 р. і Законом про регулювання відносин між інститутом Захисника народу і подібними посадовими особами в різних автономних спільнотах 1985
Захисник народу обирається строком на п'ять років не менше 3 / 5 загального числа членів кожної палати Генеральних кортесів, починаючи з Конгресу депутатів. Це гарантує самостійність і незалежність Захисника народу. Обидві палати створюють комісії для підтримки відносин із Захисником народу, які можуть засідати спільно під керівництвом голови Конгресу, зокрема, коли необхідно запропонувати кандидатуру або кандидатури на посаду Захисника народу. Захисник народу виконує свої функції самостійно і за власним переконанням.
Будь-яка фізична і юридична особа незалежно від своєї державної приналежності може скаржитися Захиснику народу на діяльність публічної адміністрації або на зазіхання на її права і свободи з боку цієї адміністрації або якого-небудь її чиновника. Скарга направляється без будь-яких матеріальних витрат, тобто безкоштовно, і не існує встановлених умов щодо її форми. У рівній мірі Захисник народу може діяти за своєю ініціативою.
Повноваження цієї посадової особи поширюються і на військовослужбовців, включаючи військову адміністрацію, за винятком її рішень, які зачіпають національну оборону. Що ж до органів юстиції, то законодавчо встановлена ??особлива процедура, коли Захисник народу діє спільно з Генеральним прокурором держави.
При здійсненні своїх функцій Захисник народу має доступ до всіх адміністративних документів, виключаючи ті, які оголошуються Радою міністрів секретними. Захисник народу може відвідувати всі державні органи та установи, включаючи в'язниці, госпіталі, лікарні, казарми, комісаріати поліції і т. д. Посадова особа, яка відмовляє у наданні потрібних документів, притягується до адміністративної відповідальності.
За службовим обов'язком або за клопотанням фізичної або юридичної особи, а також парламентарія Захисник народу може проводити розслідування дій і рішень публічної адміністрації та її представників. При виявленні зловживань, свавілля, дискримінації, помилки, недбалості або упущення Захисник народу, запросивши думку порушника, ставить про це до відома вищестоящих керівників. Не будучи правомочний змінювати або скасовувати акти публічної адміністрації, він може пропонувати зміна критеріїв при їх застосуванні, звертатися з пропозицією про зміну норм в законодавчий орган або в адміністрацію, а якщо вважає небудь акт суперечить Конституції, то може звертатися до Конституційний суд.
Звіти Генеральним кортесам він представляє щорічно. Вони розглядаються спочатку спільною комісією палат, а потім на засіданнях палат. Крім того, Захисник народу може з власної ініціативи подавати доповіді з яких-небудь окремих питань чи напрямів діяльності (наприклад, про стан прав і свобод у в'язницях, в психіатричних лікарнях та ін.)
Основна діяльність Захисника народу полягає в розгляді індивідуальних скарг (40% з них приймаються і по них проводяться розслідування) і напрямку рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.
Захисник народу особисто призначає і звільняє з посади своїх співробітників. У державному бюджеті передбачаються видатки на відомство Захисника народу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Захисник народу "
  1. Стаття 438. Участь захисника
    захисника є обов'язковою з моменту винесення постанови про призначення щодо особи судово-психіатричної експертизи, якщо захисник раніше не брав участі в даній кримінальній
  2. Стаття 248. Участь захисника
    захисника і неможливості його заміни судовий розгляд відкладається. Заміна захисника проводиться відповідно до частини третьої статті 50 цього Кодексу. 3. У разі заміни захисника суд надає знову вступив у кримінальну справу захиснику час для ознайомлення з мате-ріалами кримінальної справи і підготовки до участі в судовому розгляді. Заміна захисника не тягне за
  3. Стаття 52. Відмова від захисника
    захисника. Така відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного або обвинуваченого. Відмова від захисника заявляється в письмовому вигляді. Якщо відмова від захисника заявляється під час провадження слідчої дії, то про це робиться відмітка в протоколі даної слідчої дії. (В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ) 2. Відмова від захисника не обов'язковий для дізнавача,
  4. Стаття 50. Запрошення, призначення і заміна захистів-ника, оплата його праці
    захисників. 2. На прохання підозрюваного, обвинуваченого участь захисника забезпечується дізнавачем, слідчим або судом. (В ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 3. У разі неявки запрошеного захисника протягом 5 діб з дня заяви клопотання про запрошення захисника дізнавач, слідчий або суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому запросити іншого захисника,
  5. Стаття 25.5. Захисник і представник
    захисник, а для надання юридичної допомоги потерпілому - представник. 2. В якості захисника чи представника до участі в провадженні у справі про адміністративне правопорушення допускається адвокат або інша особа. 3. Повноваження адвоката посвідчуються ордером, виданим відповідним адвокатським утворенням. Повноваження іншого особи, яка надає юридичну допомогу, засвідчуються
  6. Стаття 172. Порядок пред'явлення обвинувачення
    захисника, якщо він бере участь у кримінальній справі. 2. Слідчий сповіщає обвинуваченого про день пред'явлення обвинувачення і одночасно роз'яснює йому право самостійно при-гласить захисника або клопотати про забезпечення участі захисника слідчим у порядку, встановленому статтею 50 цього Кодексу. 3. Обвинувачений, що міститься під вартою, сповіщається про день пред'явлення обвинувачення через
  7. Стаття 315. Порядок заяви клопотання
    захисника. Якщо захисник не запрошений самим підсудним, його законним представником або за їх дорученням іншими особами, то участь захисника в даному випадку повинен забезпечити суд. 2. Обвинувачений має право заявити клопотання: 1) в момент ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, про що робиться відповідний запис у протоколі ознайомлення з ма-теріалів кримінальної справи відповідно до частини
  8. Стаття 25.5. Захисник і представник
    захисник, а для надання юридичної допомоги потерпілому - представник. 2. В якості захисника чи представника до участі в провадженні у справі про адміністративне правопорушення допускається адвокат або інша особа. 3. Повноваження адвоката посвідчуються ордером, виданим відповідним адвокатським утворенням. Повноваження іншого особи, яка надає юридичну допомогу, засвідчуються
  9. Стаття 215. Закінчення попереднього слідства з об-знахідному заключному
    захисника, законного представника, про що складається протокол відповідно до статей 166 і 167 цього Кодексу. 2. Слідчий повідомляє про закінчення слідчих дій захисника, законного представника обвинуваченого, якщо вони навчаючи-обхідних в кримінальній справі, а також потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників. 3. Якщо захисник, законний представник
  10. Відмова від захисника
    захисника. Така відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного або обвинуваченого. Закон забороняє адвокату відмовлятися від здійснення вже прийнятого доручення на захист (ч. 7 ст. 49 КПК). Для успішної діяльності адвоката в якості захисника у кримінальній справі необхідно, щоб між ним і його підзахисним встановилися особливі довірчі відносини, психологічний контакт. Якщо між