Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти к содержанию учебника

3.2. Завдаток

Завдаток мав чимале поширення у дореволюційному російському праві, забезпечуючи більшість угод, в яких виконання відрізнялося від моменту укладення договору. Його роль знизилася в зв'язку з поширенням безготівкових розрахунків, і зараз застосування завдатку залишилося на рівні побутових відносин.
Відповідно до ст. 570 ЦК завдаток - це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Договір про завдаток має оформлятися письмово, і недотримання письмової форми тягне його нікчемність (ст. 547 ЦК).
При цьому призначення завдатку полягає, передусім, в тому, що він має запобігти невиконанню зобов'язання, яке ним забезпечене.
Стаття 571 ЦК встановлює, що коли порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора, а коли це сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Разом з тим у випадку невиконання зобов'язання перед кредитором та боржником постає питання про відшкодування завданих цим збитків. У зв'язку з цим ч. 2 ст. 571 ЦК встановлює, що сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. Отже, якщо за порушення договору відповідає сторона, яка надала завдаток, вона повинна відшкодувати збитки в частині, що перевищує суму завдатку. У випадках, коли невиконання або неналежне виконання договору відповідає кредитор, боржник може вимагати сплати подвійної суми завдатку (або повернення майна, отриманого як завдаток, та додаткової сплати суми у розмірі вартості цього завдатку) та, крім того, відшкодування збитків у частині, що перевищує однократну суму завдатку.
Таким чином, завдаток виконує такі функції: авансування, доказування, забезпечення виконання зобов'язання, компенсація інтересів сумлінної сторони зобов'язання.
За своїми функціями завдаток відрізняється від авансу, який виконує лише платіжну функцію та функцію доказування, і, незалежно від причини невиконання, підлягає поверненню. Завдаток, крім цих функцій, виконує ще й функцію забезпечення - сума, передана як завдаток, зараховується в рахунок виконання основного зобов'язання і в цій частині гарантує його виконання. У разі невиконання зобов'язання завдаток також виконує забезпечувальну функцію, оскільки невинувата сторона отримує, як мінімум, суму, що дорівнює розміру завдатку.
Крім того, завдаток може виконувати також компенсаційну функцію, оскільки сторона, що відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із зарахуванням суми завдатку.
Таким чином, завдаток за своєю суттю наближується до санкцій, встановлених за винне невиконання або неналежне виконання зобов'язання (заходів відповідальності).
Саме за допомогою покладання негативних майнових наслідків правопорушення на порушника, тобто фактично застосування заходів майнової відповідальності, і виконується функція забезпечення виконання зобов'язань.
Основні особливості завдатку, як засобу забезпечення зобов'язань і як форми цивільно-правової відповідальності полягають в такому.
По-перше, для покладання відповідальності у цьому випадку досить усіченого складу правопорушення: протиправної бездіяльності і провини правопорушника. По-друге, ця санкція застосовується не в усіх випадках порушення договору, а лише при невиконанні договірного зобов'язання. По-третє, цей захід відповідальності може застосовуватися тільки в двосторонніх зобов'язаннях (договорах): таких, де кожна зі сторін є і боржником, і кредитором. Таким чином, сфера Ті застосування - тільки консенсуальні договори: купівлі- продажу, підряду, найму, оплатного зберігання тощо.
Оскільки закон передбачає можливість стягнення не тільки завдатку, але й заподіяних збитків, можлива відповідальність і в формі відшкодування збитків. Гіри цьому завдаток фактично поглинається ними. Однак у зв'язку із складністю доведення збитків сторони частіше за все відмовляються від таких вимог, обмежуючись стягненням суми завдатку, особливо якшо вона досить значна. У зв'язку з цим сума завдатку іноді становить 40, 50 і навіть більше відсотків суми договору.
Слід звернути увагу на диспозитивний характер ч. 2 ст. 571 ЦК. Збитки відшкодовуються із зарахуванням розміру завдатку, якщо інше не передбачене договором. Це означає, шо сторони своєю угодою можуть як пом'якшити відповідальність (наприклад, передбачити, що навіть при наявності збитків стягується тільки сума завдатку), так і посилити її (передбачити стягнення в повному обсязі збитків і суми завдатку).
Завдаток може бути використаним як відступне. Але для цього необхідна відповідна домовленість сторін (ст. 600 ЦК). У цьому випадку контрагент сторони, яка використала право відступитися від договору, буде не вправі вимагати відшкодування збитків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "3.2. Завдаток"
  1. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    завдаток (ст. 143). Звертає на себе увагу подібність цього рішення до того, що мало місце у Німецькому цивільному кодексі: норми про заставу - це "Речове право", завдаток і неустойка - "Зобов'язальне право" (загальні положення зобов'язального права), порука названа в числі окремих видів договорів. Аналогічним є і зміст відповідних норм (з поправкою на "конспективність" ЦК УСРР). Серед окремих
  2. § 1. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання зобов'язань
    завдаток. Окремо знаходяться порука і гарантія, де негативні наслідки для іншої особи настають незалежно від її вини і протиправності дій. Однак, враховуючи те, що ЦК називає покладання на цих осіб санкцій за невиконання зобов'язання "відповідальністю" (ст. 554, 566 ЦК), очевидно, слід і поруку, і гарантію розглядати як відповідальність. Таким чином, спеціальні засоби забезпечення одночасно є
  3. § 2. Класифікація засобів забезпечення виконання зобов'язань
    завдаток, застава, порука, гарантія і притримання. Вони передбачені главою 49 ЦК. Універсальним засобом забезпечення зобов'язань є відшкодування боржником збитків, котрих зазнав кредитор внаслідок невиконання зобов'язання (ст. 623 ЦК). Особливістю його є те, що він застосовується незалежно від спеціальної домовленості сторін про це. Крім юго, розмір збитків може бути визначений тільки після
  4. § 4. Форми цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
    завдаток (ст. 546 ЦК). Виникає питання: чи всі вони можуть бути віднесені до заходів відповідальності? Адже у главі 51 ЦК, крім відшкодування збитків, надується лише неустойка. Очевидно, що не тільки неустойка, але і відшкодування збитків поручителя, і втрата завдатку є за своїм характером заходами відповідальності, оскільки кожен з них відповідає ознакам цивільно- правової відповідальності,
  5. § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
    завдаток, гарантія тощо; - порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; - відповідальність сторін; - страхування орендарем взятого ним в оренду майна; - обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону "Про оренду державного та комунального
  6. § 2. Кредитний договір
    завдаток, неустойка, порука, притримання, гарантія); 4) за рівнем дотримання позичальником встановленого режиму сплати: - кредит з нормальним режимом сплати; - прострочений кредит. Простроченим є кредит, за яким порушення встановленого режиму сплати не перевищує 365 днів; - неповернений кредит. Неповерненим є кредит, за яким порушення встановленого режиму сплати перевищує 365 днів;
  7. § 3. Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань
    завдаток до другого - застава і притримання. Для речово-правових видів (способів) характерне те, що інтереси кредитора можуть бути забезпечені за рахунок майна, яке перебуває у володінні кредитора. Зобов'язально-правові способи змушують боржника виконати належно зобов'язання під страхом настання негативних наслідків, які пов'язані із зобов'язальними вимогами. До відносин щодо забезпечення
  8. Які є способи забезпечення виконання зобов'язань?
    завдаток, до другої - заставу і притримання. Наведені вище способи забезпечення виконання зобов'язання мають спільну мету: надати кредитору додаткову можливість отримати належне йому за зобов'язанням. Кожен зі встановлених способів обумовлює поруч з головним (основним) зобов'язанням нове зобов'язання, яке є додатковим до головного, тобто має акцесорний характер. З цього випливає, що додатковим
  9. Що таке завдаток і аванс?
    завдаток має такі особливості: - предметом завдатку може бути лише грошова сума або рухоме майно (наприклад, якщо при купівлі телевізора вартістю в 1000 грн покупець видав продавцю 100 грн завдатку, то йому необхідно доплатити в майбутньому за телевізор ще 900 грн ); - завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов'язань, а не зобов'язань, які виникли з інших підстав; - він може мати
  10. Які особливості договору прокату?
    завдаток. Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договору прокату. Наймодавцю надається право встановлювати типові умови договору, але ці договори не можуть порушувати прав наймачів, визначених Цивільним кодексом України про найм. Плата за користування річчю встановлюється тарифами наймодавця. При укладенні договору на строк до 30 діб наймач вносить повну вартість