Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове , інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
П. П. Глущенко , Н. Н. Жільскій, В. І. Кайнов, І. В. Куртяк. Адміністративне право. Короткий курс, 2011 - перейти до змісту підручника

14.2. Примус у діяльності органів виконавчої влади та його види

Опора на переконання як основний метод здійснення виконавчої влади не виключає примусу. Переконання повинно поєднуватися з примусом, коли в цьому виникає необхідність. Застосування до осіб, що допускають правопорушення, примусових заходів є не тільки правом, але й обов'язком держави та її посадових осіб
Примус - це такий вплив, яке забезпечує виконання підвладним встановлених правил поведінки незалежно від того, бажає він слідувати цим правилам чи ні Суб'єкт управління впливає на моральну, майнову, організаційну, фізичну сферу підвладного, щоб домогтися підпорядкування, тобто змусити його зробити які-небудь дії, або відмовитися від здійснення яких-небудь дій всупереч своєму бажанню
Норми адміністративного права закріплюють широке коло заходів примусового впливу, застосовуваних виконавчою владою для забезпечення правопорядку. Примусові заходи, встановлені нормами адміністративного права, застосовуються в рамках внутріорга-ганізаційні діяльності органів державного управління та при здійсненні зовнішньої владної діяльності органів виконавчої влади
Для забезпечення внутрішньоорганізаційної діяльності органів державного управління служить дисциплінарне примус, яке полягає в застосуванні суб'єктами дисциплінарної (лінійної) влади заходів дисциплінарної та матеріальної відповідальності
Для характеристики заходів адміністративного примусу, що застосовуються посадовими особами органів виконавчої влади при здійсненні зовнішньої владної діяльності, у навчальній літературі використовується термін «адміністративно-правове примус» . Воно покликане забезпечити захист правопорядку і реалізується в рамках охоронних правовідносин
Адміністративно-правовий примус - це один з видів державно-правового примусу, тому йому притаманні всі ознаки останнього. Так чи інакше, адміністративно-правове примус обмежує свободу тих, до кого застосовується, істотно зачіпає їх права та інтереси і носить правовий характер. Це означає, що воно застосовується на основі і в рамках закону (тільки у випадках і порядку, передбачених законом) Адміністративно-правовий примус має також державно-владний характер, який виражається в тому, що тільки держава має право видавати норми, що встановлюють конкретні заходи примусу Це правозастосовна, правоохоронна діяльність, яка покликана забезпечити захист правопорядку, вона реалізується в рамках охоронних правовідносин Водночас адміністративно-правове примус має низку особливостей, система яких і зумовлює його якісну своєрідність:
| заходи адміністративно- правового примусу застосовуються не тільки у зв'язку з вчиненням адміністративних проступків, а й при виникненні обставин, що загрожують громадському та особистої безпеки громадян, або для попередження і припинення злочинів;
| адміністративно-правове примус здійснюється в рамках позаслужбовий підпорядкування суб'єктами функціональної влади;
| заходи адміністративного впливу вправі застосовувати численні органи виконавчої влади та їх посадові особи (державні інспекції, органи транспорту, міліції, адміністративні комісії та ін.), а у передбачених законодавством випадках - суди і судді;
| адміністративному впливу піддаються не тільки окремі особи, а й організації;
| адміністративно-правове примус всебічно регулюється адміністративно-правовими нормами
Таким чином, адміністративно-правове примус - це застосування суб'єктами функціональної влади встановлених нормами адміністративного права примусових заходів, спрямованих на неухильне виконання громадянами і посадовими особами юридичних обов'язків, у зв'язку з вчиненням протиправних дій або при виникненні обставин, що загрожують громадському та особистої безпеки громадян Багатоплановість цілей адміністративно-правового примусу і різноманітний характер суспільних відносин, охорона яких здійснюється за допомогою даного виду примусу, визначають його внутрішню неоднорідність. Багато авторів вважають, що за способом впливу заходи адміністративно-правового примусу слід ділити на заходи попередження, припинення і покарання
До заходів попередження такі автори відносять різноманітні засоби, спрямовані на запобігання правопорушень і інших шкідливих наслідків (карантин , закриття ділянок кордону та ін.). Відзначаючи велике значення попереджувальних засобів, Д. Н. Бахрах вважає, що вони не є примусовими, оскільки примусові заходи застосовуються тільки до тих, хто порушує заборони, тобто здійснює неправомірні дії, а ось відновлювальні санкції - це особливий вид адміністративного примусу
На думку Д Н Бахраха, залежно від мети, заради якої використовуються засоби примусу, можна розрізняти запобіжного заходу, відновлювальні заходи та стягнення Проте включення до складу адміністративного примусу відновлювальних заходів (наприклад, таких, як вилучення у організацій незаконно отриманого, пеня, стягнення недоїмки та т п) є спірним Відновлювальні заходи хоч і застосовуються в адміністративному порядку, але не зафіксовані в діючих адміністративно-правових нормах або застосовуються суб'єктами дисциплінарної (лінійної) влади
Не заглиблюючись далі в наукову дискусію з приводу розмежування адміністративно-примусових заходів, за основу візьмемо класифікацію, запропоновану Л Л Поповим і А П Кореневим, яка більшою мірою відображає специфіку адміністративно-правового примусу, що застосовується ОВС На їх думку, виходячи з цілей використання способів забезпечення правопорядку та громадської безпеки, специфіки виникаючих при цьому правовідносин і особливостей застосовуваних заходів адміністративного примусу останні поділяються на чотири групи
1. Заходи адміністративного попередження (административнопредупредительные заходи)
2. Заходи адміністративного припинення (адміністративно-пресекательние заходи)
3. Заходи адміністративно-процесуального забезпечення.
4. Заходи адміністративного стягнення.
Дана класифікація певною мірою відносна Окремі заходи мають різні за цільовим призначенням підстави застосування (наприклад, перевірка документів, огляд, доставлення, затримання та ін.) і залежно від цього можуть одночасно бути включені до складу декількох груп Крім того, досить специфічний характер окремих примусових заходів (наприклад, безперешкодне входження в житлові та інші приміщення громадян, приміщення, займані підприємствами, установами, організаціями; використання транспортних засобів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань чи громадян; доставлення до міліції осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів) не дозволяє однозначно визначити їх приналежність до тієї чи іншої групи адміністративного примусу
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "14.2. Примус у діяльності органів виконавчої влади та його види"
  1. 7.7. Територіальні федеральні органи виконавчої влади
    діяльність в межах певного територіального утворення (федерального округу, суб'єкта РФ). Загальні права територіальних органів: 1) представляти відповідні міністерства і відомства РФ в їх відносинах з органами виконавчої влади суб'єктів РФ, 2) здійснювати управлінську діяльність в рамках встановленої компетенції; 3) запитувати та одержувати
  2. 1.5. Виконавча влада: поняття і ознаки
    діяльність з управління справами держави і суспільства, здійснювана системою державних органів, які наділені виконавчо-розпорядчими повноваженнями та підконтрольні органам законодавчої та судової влади. Ознаки виконавчої влади: - є самостійною гілкою єдиної державної влади; - виступає як підзаконної стосовно
  3. 19.7. Адміністративно-юрисдикційний процес: поняття, риси, структура
    примусу. Спільні риси адміністративно-юрисдикційного процесу: - є складовим елементом (частиною) адміністративного процесу; - регламентує правозастосовчу діяльність юрисдикційного характеру; - спрямований на вирішення конфлікту (спору) у сфері державного управління, застосування заходів адміністративного примусу; - виступає засобом реалізації
  4. 15.1. Державний примус: поняття, ознаки, види
    примус - вид соціального примусу, сукупність заходів психічного, фізичного, матеріального чи організаційного впливу, що застосовуються уповноваженими суб'єктами у встановленому порядку незалежно від волі суб'єктів застосування в цілях забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. Ознаки державного примусу: - є різновидом
  5. 2.2. Предмет адміністративного права
    діяльності товариства, складають предмет адміністративного права. Види управлінських відносин, що регулюються нормами адміністративного права: За суб'єктним ознакою: - між супідрядними суб'єктами державного управління (вертикальні відносини); - між суб'єктами виконавчої влади, що не перебувають у стані супідрядності (горизонтальні відносини); -
  6. 1.6. Цілі, функції та рівні виконавчої влади
    примусу у випадку, якщо зазначеними особами порушуються норми законодавства. Існують два рівня виконавчої влади: федеральна виконавча влада і виконавча влада суб'єктів
  7. 7.1. Поняття та ознаки органів виконавчої влади
    діяльність носить виконавчо-розпорядчий підзаконний характер; - діяльність здійснює організований колектив людей (державних службовців); - здійснює управлінську діяльність на основі предметної спеціалізації; - здійснює діяльність у різних формах (правотворча, правозастосовна, договірна); - розпорядженні широкий арсенал засобів,
  8. Стаття 365. Взаємодія федеральної інспекції праці з державними органами, органами місцевого само-управління та організаціями
    діяльність у взаємодії з федеральними органами виконавчої вла-сти, що здійснюють функції по федеральному державному нагляду у встановленій сфері діяльності, іншими федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого само-врядування, органами прокуратури, професійними спілками (їх об'єднаннями),
  9. Стаття 23.68. Федеральний орган виконавчої влади, уповноважений на здійснення функцій з примусового виконання виконавчих документів та забезпечення встановленого порядку діяльності судів
    діяльності судів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 13.26, 17.8.1, частинами 1 і 3 статті 17.14, статтею 17.15 цього Кодексу. (В ред. Федерального закону від 06.12.2011 N 410-ФЗ) 2. Розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені органу, зазначеного у частині 1 цієї статті, має право: 1) керівник федерального органу
  10. 17.1. Поняття, особливості та види адміністративної відповідальності
    примусу; 2) регулюється нормами адміністративного права, які в сукупності утворюють інститут адміністративного права; 3) нормативні підстави адміністративної відповідальності закріплюються виключно в законах; 4) фактичною підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення; 5) суб'єктами адміністративної відповідальності можуть
  11. Стаття 168.1. Поняття тимчасової фінансової адмініст-рації
    орган виконавчої влади (виконавчий орган державної вла-сті суб'єкта Російської Федерації), уповноважений Урядом Російської Федерації (вищим виконавчим органом державної влади суб'єкта Російської Федерації) підготовляти й здійснювати заходи щодо відновлення платоспроможності суб'єктів незалежно єкта Російської Федерації (муніципального утворення), сприяти
  12. 19.6. Адміністративно-правонаделітельний процес: поняття, риси, структура
    діяльність органів виконавчої влади та їх посадових осіб за дозволом позитивних управлінських справ. Спільні риси адміністративно-правонаделітельного процесу: - є складовим елементом (частиною) адміністративного процесу; - спрямований на створення умов для реалізації позитивних завдань у сфері діяльності виконавчої влади; - в ході
  13. 39. Порядок надання земельних ділянок для створення фермерського господарства та здійснення його діяльності
    діяльності. Громадяни, які зацікавлені в наданні їм земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній або муніципальній власності, для створення фермерського господарства та здійснення його діяльності, подають до виконавчого органу державної влади або орган місцевого самоврядування заяви, в яких повинні бути вказані (ч. 1
  14. 21.3. Способи забезпечення законності в державному управлінні: поняття і види
    діяльність спеціально уповноважених суб'єктів, а також громадян та об'єднань: з недопущення в діяльності органів виконавчої влади порушень вимог, закріплених у чинних нормативних правових актах; своєчасного і повного попередження правопорушень, причин і умов, що їх породжують; притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законності. Способи
  15. 23. Фінансовий контроль Президента РФ.
      діяльності федеральних органів виконавчої влади та органів виконавчої влади суб'єктів РФ. Таким чином, це орган широкої сфери контрольної діяльності, до складу якої входить і фінансовий контроль. Для реалізації своїх контрольних функцій Головне контрольне управління наділене правами:? вимагати від керівників державних органів, підприємств, установ та
  16. 7.2. Класифікація органів виконавчої влади
      діяльності існують: федеральні органи виконавчої влади, які здійснюють діяльність у масштабі Російської Федерації; територіальні органи федеральних органів виконавчої влади, які створюються федеральними органами виконавчої влади для здійснення своїх повноважень у масштабі федерального округу, суб'єкта РФ, муніципального освіти; органи виконавчої влади
  17. Контрольні питання
      діяльності органів державної влади. 3. У чому особливість державної служби в Російській Федерації? 4. Місце і роль органів законодавчої влади в державному апараті. 5. Судова влада в системі державних органів. 6. Система виконавчих органів в Російській Федерації. 7. Назвіть функції контрольно-наглядових органів. 8. Назвіть принципи взаємодії
  18. Стаття 284. Повноваження федеральних органів вико-навчої влади в галузі застосування заходів примусу за порушення бюджетного законодавства Російської Феде-рації
      примусу за порушення бюджетного законо-давства Російської Федерації, зазначених у пунктах 1 - 3 цієї статті, та їх посадових осіб можуть бути оскаржені в уста-новлення порядку. Посадові особи федеральних органів виконавчої влади, зазначених у пунктах 1 - 3 цієї статті, при неправомірному застосуванні заходів примусу за порушення бюджетного законодавства Російської
  19. Стаття 23.72. Орган, який здійснює контроль і нагляд у сфері страхової діяльності
      діяльності (страхової справи), розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 - 3 статті 15.27 (в межах своїх повноважень) цього Кодексу. (В ред. Федерального закону від 08.11.2011 N 308-ФЗ) 2. Розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені органу, зазначеного у частині 1 цієї статті, має право: 1) керівник федерального органу
© 2014-2022  yport.inf.ua