Головна
ГоловнаМитне , податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
С.Г . Пепеляєв. Податкове право: Навчальний посібник, 2000 - перейти до змісту підручника

17.3. Уніфікація податкових систем


Глобалізація сучасної економіки, розширення міжнародних господарських зв'язків, участь у багатосторонніх операціях все більшого числа країн призводять до необхідності постійного внесення змін до податкових системи держав.
Відмінності податкових систем держав впливають на зовнішню конкурентоспроможність будь-якої країни, в тому числі і Росії. Якщо виключити об'єктивні фактори (наприклад, географічний), то показник зовнішньої конкурентоспроможності країни визначається здатністю її господарського комплексу виробляти надходять в міжнародний оборот товари та послуги (за умови відповідного їх якості та відповідності загальноприйнятим стандартам) з меншими витратами, ніж інші країни.
На вартість усіх факторів виробництва впливає і податкова політика - при цьому тим більше, чим більше величина податкового тягаря в країні. Змінюючи свою податкову політику і розміри податкових ставок, країни конкурують між собою в боротьбі за місце вироблених ними товарів (робіт, послуг) на світовому ринку. Очевидно, що за інших рівних умов країна з меншим податковим тягарем отримує перевагу, оскільки її товаровиробники можуть поставляти свою продукцію на світовий ринок за нижчими цінами, ніж конкуренти.
За багатьма видами товарів і послуг конкуренція на світових ринках настільки посилилася, що простого зниження податкових ставок вже недостатньо, і країни-експортери починають застосовувати практику так званого негативного оподаткування (у формі виплати цільових експортних субсидій) і прямого заохочення експорту капіталу, що сприяє закріпленню своїх виробників на найважливіших світових товарних ринках.
Положення Росії в цьому сенсі найвищою мірою невигідне - низька якість товарів і високі податкові ставки. Проблема ускладнюється також виникають при вчиненні міжнародних угод подвійним оподаткуванням. Економічна недоцільність подвійного оподаткування в сучасних умовах абсолютно очевидна:
воно перешкоджає руху капіталів з однієї країни в іншу, що не відповідає загальним тенденціям глобалізації міжнародних економічних відносин. У результаті капітали вливаються в ті країни, де за інших рівних умов умови оподаткування оптимальні.
Головним завданням уніфікації податкових систем є координація податкової політики всіх держав, зближення принципів і методів оподаткування, встановлення однакових податкових ставок, тобто додання податковим системам однаковості, а в ідеалі - створення ідентичних податкових систем.
Метою уніфікації податкових систем у світлі глобалізації світової економіки є створення єдиного ринку зі здоровою конкуренцією, без надання переваг будь-яким окремим учасникам міжнародного господарського обороту, з усіма характеристиками, властивими розвиненим ринковим системам, включаючи справедливий розподіл фіскального тягаря між державами та платниками податків різних країн.
Основними напрямками уніфікації є: уніфікація податкових систем у відношенні непрямих податків; уніфікація щодо прямих податків, а також універсальна уніфікація податкових систем (схема VI-13).

Уніфікація непрямого оподаткування. Найбільш яскравим прикладом уніфікації податкових систем є приклад Європейського Союзу, в рамках якого ведеться інтенсивна робота з гармонізації податкового законодавства. У першу чергу, звичайно, необхідно відзначити створення Митного союзу, а також прийняття і виконання Шостої директиви Ради від 17 травня 1977 про уніфікацію законів держав-членів стосовно податків з обороту - єдина система податку на додану вартість: единообразная база обчислення податку (77/338/ЕС), до якої численними подальшими директивами прийняті зміни і доповнення.
Уніфікація прямого оподаткування. У першу чергу завдання уніфікації прямого оподаткування виконують угоди про усунення подвійного оподаткування, основою яких є Типова конвенція Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про усунення подвійного оподаткування 1977 (із змінами, внесеними у 1992 році). Цей документ, будучи основою більшості діючих двосторонніх угод про усунення подвійного оподаткування, сприяє поступовій уніфікації підходів держав з різними правовими системами до врегулювання питань оподаткування, надаючи однаковість міжнародним договорам. Перспективною метою ОЕСР є укладення єдиного договору про уникнення подвійного оподаткування між країнами-учасницями, проте до остаточного вирішення цього питання ще далеко. Крім того, ОЕСР - це «клуб багатих», учасниками цієї організації є найбільш економічно розвинені держави, тому діяльність цієї організації охоплює лише невелике число країн-учасниць-29.
Росія, не будучи членом цієї організації, при укладанні двосторонніх угод використовує Модель ОЕСР, вносячи таким чином свій внесок вдела уніфікації податкових систем.
На рівні Європейського Союзу встановлено середній рівень податку на корпорації в межах 30-40%, хоча національні ставки можуть значно відрізнятися. Цікавим способом уніфікації оподаткування є застосування спеціального статусу європейської компанії, який присвоюється організаціям, провідним підприємницьку діяльність одночасно в декількох країнах. Цей статус дає компаніям право на певні податкові пільги у всіх країнах ЄС.
Універсальна уніфікація податкових систем. На досягнення цієї мети направлений проект Основ світового податкового кодексу, підготовлений Уордом М. Хассі і Дональдом С. Любик, учасниками Міжнародної податкової програми Гарвардського університету 1993 року. Ідея створення ОМНК народилася у зв'язку з потребами розвиваються та країн, що здійснюють перехід до ринкової економіки, в певної моделі законодавства, яка дозволить створити ефективну податкову систему, що враховує відмінності цих країн від економічно розвинених капіталістичних держав. В Основах міститься 591 стаття (з коментарями). Статті об'єднані в п'ять розділів: «Прибутковий податок», «Податок на додану вартість», «Акцизи», «Податки на майно». «Податкова адміністрація». Одним з основних завдань уніфікації автори проекту вважають створення єдиної бази всіх податкових законів для того, щоб потреби в податкових надходженнях могли бути оцінені з єдиної точки зору, а також для забезпечення доступу до цієї бази всіх платників податків і працівників податкових органів. Найкращим способом вирішення такого завдання автори вважають створення одного закону, до якого відповідно з національними особливостями приймаються поправки, що дозволить визначати зміст закону в будь-який момент, звертаючись лише до одного джерела.
Велика робота в даний час ведеться також у напрямку загальної уніфікації загальних принципів і умов оподаткування з метою боротьби з недобросовісною податкової конкуренцією країн. Виражається така конкуренція, як правило, в наступному.
- У країні або взагалі не встановлюється податок на певний об'єкт оподаткування (наприклад, дохід), або ставка такого податку номінальна.
- Особи. певним чином пов'язані з цією державою (наприклад, компанії-резиденти за ознакою місцезнаходження керівного органу), отримують додаткові протекціоністські пільги.
- Для отримання пільг потрібно лише формальне, а не реальне економічне присутність компанії в країні.
- Напогооблагаемий дохід обчислюється відповідно до принципів, відмінними від міжнародно визнаних.
- Встановлюються певні обмеження на обмін інформацією (підвищені вимоги до банківської таємниці і т.п.).
Податки, стягнуті таким чином, є спотворюють, тобто, впливаючи на учасників господарського обороту, вони спонукають їх приймати рішення, що відрізняються по своїй ефективності від рішень, прийнятих за інших рівних умов. Справляння таких податків характерно в першу чергу для офшорних зон, однак є подібні податкові режими і в неофшорних юрисдикціях (Бельгія, Франція, Іспанія, Португалія та ін.)
В даний час додаються величезні зусилля економічного, політичного і правового характеру, спрямовані на усунення недобросовісної конкуренції шляхом уніфікації умов оподаткування, поки ще не отримали формального закріплення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 17.3. Уніфікація податкових систем "
  1. 17.3. Уніфікація податкових систем
    уніфікації податкових систем є координація податкової політики всіх держав, зближення принципів і методів оподаткування, встановлення однакових податкових ставок, тобто додання податковим системам однаковості, а в ідеалі - створення ідентичних податкових систем. Метою уніфікації податкових систем у світлі глобалізації світової економіки є створення єдиного ринку зі здоровою
  2. § 2. Джерела комерційного права
    уніфікації правового регулювання відносин у сфері економіки. На регіональному рівні подібні процеси йдуть в Європі, Південно-Східної Азії, Північній Америці і ряді інших регіонів. Створення єдиного ринкового простору необхідно також в рамках СНД, не кажучи вже про Росію. Виділяючи нормативні акти централізованого регулювання, слід мати на увазі, що до них належать і ті, які прийняті
  3. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    уніфікації муніципальних правових актів, безсумнівно, дає позитивний ефект. Норми нового Федерального закону передбачають можливість двоступеневих виборів представницького органу місцевого самоврядування. На рівні муніципального району він може формуватися з голів поселень, що входять до його складу, і з депутатів представницьких органів вказаних поселень, що обираються до районного
  4. § 1. Наука цивільного права
    уніфікації російського і зарубіжного цивільного права. Нарешті, наука цивільного права вивчає історію становлення і тенденції розвитку цивільного права. Правильно зрозуміти багато правових норм, а іноді й цілі інститути можна лише дізнавшись їх походження, мети встановлення і націєтворення. Наприклад, пояснити наявність у чинному авторському законодавстві права автора музичного
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    уніфікації приватного права в 1994 р. (див.: Закон . 1995. N 12. С. 82-92). * (83) Детальніше див: Бахін С.В. Указ. соч. С. 65-83. * (84) Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (публікація Міжнародної торгової палати N 460 (в ред. 1990 р.). У 2000 р. прийнята нова редакція документа - Інкотермс-2000) / / УПС "Гарант". * (85) Див п. 11 Огляду практики розгляду спорів з
  6. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
    уніфікації приватного права (УНІДРУА) про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988 р.) (далі - Конвенція про лізинг) * (293), до якої Російська Федерація приєдналася з 1 січня 1999 * (294) Відповідно до ст. 7 ГК норми Конвенції про лізинг мають більшу юридичну силу порівняно з нормами національного законодавства РФ, в тому числі Цивільного кодексу РФ. Але при цьому Конвенція
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Варшавська конвенція, змінена в Гаазі в 1955 р.) / / Закон. 2000. N 6. * (555) Відомості РФ. 1992. N 15. Ст. 766. * (556) Бюлетень Верховного Суду РФ. 1995. N 1. * (557) Нормативному правовому регулюванню договірних відносин по пасажирської перевезення на різних видах транспорту властива не тільки
  8. 2.3. Міжнародні договори
    уніфікації приватного права (УНІДРУА), заснований в 1926 р. в Римі. У його роботі беруть участь більше 50 держав світу, включаючи Росію. Цілями Інституту є вивчення шляхів гармонізації та узгодження приватного права груп держав чи окремих країн, розробка його одноманітних норм. Однією з цілей діяльності іншого міжнародного інституційного органу - Комісії ООН по праву
  9. § 1. Поняття і причини юридичних колізій
    уніфікації та диференціації, об'єднання й відокремлення; переплітаються вертикальні й горизонтальні зв'язки й тенденції. Це динамічно напружена й багато в чому споконвічно суперечлива і асиметрична система. З іншого боку, у практичному житті постійно виникають такі "мудрі сюжети", які відразу підпадають під дію ряду норм і породжують небажані юридичні дилеми та
  10. 3.1. Міжнародно-правова уніфікація матеріальних норм Універсальна міжнародно-правова уніфікація матеріальних норм
    уніфікації є вираженням найбільш широко поширених в міжнародному економічному обороті відносин обміну товарами і визнаним способом оформлення домовленостей між продавцем і покупцем. Даний договір не лише є інструментом, оформляють відносини сторін при звичайній міжнародній купівлі-продажу товарів, він повністю або в якості супутнього
© 2014-2022  yport.inf.ua