Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове , інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 12.24


1. Правилами дорожнього руху та Основними положеннями по допуску транспортних засобів до експлуатації й обов'язками посадових осіб по забезпеченню безпеки дорожнього руху визначені експлуатаційні вимоги, що пред'являються до механічних транспортних засобів і об'єктів гужового транспорту. Стосовно до даної статті під транспортним засобом розуміється тільки механічне, автомототранспортних засобів (див. примітку до ст. 12.1 КпАП).
2. Заходи адміністративної відповідальності за порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів і правил дорожнього руху (див. відповідно ст. 12.5, 12.9 - 12.20 КоАП) накладаються за фактом невиконання водіями даних правил незалежно від суспільно небезпечних наслідків проступку. Якщо наслідком адміністративного правопорушення з'явилося заподіяння легкої шкоди здоров'ю потерпілого, діяння містить ознаки проступку, передбаченого статтею коментарів. Див також п. 11 коментаря до ст. 12.21, п. 4 коментарю до ст. 12.23.
КонсультантПлюс: примітка.
Наказ МОЗ РФ від 10.12.1996 N 407 "Про введення в практику Правил виробництва судово-медичних експертиз" втратив чинність у зв'язку з виданням Наказів МОЗ РФ від 14.09.2001 N 361 "Про скасування Наказу МОЗ Росії від 10.12.1996 N 407 ", від 21.03.2003 N 119" Про затвердження Переліку втратили чинність, наказів МОЗ РРФСР, Минздравмедпрома Росії та МОЗ Росії по розділу: "Організація та розвиток медичної допомоги населенню".
3. Відповідно до Правил судово-медичної експертизи тяжкості шкоди здоров'ю людини, затвердженими Наказом МОЗ Росії від 10 грудня 1996 р., кваліфікуючими ознаками тяжкості шкоди здоров'ю є:
- небезпека шкоди здоров'ю для життя людини ;
- тривалість розладу здоров'я;
- стійка втрата загальної працездатності;
- втрата будь-якого органу або втрата органом його функцій ;
- втрата зору, мови, слуху;
- повна втрата професійної працездатності;
- переривання вагітності;
- непоправне знівечення обличчя;
- психічний розлад, захворювання наркоманією або токсикоманією.
Для встановлення тяжкості шкоди здоров'ю достатньо наявності одного з кваліфікуючих ознак; при наявності декількох зазначених ознак тяжкість шкоди здоров'ю встановлюється по тому з них, яке відповідає більшій тяжкості шкоди здоров'ю.
Ознаками легкої шкоди здоров'ю є: короткочасний розлад здоров'я, під яким мається на увазі тимчасова втрата працездатності тривалістю не більше трьох тижнів (21 день), а також незначна стійка втрата працездатності - стійка втрата загальної працездатності, що дорівнює 5%.
4. Заподіяння легкої шкоди здоров'ю потерпілого є наслідком дорожньо-транспортної пригоди (див. п. 1 коментаря до ст. 12.27).
Заподіяння з необережності учасником дорожнього руху (за винятком водія транспортного засобу) легкої шкоди здоров'ю потерпілого кваліфікується відповідно до ч. 2 ст. 12.30 КоАП.
5. Для розглянутого правопорушення характерно заподіяння водієм легкої шкоди здоров'ю з необережності. Умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю, що викликало короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату загальної працездатності, кваліфікується як злочин (ст. 115 КК).
6. Потерпілий вправі вимагати відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, завданих даними адміністративним правопорушенням (див. коментар до ст. 4.7).
7. Про ліцензованих видах діяльності з перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом і про правові наслідки вчинення ліцензіатом - індивідуальним підприємцем адміністративних правопорушень, передбачених статтею, см. п. 11 коментаря до ст. 12.21, п. 4 коментарю до ст. 12.23.
8. См . примітка до п. 5 коментарю до ст. 5.1.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, розглядаються начальником Державтоінспекції, його заступником, командиром полку (батальйону, роти) дорожньо-патрульної служби, його заступником.
Відповідно до ч. 2 ст. 23.2 КоАП зазначені посадові особи мають право передавати справи про правопорушення, передбачені статтею коментарів, скоєних неповнолітніми, на розгляд комісіям у справах неповнолітніх і захисту їх прав.
Згідно ч. 2 ст. 23.1 КоАП зазначені посадові особи мають право передавати справи про правопорушення, передбачені статтею коментарів, на розгляд суддям (див. абз. 2 п. 9 коментарю до ст. 12.8).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Коментар до статті 12.24 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.М. Малеин. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. У зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
© 2014-2022  yport.inf.ua