Головна
Головна → Адміністративне, фінансове, інформаційне право → Адміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 2.10

1. Відповідно до ст. 2.1 КоАП і даною статтею адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних проступків підлягають не тільки фізичні особи, як це було передбачено КоАП 1984 р., але і юридичні особи. За змістом п. 1 ст. 48 ГК юридичною особою визнається комерційна або некомерційна організація, яка має у власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді. Види організаційно-правових форм юридичних осіб - комерційних і некомерційних організацій - визначені відповідно п. 2, 3 ст. 50 ГК.
2. Про критерії винності юридичної особи у вчиненні адміністративного правопорушення див. п. 3 коментарю до ст. 2.1.
3. Злиття, приєднання та перетворення юридичної особи являють собою приватні різновиди його реорганізації; згідно п. 3 ст. 57 ГК реорганізація юридичної особи в зазначених випадках може бути здійснена тільки за згодою уповноважених державних органів. Юридична особа вважається реорганізованим, за винятком реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб, що здійснюється у відповідності з Федеральним законом від 8 серпня 2001 р. N 129-ФЗ "Про державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців" (в ред . Федерального закону від 23 грудня 2003 р. N 185-ФЗ).
Про особливості реорганізації юридичної особи у формі приєднання див. п. 4 ст. 57 ГК.
4. За змістом ч. 7 і 8 коментованої статті передбачається встановлення юридичного факту завершення реорганізації. Згідно ст. 16 Федерального закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців" з моменту державної реєстрації знову виниклого юридичної особи реорганізація юридичної особи у формі перетворення вважається завершеною, а перетворене юридична особа - припинив свою діяльність.
Реорганізація юридичних осіб у формі злиття вважається завершеною з моменту державної реєстрації знову виниклого юридичної особи, а юридичні особи, реорганізовані у формі злиття, вважаються прекратившими свою діяльність.
Реорганізація юридичної особи у формі поділу вважається завершеною з моменту державної реєстрації останнього з новопосталих юридичних осіб, а юридична особа, реорганізоване у формі поділу, вважається припинив свою діяльність.
Реорганізація юридичної особи у формі виділення вважається завершеною з моменту державної реєстрації останнього з новопосталих юридичних осіб.
Реорганізація юридичної особи у формі приєднання вважається завершеною з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення діяльності останнього з приєднаних юридичних осіб.
5. Відповідно до ч. 2 ст. 3.2 КоАП до юридичної особи можуть бути застосовані тільки такі види адміністративних покарань: попередження; адміністративний штраф; оплатне вилучення знаряддя вчинення або предмета адміністративного правопорушення; конфіскація знаряддя вчинення або предмета адміністративного правопорушення. За змістом ч. 8 коментованої статті маються на увазі адміністративні покарання, які можуть бути застосовані до юридичної особи, за винятком попередження.
6. Відповідно до ч. 1 коментованої статті юридичні особи підлягають адміністративній відповідальності у випадках, передбачених статтями Особливої частини КпАП чи законами суб'єктів Федерації.
7. Норми, встановлені статтями розд. I, III, IV, V КоАП, в рівній мірі діють у відношенні і фізичного, і юридичної особи, за винятком випадків, якщо норми, встановлені зазначеними статтями КпАП, застосовуються тільки до фізичного або тільки до юридичної особи, а також у випадках, якщо за змістом дані норми відносяться і можуть бути застосовані тільки до фізичної особи.
Таким чином, при кваліфікації адміністративного правопорушення юридичної особи необхідно тлумачення правової норми відповідно до зазначених правил, за винятком випадків, якщо в нормах, встановлених статтями розд. I, III, IV і V КпАП, не міститься прямої вказівки про їх застосування тільки до фізичного або тільки до юридичної особи; подібне вказівку передбачено ч. 2 ст. 3.2 КоАП, згідно з якою у відношенні юридичної особи можуть бути застосовані тільки адміністративні покарання, визначені п. 1 - 4 ч. 1 вказаної статті.
8. Про адміністративну відповідальність іноземних юридичних осіб див. коментар до ст. 2.6.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 2.10 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
© 2014-2022  yport.inf.ua