|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Коментар до статті 27.14
|
|
1. Розглянута міра провадження у справі про адміністративне правопорушення застосовується в тих випадках, коли неможливо вилучення товарів, транспортних засобів та інших речей та (або) їх збереження може бути забезпечена без вилучення. Про вилучення речей, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення і виявлених на місці вчинення адміністративного правопорушення чи при здійсненні особистого огляду, огляду речей, що знаходяться при фізичній особі, та огляду транспортного засобу, а також про вилучення речей, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення і виявлених при здійсненні огляду належать юридичній особі територій, приміщень і знаходяться у нього товарів, транспортних засобів та іншого майна, див. коментар до ст. 27.10.
2. Арешт товарів, транспортних засобів та інших речей здійснюється в присутності власника речей і двох понятих. Про випадки, що не терплять зволікання, при яких дана міра забезпечення провадження у справі може бути застосована за відсутності власника заарештованих речей, см. п. 4 коментарю до ст. 27.8.
3. Про арешт товарів, транспортних засобів та інших речей складається протокол незалежно від складання протоколу про застосування інших заходів забезпечення провадження у справі, а також протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 коментованої статті заборона розпоряджатися заарештованої річчю є наслідком застосування даної міри забезпечення провадження у справі; введення також і заборони користуватися річчю обумовлене рішенням посадової особи, яка здійснює арешт речей згідно ч. 2 даної статті. Оскільки при застосуванні арешту речей не передбачено складання інших документів, крім опису заарештованих речей, а також протоколу, в опису і (або) в протоколі повинні бути також вказані відомості про застосування заборони користуватися речами, на які накладено арешт.
Питання про речі, на які накладено арешт, має бути вирішено в постанові по справі про адміністративне правопорушення (див. ч. 3 ст. 29.10 КоАП).
4. Див п. 6 коментарю до ст. 27.1.
5. Стосовно до ч. 2 коментованої статті слід мати на увазі, що перелік посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 28.3 КоАП, встановлюється відповідними федеральними органами виконавчої влади (див. п. 2 коментарю до ст. 28.3).
Крім зазначених посадових осіб, арешт товарів, транспортних засобів та інших речей здійснюється посадовими особами, уповноваженими застосовувати адміністративне затримання відповідно до п. 1 - 8 ч. 1 ст. 27.3 КоАП, перелік даних посадових осіб згідно ч. 2 ст. 27.3 КоАП встановлюється відповідним федеральним органом виконавчої влади (див. п. 6 - 9 коментарю до ст. 27.3).
Про способи фіксації речових доказів, які застосовуються відповідно до ч. 3, 4 даної статті, див. також п. 1 коментаря до ст. 26.5, п. 1 коментаря до ст. 26.6.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Коментар до статті 27.14 " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
Кримінальний закон (КК РФ) являє собою нормативний правовий акт, прийнятий вищим законодавчим органом державної влади в порядку, встановленому Конституцією РФ, що містить правові норми, обов'язкові для дотримання і виконання і має вищу юридичну силу по відношенню до іншим нормативним правовим актам. Від інших законів кримінальний закон відрізняється предметом правового
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
Зміст цього принципу говорить про те, що до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише в тих випадках, коли їм скоєно діяння, безпосередньо передбачене кримінальним законом, та призначено тільки таке покарання , яке знову ж передбачено виключно кримінальним законом. Ніякими іншими нормативними правовими актами не можуть вирішуватися питання кримінальної відповідальності і
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
Основою принципу рівності громадян перед законом є положення ст. 19 Конституції РФ про рівність всіх перед законом і судом. Ці положення не означають абсолютної рівності громадян у всіх відносинах і незалежно ні від яких обставин, але вони гарантують рівне становище громадян перед вимогами закону і рівне ставлення до громадян суду незалежно від статі, раси, національності, мови,
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. У зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|