Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 5.45


1. До суб'єктів аналізованого адміністративного правопорушення належать посадові особи, що займають державну чи муніципальну посаду (про статус посадових осіб див. коментар до ст. 2.4).
Згідно п. 1 ст. 1 Федерального закону від 31 липня 1995 р. N 119-ФЗ "Про основи державної служби Російської Федерації" державна посада - посада у федеральних органах державної влади, органах державної влади суб'єктів Російської Федерації, а також в інших державних органах, утворених відповідно до Конституції РФ, з встановленими колом обов'язків по виконанню і забезпеченню повноважень даного державного органу, грошовим утриманням і відповідальністю за виконання цих обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Федерального закону від 8 січня 1998 р. N 8-ФЗ "Про основи муніципальної служби Російській Федерації" під муніципальної посадою розуміється посаду, передбачена статутом муніципального освіти відповідно до закону суб'єкта РФ, з встановленими повноваженнями на вирішення питань місцевого значення та відповідальністю за здійснення цих повноважень, а також посаду в органах місцевого самоврядування, утворених відповідно до статуту муніципального освіти, з встановленим колом обов'язків по виконанню і забезпеченню повноважень даного органу місцевого самоврядування і відповідальністю за виконання цих обов'язків.
Статус осіб, що заміщають посади державної цивільної служби, військової служби та правоохоронної служби, встановлено Федеральним законом від 27 травня 2003 р. N 58-ФЗ і іншими федеральними законами.
2. Стосовно до Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" під виборчою кампанією розуміється діяльність з підготовки та проведення виборів, здійснювана в період з дня офіційного опублікування (публікації) рішення уповноваженого на те посадової особи, державного органу , органу місцевого самоврядування про призначення (проведенні) виборів до дня подання виборчою комісією, організує вибори, звіту про витрачання коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення виборів; кампанія референдуму - діяльність з підготовки та проведення референдуму, здійснювана в період з дня реєстрації ініціативної групи з проведення референдуму до дня подання комісією референдуму, організуючою референдум, звіту про витрачання коштів відповідного бюджету, виділених на підготовку і проведення референдуму, або до дня відмови у проведенні референдуму.
3. Відповідно до п. 5 ст. 40 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації" (в ред. Федерального закону від 23 червня 2003 р. N 83-ФЗ) під використанням переваг посадового або службового становища слід розуміти:
а) залучення осіб, які перебувають у підпорядкуванні або в іншій службовій залежності, інших державних і муніципальних службовців до здійснення в службовий час діяльності, що сприяє висуванню і (або) обрання кандидатів, висунення і підтримку ініціативи проведення референдуму, отримання того чи іншої відповіді на питання референдуму;
б) використання приміщень, займаних державними органами або органами місцевого самоврядування, для здійснення діяльності, що сприяє висуванню і (або) обрання кандидатів, висунення і підтримку ініціативи проведення референдуму, отримання того або іншої відповіді на питання референдуму, якщо іншим кандидатам, групам учасників референдуму не буде гарантовано використання зазначених приміщень на таких же умовах;
в) використання телефонного, факсимільного та інших видів зв'язку, інформаційних послуг, оргтехніки, забезпечують функціонування державних органів, державних і муніципальних установ або органів місцевого самоврядування, для проведення передвиборної агітації, агітації з питань референдуму;
г) використання на безоплатній основі або використання на пільгових умовах транспортних засобів, що перебувають у державній або муніципальній власності, для здійснення діяльності, що сприяє висуванню і (або) обрання кандидатів, висунення і підтримку ініціативи проведення референдуму, отримання того чи іншого відповіді на питання референдуму. Дане правило не поширюється на осіб, які користуються зазначеними транспортними засобами у відповідності з федеральним законодавством про державну охорону;
д) проведення збору підписів, передвиборної агітації, агітації з питань референдуму особами, що заміщають державні або муніципальні посади, в тому числі державними або муніципальними службовцями, в ході службових (оплачуваних за рахунок державних або муніципальних коштів) відряджень;
е) переважний (порівняно з іншими кандидатами, групами учасників референдуму) доступ до державних і муніципальних засобам масової інформації з метою проведення збору підписів або передвиборної агітації, агітації з питань референдуму;
ж) агітаційне виступ при проведенні масових заходів, що організовуються в період виборчої кампанії, кампанії референдуму державними і муніципальними органами і організаціями, за винятком заходів, передбачених п. 6 ст. 53 зазначеного Закону, а також не оплачені з відповідного виборчого фонду оприлюднення в період виборчої кампанії в засобах масової інформації, в агітаційних друкованих матеріалах звітів про виконану роботу, поширення від імені громадянина, що є кандидатом, поздоровлень і інших матеріалів.
4. Під висуненням кандидата за змістом коментованої статті розуміються самовисування кандидата, ініціатива виборчого об'єднання, виборчого блоку у визначенні кандидата в виборний орган, на виборну державну чи муніципальну посаду.
Кандидатом є особа, висунуту як претендента на заміщає шляхом прямих виборів посаду або на членство в органі (палаті органу) державної влади або муніципальному органі чи зареєстроване відповідною виборчою комісією в якості кандидата (див. відповідно п . 10, 35 ст. 2 Федерального закону "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації").
5. Див. примітку до п. 5 коментарю до ст. 5.1. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, провадження в яких здійснюється у формі адміністративного розслідування, розглядаються суддями районних судів, а у випадках, що не вимагають проведення адміністративного розслідування, - світовими суддями (СР ч. 1 ст. 23.1 та абз. 2, 4 ч. 3 зазначеної статті КпАП; про проведення адміністративного розслідування див. коментар до ст. 28.7).
Відповідно до ч. 3 ст. 29.6 КпАП справи про коментованих адміністративні правопорушення розглядаються в п'ятиденний термін з дня отримання суддею протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Продовження зазначеного строку не допускається, в тому числі і у випадках, що вимагають проведення адміністративного розслідування (СР ч. 3 ст. 29.6 та ч. 5 ст. 28.7 КоАП).
6. Стосовно до досліджуваних адміністративних правопорушень встановлено скорочені строки оскарження постанови по справі про зазначений правопорушення та скорочені строки розгляду відповідної скарги. Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана в п'ятиденний строк з дня вручення або отримання копії постанови. Скарга на зазначену постанову підлягає розгляду в п'ятиденний строк з дня її надходження з усіма матеріалами справи до суду, правомочний розглядати скаргу (див. ч. 3 ст. 30.3, ч. 2 ст. 30.5 КпАП).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення не може бути винесено після закінчення одного року з дня вчинення правопорушення (див. ч. 1 ст. 4.5 КоАП в ред. Федерального закону від 4 липня 2003 р. N 94 -ФЗ). Зазначена постанова виноситься суддею за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, при цьому термін розгляду обчислюється з дня отримання суддею матеріалів справи (див. абз. 2 п. 5 даного коментаря).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 5.45 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
© 2014-2022  yport.inf.ua