| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Коментар до статті 1.6 |
||
|
1. Адміністративний примус застосовується при призначенні адміністративного покарання, а також у процесі застосування до особи заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення (заходів адміністративного припинення; див. коментар до ст. 27.1). 2. Застосування заходів адміністративного припинення обумовлено необхідністю здійснення подальших процесуальних дій: розгляду справи, винесення постанови про призначення адміністративного покарання, а також виконання винесеної постанови. Заходи адміністративного припинення (превентивні заходи) передують призначенню адміністративних покарань чи, у випадках, передбачених КпАП, застосовуються незалежно від призначення адміністративного покарання. Застосування превентивних заходів та адміністративних покарань пов'язане з моральним чи фізичним примусом щодо порушника, однак порядок їх застосування регламентований КпАП та іншими актами законодавства. Зокрема, КоАП містить вичерпний перелік органів, посадових осіб, правомочних здійснювати адміністративне затримання , визначає строк адміністративного затримання, а також передбачає процесуальні гарантії підозрюваним у скоєнні адміністративного правопорушення при здійсненні особистого огляду, вилучення речей і документів та інших заходів адміністративного припинення, вичерпний перелік яких визначено ч. 1 ст. 27.1 КоАП. 3. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу означає здійснення всіх примусових дій відповідно до КпАП, федеральними законами, при дотриманні прав підозрюваного, визначених законодавством; зокрема, у разі адміністративного затримання останній має право вимагати повідомлення осіб, зазначених у ч. 3 ст . 27.3 КоАП, про застосування до нього даного запобіжного заходу. Дотримання прав підозрюваних у скоєнні адміністративного правопорушення має здійснюватися на всіх етапах адміністративного провадження. В якості заходів забезпечення законності слід розглядати здійснення передбачених КпАП процесуальних дій; наприклад , провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає припиненню при виявленні уповноваженим органом (посадовою особою) обставин, вичерпний перелік яких визначений ст. 24.5 КоАП. Підозрюваний у скоєнні проступку має право оскаржити застосовані до нього заходи адміністративного припинення. КпАП передбачені також можливості адміністративного або судового оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та його опротестування. Наявність зазначених процесуальних гарантій обумовлено конституційним правом громадян на оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів державної влади, а також муніципальних органів адміністративної юрисдикції (ч. 2 ст. 46 Конституції РФ). 4. За змістом ч. 2 даної статті під застосуванням адміністративного покарання розуміється виконання уповноваженою особою вступило в законну силу постанови про призначення адміністративного покарання (див. коментар до ст. 32.1 - 32.11). Застосування заходів адміністративного припинення може передувати призначенню адміністративного покарання, вони можуть бути застосовані незалежно від призначення адміністративного покарання, наприклад при виконанні прийнятого у справі постанови. Особи, уповноважені застосовувати заходи адміністративного припинення, встановлюються КпАП. Залежно від виду обраного запобіжного заходу зазначені особи визначені ч. 1 ст. 27.2 (доставлення), ч. 1 ст. 27.3 (адміністративне затримання), ч. 2 ст. 27.7 (особистий огляд, огляд речей , що знаходяться при фізичній особі), ч. 1 ст. 27.8 (огляд належать юридичній особі або індивідуальному підприємцю приміщень, територій й перебувають там речей та документів), ч. 2 ст. 27.9 (огляд транспортного засобу), ч. 1, 2 ст . 27.10 (вилучення речей та документів), ч. 2 ст. 27.12 (відсторонення від керування транспортним засобом, направлення на медичний огляд на стан сп'яніння), ч. 3 ст. 27.13 (затримання транспортного засобу, заборона експлуатації транспортного засобу), ч. 2 ст. 27.14 (арешт товарів, транспортних засобів та інших речей, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення), ч. 2 ст. 27.15 (привід фізичної особи чи законного представника юридичної особи, щодо яких ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення, законного представника неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідка). 5. Вказівка про протиправність дій (бездіяльності), що принижують людське достоїнство, відповідає ч. 2 ст. 21 Конституції РФ, згідно з якою ніхто не повинен зазнавати тортур, насильству, іншому жорстокому або такому, що принижує людську гідність, поводженню чи покаранню. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Коментар до статті 1.6" |
||
|
||