|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Коментар до п. 1
|
|
1. Робота призовної комісії організується так.
На випадок відсутності через хворобу або з інших поважних причин будь-кого з призначених членів призовної комісії визначається резервний склад членів призовної комісії.
При обслуговуванні військовим комісаріатом району кількох адміністративно-територіальних утворень призовна комісія створюється в кожному з цих утворень. Військовий комісар району зобов'язаний брати участь у засіданнях кожної такої призовної комісії протягом всього терміну її роботи в якості заступника голови комісії. У цьому випадку військовим комісаріатом району за погодженням з головами органів місцевого самоврядування розробляється графік черговості роботи призовних комісій.
2. Оповіщення громадян про явку у військовий комісаріат на заходи, пов'язані з призовом на військову службу, проводиться повістками військового комісаріату району.
Вручення громадянам, що підлягають призову на військову службу, повісток військового комісаріату проводиться через керівників організацій, що здійснюють експлуатацію житлових приміщень, керівників та посадових осіб організацій, відповідальних за військово-облікову роботу, посадових осіб органів місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного військового обліку, або безпосередньо цим громадянам, як правило, не пізніше ніж за три дні до призначеного терміну явки на засідання призовної комісії. При цьому, в першу чергу на комісію викликаються громадяни старшого віку, які користувалися раніше відстрочкою від призову на військову службу, а також за різними підставами раніше не призвані на військову службу або не відправлені до місця проходження військової служби. Графік роботи призовної комісії розробляється військовим комісаром і затверджується главою органу місцевого самоврядування.
Після проведення оповіщення громадян, що підлягають чергового призову на військову службу, але не пізніше 30 березня (30 вересня), у військовому комісаріаті розробляються іменні списки призовників по днях їх явки на засідання призовної комісії.
3. Громадяни, що викликаються на заходи, пов'язані з призовом на військову службу, зобов'язані особисто прибути у військовий комісаріат (на призовний пункт), маючи при собі відповідні документи (див. докладніше п. 10 коментаря до ст. 26).
4. Медичний огляд громадян при призові на військову службу проводиться відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та Інструкцією про порядок проведення військово-лікарської експертизи в Збройних Силах Російської Федерації.
5. Заходи з професійного психологічного відбору з громадянами при їх призов на військову службу проводяться відповідно з керівництвом з професійного психологічного відбору у Збройних Силах Російської Федерації.
6. Рішення призовної комісії заноситься в книгу протоколів засідань призовної комісії. Наприкінці робочого дня протокол підписується головою призовної комісії та її членами.
У посвідченні громадянина, що підлягає призову на військову службу, секретарем призовної комісії робиться відповідна відмітка, яка підписується військовим комісаром та завіряється гербовою печаткою військового комісаріату. При цьому, призовнику призначається термін явки до військового комісаріату з врученням йому під особистий підпис:
- повістки пo формі N 24 - стосовно яких прийнято рішення про призов на військову службу - для відправки до місця проходження військової служби;
- повістки за формою N 22 - якому надана відстрочка від призову на військову службу - для повторного проходження призовної комісії по закінченні терміну дії цього відстрочення;
- напрямки пo формі N 16 - спрямованому на стаціонарне або амбулаторне медичне обстеження (лікування) - для повторного медичного огляду та проходження призовної комісії після передбачуваного строку завершення цього обстеження (лікування);
- повістки за формою N 22 - обмежено придатними до військової служби і зарахованому в запас, не придатними до військової служби і звільненому від виконання військового обов'язку - для отримання військового квитка.
7. Про призов на військову службу громадян, зарахованих у запас з присвоєнням військового звання офіцера, див. коментар до п. 2 ст. 26.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Коментар до п. 1 " |
- § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
- § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
- § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
- § 5. Інформаційне забезпечення виборів
Одна з важливих складових частин виборів - інформаційні відносини. Без активно циркулює в суспільстві в період виборчої кампанії інформації виборцям важко визначитися у власному остаточному виборі. Інформаційне забезпечення виборів включає: інформування виборців та передвиборчу агітацію. Кожна з двох частин сприяє усвідомленому волевиявленню громадян, гласності
- ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
До всіх тем Автономов А.С. Правові та фінансові основи самоврядування в Російській Федерації: Навчальний посібник. М., 2002. Баранців В.А. Муніципальне право: Підручник. М., 2000. Видрін І.В. Муніципальне право Росії. М., 2004. Видрін І.В., Кокоть О.М. Муніципальне право Росії: Підручник. М., 1999. Князєв С.Д., Хрустальов Е.Н. Російське муніципальне право: Навчальний посібник.
- § 1. Поняття комерційного права
Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
- § 2. Повні і командитні товариства
Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
- § 4. Акціонерні товариства
Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
|