Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Гречушкіна. Спадкування і заповіт, що часто задаються, зразки документів, 2008 - перейти до змісту підручника

Хто і в якому порядку успадковує обов'язкову частку у спадщині?

ГК закріплює право громадян на обов'язкову частку у спадщині. Якщо у спадкодавця залишилися неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатні дружина і батьки, а також непрацездатні утриманці, то вони вважаються спадкоємцями незалежно від наявності заповіту на чию або користь. При цьому успадковується не менше половини частки, яку вони успадкували б за законом.
Приклад
С. заповів свою квартиру на користь повнолітньої дочки. Після його смерті відкрилася спадщина і з'ясувалося, що разом з ним проживала і перебувала на його утриманні 85 річна мати, яка має право на обов'язкову частку у спадщині. При спадкуванні за законом матері покладалася б 1/2 квартири, але так як є заповіт на користь дочки спадкодавця, то мати успадкувала половину від цієї 1/2 частки, тобто 1/4 частку квартири. У дочки С. залишається 3/4 частки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Хто і в якому порядку успадковує обов'язкову частку у спадщині? "
  1. § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
    Сутність успадкування. Громадяни можуть успадковувати і заповідати майно (ст. 18 ЦК). Спадкування - перехід майна (спадщини, спадкового майна) померлої особи (спадкодавця) до іншого вказаною ним у заповіті або визначеному законом особі (спадкоємцю), при якому майно переходить у порядку універсального правонаступництва, тобто за загальним правилом в незмінному вигляді як єдине ціле
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  3. 7. Особливості правонаступництва за договором банківського вкладу
    Перехід прав вкладника до іншої особи В силу того що зобов'язання, що випливає з договору банківського вкладу як реального договору, носить односторонній характер і за своєю правовою природою є борговим грошовим зобов'язанням, права вимоги, якими володіє вкладник за договором банківського вкладу, є практично ідеальним об'єктом майнового обороту. Дані майнові
  4. Короткий перелік латинських виразів, що використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  5. § 2. Спадкодавець, спадкоємці, спадщина
    Спадкодавець. Оскільки спадкування пов'язано зі смертю (оголошенням померлим), спадкодавцем може бути тільки громадянин (фізична особа). Інші учасники цивільного обороту (юридичні особи, держава, її суб'єкти та муніципальні освіти) не можуть бути спадкодавцем і використовувати спадкування як правову форму передачі майна іншим особам. У той же час, оскільки
  6. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    Спадкування прав участі (членства) в юридичних особах. Оскільки громадяни можуть бути засновниками (учасниками) юридичних осіб, логічним є запитання про можливість успадкування права участі (членства) померлого до тих чи інших правосуб'єктності організації. Відповідь на нього залежить від самої організації і особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких
  7. § 1. Загальні положення про заповіті
    Поняття заповіту. Право визначати долю майна на випадок смерті є елементом правоздатності фізичної особи (громадянина Російської Федерації, іноземного громадянина, особи без громадянства; далі для стислості - громадянина), що випливає зі ст. 18 ГК. Розпорядитися майном на випадок смерті можна тільки шляхом складання заповіту (п. 1 ст. 1118 ЦК). Заповіт - це одностороння
  8. § 2. Зміст заповіту
    Загальні положення про заповідальних розпорядженнях. Зміст заповіту складають заповідальні розпорядження. Відповідно до п. 1 ст. 1119 ЦК заповідач має право на свій розсуд заповідати майно будь-яким особам, будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині, позбавити спадщини одного, кількох або всіх спадкоємців за законом, не вказуючи причин такого позбавлення. У випадках, передбачених
  9. § 3. Форма заповіту
    Загальні положення. Заповіт, як і будь-яка інша угода, передбачає вираження волі (волевиявлення) заповідача на випадок смерті. Способом такого вираження волі * (651) є додання заповітом форми, точно визначеної в законі. Таким чином, під формою заповіту розуміється встановлений в законі спосіб вираження волі заповідача на випадок смерті щодо свого майна. Правовою основою
  10. § 4. Виконання і оспорювання заповіту
    Виконання заповіту. Вчинення заповіту втрачає всякий сенс, якщо воно не буде виконане після смерті заповідача. Саме за допомогою виконання заповіту реалізується воля спадкодавця, виражена у формі заповіту. У процесі виконання заповіту здійснюється комплекс дій юридичного і фактичного характеру, як передбачених у заповіті, так і не названих в ньому, але необхідних для
© 2014-2022  yport.inf.ua