| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Лізинг - особливий вид договору майнового найму |
||
|
1. Відносини з використання машинно -технічних виробів у національному та міжнародному господарському обороті все ширше грунтуються на специфічній договірній формі майнового найму, що отримала найменування договору про лізинг (contract of leasing). Виникнувши спочатку в США ще в середині минулого століття, з кінця 50-х років цей договір отримав широке застосування в діловій практиці фірм Західної Європи і Японії, а в даний час використовується практично у всіх країнах. Лізинг знайшов визнання в судовій практиці багатьох країн, що не мають спеціального законодавчого регулювання (США, ФРН, Японія і ін), але в деяких країнах видані спеціальні нормативні акти по лізингових відносин (Франція - закон від 2 липня 1966; Англія-закон про оренду-продаж 1965 р.). Широке розповсюдження цього виду договору призвело до розробки Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг, підписаної в Оттаві 28 травня 1988, основна мета якої - усунути правові бар'єри на шляху міжнародного лізингу. Практика і доктрина виділяють дві форми лізингу: фінансовий лізинг (financial lea & e), званий іноді справжнім лізингом, і операційний, або експлуатаційний, лізинг (operating lease). На відміну від звичайного договору майнового найму, фінансовий лізинг характеризується тим, що охоплює більш складний комплекс господарсько-економічних відносин, учасниками яких виступають не дві, а три сторони: фірма - виробник машини або обладнання, лізингова фірма (наймодавець) і фірма-користувач (наймач). Наймодавцем виступають спеціалізовані лізингові фірми, промислові та фінансові. Промислові суспільства або компанії, займаються лізингом, є або філіями великих фірм - продуцентів техніки, або незалежними фірмами, спільно створюваними декількома фірмами-продуцентами. 341 У широких масштабах лізингові операції здійснюють фінансові суспільства або компанії, що є філіями банків або їх функціональними підрозділами (відділеннями), або кредитні, страхові та інші організації. 2. Лізинг охоплює складний комплекс договірних відносин і здійснюється на базі двох або більше договорів, насамперед договору купівлі-продажу та договору майнового найму. За договором купівлі-продажу між фірмою - продуцентом технічного об'єкта і лізинговою фірмою остання набуває машину або устаткування у власність спеціально для подальшої здачі їх в оренду. За договором майнового найму, або власне лізингу, між лізинговою фірмою- власником і промислової фірмою-користувачем технічний об'єкт здається в оренду. Ця нероздільна зв'язок двох операцій - купівлі-продажу майна та здачі його в користування (або оренду) - знаходить своє відображення і в часто вживаному визначенні договору про лізинг як договору оренди-продажу. Але лізингова операція нерідко супроводжується й іншими договірними відносинами. Поширеною практикою стало здійснення лізингової фірмою позикової операції з отримання від банку чи іншої фінансової організації суми (у розмірі до 60-80% вартості майна), необхідної для придбання в власність технічного об'єкта, особливо при необхідності великих витрат. Такий лізинг, при якому лізингова фірма набуває об'єкт в значній частині за рахунок позики, отримав в американській практиці назву роздільного лізингу (liferaged leasing), оскільки операції зі здавання під найм та фінансуванню роздільно здійснюють дві або кілька фірм. До додаткових договірних відносин відноситься також договір наймача з фірмою-продуцентом чи іншою фірмою про здійснення технічного обслуговування машини або обладнання. За загальним правилом, при «чистому лізинг» на користувачеві цілком лежить обов'язок з технічного обслуговуванню об'єкта та його ремонту і, як наслідок, поверненню машини або обладнання в робочому стані з урахуванням відповідного зносу. Однак, не будучи в змозі самостійно проводити цю роботу, користувач нерідко укладає спеціальний договір на її здійснення. У разі укладення такого договору з самої лізингової фірмою операція набуває характеру лізингу з додатковими послугами чи, за термінологією договорів американських фірм, з «повним обслуговуванням». Взаємозв'язок відносин з купівлі-продажу і власне лізингу, найчастіше доповнювана відносинами з довгострокового займу з одним або декількома кредиторами, відносинами з технічного обслуговування і ремонту з лізинговою чи іншою фірмою, а також деякими іншими договірними відносинами, визначає специфіку договору про лізинг. В іноземній літературі є різні оцінки юриди- 342 чеський природи договору про лізинг і його економічної сутності. Одні автори вважають, що в юридичному відношенні це договір майнового найму з низкою характерних особливостей. Інші вбачають тут договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу між власником майна і користувачем. Нарешті, треті вважають, що мова йде про договір особливого роду (sui generis), що поєднує елементи орендного договору, договору про позику та деякі інші договірні елементи. При вирішенні спорів з договору суди застосовують загальні норми зобов'язального права, а також за аналогією норми відповідних видів договорів - купівлі-продажу, позики, підряду та ін В економічному відношенні лізинг розглядається найчастіше як нова форма фінансової операції, спосіб здійснення капіталовкладень. Купуючи машину або обладнання в власність для подальшої здачі майна в оренду, лізингова фірма здійснює інвестування капіталу. Операція по здачі майна в користування набуває фінансовий характер, в рамках якої наймодавець як би надає наймачу фінансовий кредит з особливими умовами його погашення. Характерно, що у Віденській конвенції та французькою законі лізинг іменується «кредитом-наймом» (credit-bail), а в бельгійському законі - «наймом-фінансуванням» (location-financement). Механізм лізингової операції зазвичай зводиться до наступного. Наймач сам вибирає фірму-продуцента і безпосередньо з нею погоджує умови продажу - предмет договору, ціну та умови платежу, а також терміни, час і місце поставки. Все це робиться без участі лізингової фірми, яка «стоїть осторонь» від переговорів і отримує від майбутнього наймача готове досьє за результатами комерційних переговорів. Лізингова фірма з урахуванням домовленостей з продуцентом готує проект договору купівлі-продажу. З моменту його підтвердження наймачем у формі підпису виникає доручення лізингової фірми з боку наймача укласти договір за наявними специфікаціям. Після підписання договору купівлі-продажу наймач у якості уповноваженого здійснює контроль за комплектністю поставки, перевіряє якість об'єкта і пр. При цьому він зобов'язаний інформувати лізингову фірму про відповідність об'єкта поставки умовам договору. Важлива відмінність лізингу від звичайного договору майнової найму в організаційно-господарському плані складається, таким чином, в тому, що в користування здається в даному випадку технічний об'єкт, спеціально придбаний лізинговою фірмою для наймача і на його прохання. Але відмінності не вичерпуються лише цим. 3. Договір про лізинг між лізинговою фірмою-наймодавцем і користувачем-наймачем характеризується низкою юридичних особливостей, що відрізняють його від звичайного договору майнового найму. 343 По-перше, договір про лізинг зазвичай укладається на твердо встановлений незмінний термін, як правило, тривалий, нерідко охоплює весь термін ефективної служби машинно-технічного устаткування. Термін передачі об'єкта у користування наближається до терміну господарської його служби, тобто повної розрахункової амортизації. Протягом цього періоду договір не може бути розірваний жодній зі сторін, а платежі не можуть бути припинені. У цих умовах слід враховувати, що в процесі експлуатації майно може перестати задовольняти наймача, зокрема, через «знецінення» його фактом появи більш досконалих технічних об'єктів. На цей випадок в договорі обумовлюється можливість дострокового придбання об'єкта користувачем у власність для перепродажу або ж обміну його на більш досконалу модель з доплатою. По-друге, платежі за користування встановлюються відповідно на період, що становить більшу частину економічного життя майна, що обчислюється нині в середньому в 10-12 років експлуатації (прийнятий розрахунковий термін повної амортизації). Терміни платежів за договором визначаються, однак, в 4-7 років, що дозволяє наймодавцю в порівняно короткий термін повернути зроблені витрати на придбання майна або основну їх частину. Розмір платежів включає плату за амортизацію майна (тобто частина спожитої вартості), відсотки за користування кредитом, а також оплату послуг лізингової фірми. Загальна їх сума перевищує вартість майна, його покупну ціну, і це перевищення в розмірі платежів над вартістю майна становить прибуток наймодавця. До того ж після закінчення терміну договору він зберігає право власності на неповністю амортизоване майно. По-третє, після закінчення терміну дії договору наймачеві надається за умовами контракту право вибору: купити майно з оплатою за розміром залишкової його вартості, як правило, не перевищує 5-6% початкової, або повернути його лізинговій фірмі, або, нарешті, відновити контракт , зазвичай на один-два роки, на умовах виплати знижених платежів. Право користувача на придбання майна у власність і, отже, обов'язок наймодавця його продати складають важливу відмінну рису найму на умовах лізингу. Залишкова вартість майна як база встановлення його ціни при купівлі-продажу або поновленні контракту визначається по-різному. В одних випадках вона встановлюється сторонами або експертизою за дійсною, або «справедливою», ринкової вартості, а в інших контрактом обумовлюється право наймача на покупку по «зниженою номінальною ціною », заздалегідь узгодженої в контракті або підлягає встановленню сторонами. По-четверте, для договору про лізинг характерно інше розподіл ряду прав і обов'язків між сторонами. Лізингова 344 фірма звільняється від ряду звичайних для наймодавця обов'язків, і в цьому проявляється, зокрема, чисто фінансовий характер операції. І навпаки, наймач несе додаткові обов'язки. На наймача перекладаються всі ризики, пов'язані з випадковою загибеллю або пошкодженням об'єкта. Не будучи власником об'єкта, користувач несе проте всі ризики псування або загибелі майна. Крім того, на наймача покладаються всі експлуатаційні ризики та обов'язки по будь-якому ремонту технічного об'єкта, тобто не тільки по поточному, а й капітального, що має важливе значення з огляду тривалих термінів експлуатації майна за лізингом. Зрозуміло, протягом терміну дії договірних гарантій, даних виробником, наймач має право звернутися до фірми-продуцента з приводу ремонту. Але після закінчення цього терміну наймач проводить будь-який ремонт на договірних засадах з фірмами по ремонту або ж за спеціально укладеним договором на технічне обслуговування об'єкта з його виробником. При цьому лізингова фірма зазвичай зберігає за собою право контролю за експлуатацією майна, тобто перевірку його технічного стану . І нарешті, на користувачеві лежить обов'язок по страхуванню майна. Він або страхує його за свій рахунок на користь лізингової фірми, або приєднується до страхування, здійснюваному цією фірмою. Операційний, або експлуатаційний, лізинг, будучи ближче до звичайного договору майнового найму, зберігає ряд особливостей, що відрізняють його від фінансового лізингу. Договір укладається на термін, значно менший повного терміну амортизації майна, і після закінчення терміну дії договору об'єкт повторно здається в оренду. Виключається право наймача на придбання майна у власність. Передбачається надання наймодавцем послуг з підтримання майна в робочому стані. 4. Швидке і широке поширення лізингу в діловій практиці обумовлено, з одного боку, вигодами і перевагами його застосування учасниками господарського обороту, а з іншого боку - заохоченням його розвитку державою, що розглядає лізинг як ефективний засіб стимулювання науково-технічного прогресу і розвитку національної економіки. Для фінансових і промислових лізингових фірм це - економічно вигідна форма здачі машинно -технічного обладнання в оренду. Лізинг забезпечує високий рівень прибутків насамперед через високу оплати експлуатації техніки користувачами. Зважаючи встановлюваних розрахункових підвищених норм амортизації об'єктів, що здаються в найм, вкладений лізинговими фірмами капітал на їх придбання повертається до інвестора в перші ж роки дії договору. З іншого боку, державою вводяться податкові знижки на прибуток, одержуваний лізинговими 345 фірмами: з оподаткування вилучається частина, яка припадає на амортизаційні відрахування. Для користувачів техніки лізинг є інструментом оперативної заміни виробничих фондів зважаючи придбання для експлуатації складних і дорогих машин і обладнання без істотних великих одноразових витрат, необхідних для покупки такої техніки. Особливу значимість це має для дрібних і середніх фірм. Крім того, за допомогою лізингу попереджається моральне старіння експлуатованої техніки. Все це стає важливим фактором успішної конкурентної діяльності фірм на ринку. Для держави фінансове заохочення лізингу служить засобом стимулювання продажу нової техніки, що спонукає лізингові фірми до збільшення капіталовкладень в ці операції, а фірми-користувачі - до постійного оновлення виробничих фондів. Лізинг стає, таким чином, фактором інтенсивного розвитку національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 4. Лізинг - особливий вид договору майнового найму" |
||
|
||