Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Незаконні дії щодо майна, піддав-нутого опису чи арешту або підлягає конфіскації (ст. 312 КК).

Процесуальним законодавством предусматри-ється можливість накладення арешту на майно, приналеж-жащее відповідачу, обвинуваченому або підозрюваному, для забезпе-чення цивільного позову.
Додатковий об'єкт злочину - відносини собст-
венности.
Обов'язковою ознакою складу є предмет переступив-лення - майно, а також грошові кошти (вклади), під-вергнути арешту.
Під грошовими коштами розуміються і готівка, і без-готівкові гроші в будь-якій валюті. Під майном в цій статті розуміється як рухоме майно (коштовності, машини, речі, цінні папери тощо), так і об'єкти нерухомості (зе-мельні ділянки, будинки, заводи, споруди, будівлі, морські та повітряні судна і т.п.).
Майно, кого заарештовано, описується в протоколі або в доданому до нього опису, де перераховується майно з точним зазначенням найменування, кількості та індивідуальних

ознак предметів. Таке майно передається на відпові-дарське зберігання його власнику або власнику або іншим чи-ЦАМ, яким роз'яснюється відповідальність за збереження иму-вин, про що робиться відповідний запис у протоколі.
Кримінально-процесуальним законом передбачається, що для забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову, інших майнових стягнень слідчий за згодою керівника слідчого органу, а також дізнавач за злагоди-ся прокурора збуджують перед судом клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які не-сущих за законом матеріальну відповідальність за їх дії (ст. 115, 116 КПК України). Суд розглядає клопотання і виносить постанову про накладення арешту на майно (цінні буму-ги) або про відмову в такому.
Власник або власник майна, на яке накладено такий арешт, позбавляється можливості розпоряджатися і в необхід-екпортувати випадках користуватися ним.
Накладення арешту на належні підозрюваному, обви-няемие грошові кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунку, у внеску або на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, означає, що операції за цим рахунком при-ються повністю або частково в межах грошових коштів та інших цінностей, на які накладено арешт. Керівники бан-ков та інших кредитних організацій зобов'язуються надати інформацію про ці грошових коштах і інших цінностях за запитом суду, а також слідчого чи дізнавача на підставі судового рішення.
Накладення арешту на майно скасовується постановою, визначенням особи або органу, в провадженні якого знахо-диться кримінальну справу, коли необхідність у застосуванні цього заходу відпадає.
У цивільному процесі на грошові кошти, інші цінно-сті і майно юридичних і фізичних осіб суд, арбітраж-ний суд або суддя має право накласти арешт з метою забезпечення позову (ст. 140 ЦПК РФ, ст. 91-96 АПК РФ) і виконання судового рішення (ст. 213 ЦПК РФ, ст. 100 АПК РФ). Відповідно до ст. 77 НК РФ арешт на майно платника податків-органі-зації може бути накладено за відповідною постановою

керівника (його заступника) податкового або митного органу.
Рішення про накладення арешту на вклади, грошові суми чи-бо цінності юридичної або фізичної особи надсилається до відповідних банківські установи. З моменту отри-мання такого рішення судових чи інших зазначених органів повинні бути припинені всі банківські операції по перечис-лению і іншого руху грошових сум і цінностей, знаходячи-трудящих на рахунку, в депозитарії банку.
Об'єктивна сторона злочину полягає у розтраті, від-відчуження, приховування або незаконній передачі майна, під-вергнути опису чи арешту, або в здійсненні банківських операцій з коштами (вкладами), на які подат-дружин арешт.
Під розтратою слід розуміти витрачення майна особою, якій воно було довірено для схоронності. Отчужде-ня є різновидом розтрати і полягає в передачі майна третім особам (продаж, передача в заставу, обмін, дарування, сплата боргу тощо). Приховування являє собою утаі-вання майна, що утрудняє його вилучення. Воно може заклю-чаться в передачі майна іншим особам на зберігання, примі-щенні в тайник, перевезенні в інше місце і т.п. Незаконна пере-дача майна - це будь-який перехід майна до третіх осіб, досконалий без згоди органів попереднього рас-проходження або суду.
Під здійсненням банківських операцій з грошовими коштами розуміються будь-які дії, пов'язані з движени-ем грошових сум, передбачені Федеральними законами
«Про банки і банківську діяльність» в ред. від 3 лютого 1996
№ 17-ФЗ1, від 10 липня 2002 р. № 86-ФЗ «Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії)» 2, підзаконними нормативними актами.
Злочин має матеріальний склад і є вікон-ченним при настанні шкідливих наслідків у вигляді імущест-венного збитку.
1 СЗ РФ. 1996. № 6. Ст. 492.
2 СЗ РФ. 2002. № 28. Ст. 2790.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Суб'єктом розглядуваного злочину можуть бути особи, які досягли 16 років, яким майно було довірено під зв'яз-ку, або службовці кредитної організації, що здійснюють банківські операції з грошовими коштами. Керівник кредитної організації, який віддав розпорядження своєму підпорядкованих-ненному перерахувати кошти із замороженого рахунку клієнта, здійснює підбурювання до здійснення служачи-щим кредитної організації банківських операцій з коштами (вкладами), на які накладено арешт. При цьому керів-водій зловживає службовими повноваженнями, що має бути враховано при кваліфікації його дій за сукупністю злочинів, передбачених ст. 201, ч. 4 ст. 33 і ч. 1 ст. 312
КК. Якщо ці дії пов'язані з незаконною винагородою, то керівнику необхідно поставити ще вчинення коммер-чеського підкупу за ст. 204 КК.
Частиною 2 ст. 312 КК передбачена відповідальність за со-криття або присвоєння майна, що підлягає спеціальній конфіскації за вироком суду. Додатковий непосредст-венний об'єкт злочину - відносини власності.
Предметом аналізованого злочину є імущі-ство, на яке поширюється конфіскація, передбачений-ная нормами гл. 151 КК «Конфіскація майна» як заходи кримінально-правового характеру, а також ст. 81 КПК РФ. Со-гласно ст. 1041 КК конфіскація майна полягає у примусової тельном безоплатному зверненні за рішенням суду у власність ність держави майна у вигляді грошей, цінностей та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів (або іншим чином, пов'язаним з їх вчиненням) і перерахований-них в п . «а», «б», «в», «г» ч. 1 ст. 1041 КК.
У статті 1042 КК йдеться про конфіскацію грошової суми замість майна. Така конфіскація здійснюється, якщо вилучення певного предмета, зазначеного в ст. 1041 КК, на момент прийняття судом рішення про конфіскацію даного предме-та неможливо внаслідок його використання, продажу або з іншої причини (наприклад, знищення). У цьому випадку суд виносу сит рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості розглянутого предмета.

Відповідно до ст. 81 КПК РФ про речові доказ-ствах знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, під-лежать спеціальної конфіскації, а гроші та інші цінності, на-жітие злочинним шляхом, за вироком суду звертаються в до-хід держави. Спеціальної конфіскації підлягає майно засудженого, нажите злочинним шляхом, в тому числі його частка в статутному капіталі комерційних організацій, гроші, цінні папери, інші цінності, включаючи знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в фінансово-кредитних організаціях і банках, а також майно , передане засудженим у довери-тельное управління.
Об'єктивна сторона злочину полягає у приховуванні або присвоєння, а одно в іншому ухиленні від виконання запро-злодія з конфіскації знарядь злочину, а також по звертання-нию в дохід держави предметів, нажитих злочинним шляхом. Приховування є приховування майна. Присвоєння - незаконне відокремлення і звернення майна на свою користь чи на користь третіх осіб. Інше ухилення може полягати в будь-яких діях, спрямованих на перешкоджання вилученню майна (про-дажа майна, уявлення помилкових даних про знищення майна внаслідок пожежі тощо).
Злочин має формально-матеріальний склад. Дан-ве злочин є закінченим з моменту приховування майна, що підлягає конфіскації, або іншого ухилення від виконання вступило в законну силу вироку суду про такий конфіскації (формальний склад). У разі присвоєння вказаний-ного майна злочин визнається закінченим в момент заподіяння державі майнової шкоди (матеріальний склад). До обов'язкових ознак об'єктивної сторони складу відноситься причинний зв'язок між незаконними діями ві-новного особи і наступившим матеріальною шкодою.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується пря-
мим умислом.
Суб'єктом розглядуваного злочину може бути особа, яка досягла 16 років, якій майно, що підлягає вилученню, було довірено для зберігання під розписку.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Незаконні дії щодо майна, піддав-нутого опису чи арешту або підлягає конфіскації (ст. 312 КК). "
  1. 1. Поняття договору зберігання
    незаконним чином здобута, він зобов'язаний був повідомити про це, причому негайно, "найближчого начальства" з наданням самої поклажі. Якщо особа, яка передала річ на зберігання, було визнано неспроможним або його майно піддавалося з іншого підставі стягненню цілком, арешт або яке описано, то зберігач зобов'язувався заявити про це "кому слід"; крім того, якщо таке повідомлення від нього
  2. 3.2. Конституційні основи (принципи) правосуддя
    незаконних рішень і дій (бездіяльності) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб (ст. 46 Конституції РФ). Доступність і механізм судового захисту від незаконних дій влади регламентований Законом України «Про оскарження до суду дій і рішень, які порушують права і свободи громадян». Особливої уваги заслуговує доступність
  3. Стаття 312. Незаконні дії щодо майна, підданого опису чи арешту або підлягає конфіскації Коментар до статті 312
    незаконного збройного формування, злочинного співтовариства (злочинної організації) (ч. 3 ст. 115 КПК України). Арешт не може бути накладений на майно, на яке відповідно до ст. 446 ЦПК РФ не може бути звернено стягнення (ч. 4 ст. 115 КПК України). У процесі виконання кримінального покарання, передбаченого ст. 46 КК РФ, може виникнути ситуація, коли засуджений злісно ухиляється від
  4. Стаття 12. Обов'язки поліції
    незаконна дія (бездіяльність) особи, яка брала заяву про злочин, але й наполягати на відображенні в талоні-повідомленні і талоні-корінці істинного часу і дати прийняття у нього заяви про злочин. Час і дата прийняття заяви про злочин - це час і дата, коли до компетентного на прийняття повідомлення про злочин особі (органу) звернувся громадянин із заявою про
  5. § 2. Регулювання деліктних відносин в Російській Федерації
    незаконно отриманих фінансових коштів. Зверненню до суду передували такі обставини. Позивач протягом тривалого часу співпрацював з одним з латвійських фермерських господарств, отримуючи від нього великі партії м'яса на переробку. Між сторонами був укладений договір поставки, відповідно до умов якого позивач перераховував на рахунок латвійського фермерського господарства вартість
  6. § 2. Види джерел МПП
    незаконного відтворення та копіювання від 29 жовтня 1971 (бере участь в цих міжнародних угодах з 13 березня 1995 р.); Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються арешту морських суден, від 10 травня 1952 м. (відповідний Федеральний закон про приєднання був прийнятий 6 січня 1999); Міжнародної конвенції про рятування 1989 (Федеральний закон про
  7. Глава 8. ПРОБЛЕМА тріада
    незаконний, а власник ніяк не може бути незаконним власником. (Якщо мати схильність до афоризмів, можна сказати, що власникові совість не потрібна.) --- --- Павлов В.П. Указ. соч. С. 38 і сл. Втім, такий підхід, звичайно, не переважає. В. Шагова з того ж приводу і на тому ж прикладі з орендою зауважує: "У юридичній літературі досить часто
  8. Глава 15. речових ЕФЕКТ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
    незаконного, але добросовісного набувача за оплатній угоді (ст. 302 ЦК). - --- Пункт 14 Постанови Пленуму ВАС РФ від 25 лютого 1998 р. N 8 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності та інших речових прав "(Вісник ВАС РФ. 1998. N 10. С. 18). Цей висновок вже обговорювалося вище. Втім, той факт, що при
  9. Глава 17. Про ПОНЯТТІ ВОЛОДІННЯ
      незаконного володіння, відомого ГК РФ: в обох випадках мається володіння. А саме розрізнення зберігає дію тільки в рамках віндикації (для чого воно і введено ЦК). Панування може ототожнюватися з владою (нерідко сам вибір терміна залежить від розсуду перекладача). Про владу ми вже говорили і дійшли висновку, що влада (можливість владі), складаючи серцевину суб'єктивного права,
  10. Глава 18. Про РОЗПОРЯДЧИХ прав незаконні ВЛАСНИКА
      незаконного власника зізнавалася в судовій практиці. З тих пір якісь досить боязкі кроки по легалізації фактичного власника зроблені. Одним з таких кроків можна вважати Постанова Конституційного Суду РФ від 21 квітня 2003 р. Тепер не тільки позитивним правом, але і вищою судовою інстанцією прямо визнано незаконне володіння (нехай тільки у вигляді сумлінного і з згадкою
© 2014-2022  yport.inf.ua