Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча . Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 9. Обмеження свободи

Обмеження волі полягає в утриманні засудженого-го, який досяг до моменту винесення вироку 18-річного віз-раста, в спеціальній установі без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду (ч. 1 ст . 53 КК).
Обмеження волі застосовується тільки в якості основ-ного покарання і складається з наступних елементів: 1) утримуючи-ня засудженого в спеціальній установі без ізоляції від суспільства, 2) утримання засудженого в умовах здійснення за ним нагляду; 3) застосування тільки до певних категорій-ям осіб, винних у скоєнні злочинів.
Засуджені до обмеження волі відбувають покарання у спеціальних установах - виправних центрах (ст. 47
ДВК РФ).
Зміст засудженого до обмеження волі має здійснюватися в умовах суворого нагляду. У цьому зв'язку осуж-денние зобов'язані: виконувати Правила внутрішнього розпорядку виправного центру; працювати там, куди вони спрямовані ад-міністрації виправного центру; постійно перебувати в межах виправного центру, не залишати його без дозволів ня адміністрації; проживати в спеціально призначених гуртожитках і не залишати їх у нічний час без дозволу адміністрації виправного центру; брати участь без оплати праці в роботах з благоустрою будівель і території ІСПР-вітельного центру; постійно мати при собі замість паспорта документ встановленого зразка, що засвідчує особу засудженого. Засудженим до обмеження волі забороняється придбавати, зберігати і використовувати предмети і речовини, пере-чень яких встановлений законодавством РФ і Правилами внутрішнього розпорядку виправних центрів. Засуджені,

а також приміщення, в яких вони проживають, можуть подвер-
гаться обшуку, а речі засуджених - огляду (ст. 50 ДВК РФ).
Покарання у вигляді обмеження волі призначається тільки особам, які досягли до моменту винесення вироку 18-річного віку, оскільки у виправному центрі не буде вибору видів праці, до якого залучається засуджений. Як правило, це праця досить важкий, некваліфікована. У відпо-відно до законодавства про працю до такої праці не можуть при-тися неповнолітні. З тієї ж і інших причин обмежених волі не призначається особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають де-тей віком до 14 років, жінкам, які досягли 55, а чоловікам -
60 років (ч. 5 ст. 53 КК). Не призначається розглянутий вид карного покарання військовослужбовцям, які проходять військову служ-бу за призовом. Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 53 КК випливає, що обмеження волі не призначається особам, винним в здійсненні нии умисних злочинів і мають до моменту винесення вироку не зняту і не погашену судимість.
Обмеження волі призначається: 1) особам, засудженим за вчинення умисних злочинів і не має судимо-сти, - на строк від одного року до 3 років; 2) особам, засудженим за злочини, вчинені з необережності , - на строк від одного року до 5 років (ч. 2 ст. 53 КК). У разі заміни обязатель-них або виправних робіт обмеженням волі воно може бути призначене на строк менше одного року (ч. 3 ст. 53 КК).
Термін обмеження свободи обчислюється з дня взяття осу-дженого на облік у виправному центрі. У цей термін зараховується ється час утримання засудженого під вартою як запобіжного заходу та час слідування під конвоєм з виправного закладу у виправний центр, при заміні невідбутої частини позбавлення волі обмеженням волі з розрахунку один день пре-биванія під вартою за два дні обмеження волі , а також вре-мя короткострокового виїзду після звільнення з виправної установи до прибуття до виправного центру. В термін ограни-чення свободи не зараховується час самовільного відсутності засудженого на роботі або за місцем проживання понад діб.
У разі злісного ухилення засудженого від відбування ог-
раничения волі воно замінюється позбавленням волі на строк

обмеження волі, призначеного вироком суду . При цьому час відбуття обмеження волі зараховується в строк лише-ня волі з розрахунку день за день (ч. 4 ст. 53 КК).
Під злісним ухиленням від відбування обмеження свобо-ди відповідно до кримінально-виконавчого законодавства поні-маються самовільні без поважних причин залишення осуж-денним території виправного центру, неповернення або несвоєчасне повернення до місця відбування покарання, а також залишення місця роботи або проживання на термін понад 24 годин (ч. 3 ст. 58 ДВК РФ).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 9. Обмеження свободи "
  1. § 3. Права та обов'язки муніципальних службовців
    обмежено дієздатним рішенням суду, що набрало законної сили; засудження його до покарання, яке виключає виконання посадових обов'язків на муніципальній службі відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, а також у разі наявності судимості; відмови від проходження процедури оформлення допуску до відомостей, що становлять державну та іншу охоронювану законом таємницю; наявності
  2. § 1. Поняття комерційного права
    обмежень, заборон, обов'язків) із загального правила. Таким чином, зовнішня (нормативна) об'єктивізація дозволительного правового регулювання виражається не в ньому самому (хоча в законі може бути проголошено, що, наприклад, «підприємець може здійснювати будь-які види діяльності»), а в його протилежності: заборонах, обмеженнях (наприклад, в виняткових переліках заборонених видів
  3. § 1. Антимонопольне законодавство і повноваження антимонопольних органів
    обмеження монополістичної діяльності направлено антимонопольне законодавство, яке в нашій країні представлено як загальними і спеціальними законами, так і безліччю підзаконних актів. Перш за все, звертає на себе увагу ст. 8 Конституції РФ, з якої випливає, що в Російській Федерації гарантується єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуги
  4. § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
    обмеженням прав людини не розглядати новий промисловий винахід як власність його творця "* (111). Логічним наслідком такого підходу стало закріплення у французькому законодавстві понять літературної і промислової власності . Справедливості заради потрібно, однак, відзначити, що ще раніше ідея про авторське право як "самому священному вигляді власності" була втілена в
  5. § 4. Зміна та припинення правовідносин між батьками та дітьми
    обмеженням спілкування з ним або передачею дитини іншому батькові на підставі судового рішення (ч. 2 п. 1, п. 2 ст. 66 СК); відмовою суду задовольнити позов батьків про повернення дитини від третіх осіб (ч. 2 п. 1 ст. 68 СК); нарешті, відібранням дитини у батьків у зв'язку з судовим обмеженням їх прав (ст. 73 СК). Вирішення питання про місце проживання дитини може здійснюватися угодою
  6. § 1. Загальні положення про заповіті
    обмежений лише необхідністю забезпечення інтересів осіб, на користь яких у спадщині виділяється обов'язкова частка. Тим часом, незважаючи на настільки широкі можливості за визначенням долі майна на випадок смерті, наші громадяни зазвичай утримуються від складання заповіту. І це зрозуміло: правила про спадкування за законом в цілому влаштовують більшість людей, є для них звичними і
  7. § 2. Особливості спадкування за законом окремими спадкоємцями
    обмеженням свободи заповіту), а також у тих випадках, коли сам спадкоємець за правом представлення був визнаний негідним спадкоємцем по відношенню до спадкодавцеві, відсторонений останнім від спадкування (навіть якщо померлий нащадок мав право успадковувати) або коли спадкодавцем був підпризначений інший спадкоємець на випадок смерті безпосереднього спадкоємця (п. 2 ст. 1121 ЦК). По-п'яте, оскільки
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    обмеження не дуже зрозумілий. Чому, наприклад, на території Росії не може охоронятися комерційне позначення іноземного підприємства, яке реалізує свою продукцію на території Російської Федерації, наприклад, через Інтернет? * (197) Важко сказати, чи розуміли укладачі проекту частини четвертої Цивільного кодексу то, який удар завдає таке рішення за іншим засобам
  9. 2.4. Судові прецедент
    обмежену свободу судового розсуду ... При цьому робляться посилання на необхідність забезпечити стабільність права, що, на їх думку, може бути досягнуто через ослаблення Залежно судді від нормотворчої діяльності парламенту, який через яка відбувається у ньому політичної боротьби не в змозі забезпечити настільки потрібної для права спадкоємності ». Формально сьогодні в державах
  10. 8.1. Поняття та особливості зовнішньоекономічних угод
    обмеження свободи вибору права полягає в тому, що в процесі такого вибору не можна виключити застосування відповідних норм імперативного характеру, а також тих правових приписів, які більшою мірою відповідають інтересам споживача або працівника (у трудового договорі). За відсутності в контракті умови про застосовне право сторони вправі погодити це питання пізніше в процесі
© 2014-2022  yport.inf.ua