| Головна |
| Наступна » | ||
Передмова до другого видання |
||
|
У першому виданні «Інформаційного права», що вийшов і світло до 1997 р., викладалися уявлення про формується інформаційному праві як нової комплексної галузі права, юридичній науці та навчальної дисципліни. Основна увага зверталася на зміст інформаційної сфери - сфери обігу інформації та правового регулювання суспільних відносин, що виникають у цій сфері. Розглядалися особливості об'єктів інформаційного права - інформації різного виду і форми подання, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення, інформаційної безпеки. Давалося опис джерел інформаційного права. Видання супроводжувалося великим числом нормативних правових актів, що становлять інформаційне законодавство, - джерел інформаційного права. Минулі роки характеризувалися активним наступом нових інтелектуальних інформаційних технологій на всі сфери і види людської діяльності, небачено розрослася по всіх країнах і континентах інформаційна мережа Інтернет. Інформаційна сфера активно перетворюється у віртуальне середовище цієї мережі. Однак, незважаючи на активну роботу теоретиків і практиків, що спеціалізуються в галузі інформаційного права, - юристів, математиків, філософів, фахівців технічного профілю, темпи формування цієї галузі права «активно» відстають від темпів наступу на пас реалій інформаційного суспільства. Проте, аналіз наукових досліджень у цій області дозволяє стверджувати, що інформаційне право являє собою комплексну галузь права і одночасно міжгалузеву юридичну науку. Комплексність галузі інформаційного права пояснюється тим, що ця галузь регулює відносини, що виникають при виробництві, передачі, обробці, поширенні, пошуку, отриманні і споживанні інформації, тобто практично у всіх областях людської діяльності, пов'язаної з інформацією йди з діяльністю в інформаційній сфері. Інформаційне право як галузь права має свій предмет правового регулювання - інформаційні відносини і свої принципи, чітко обмежену сферу правового регулювання - інформаційну сферу, своє джерело. На відміну від інших галузей права тут додатково до традиційних методів використовуються також методи правової інформатики та правової кібернетики, особливо при дослідженні основних об'єктів інформаційних правовідносинах. Застосування методів інформатики і кібернетики як наук, які вивчають проблеми виробництва і обігу інформації та проблеми управління в інформаційній сфері, пояснюється необхідністю вивчення фізичних особливостей і властивостей об'єктів інформаційних відносин - інформації, інформаційних технологій та засобів їх забезпечення, інформаційних процесів. Це дозволяє встановлювати юридичні особливості і властивості об'єктів інформаційних правовідносин і, в результаті, здійснювати найбільш якісне і ефективне правове регулювання таких відносин. Особливо це відноситься до регулювання інформаційних відносин у віртуальному середовищі Інтернет, в системах електронного документообігу, де інформаційні технології імплантуються в правову матерію. Інформаційне право як міжгалузева юридична наука вивчає інформаційну сутність (інформаційне будова) права як складної соціальної системи, грунтуючись при цьому поряд з традиційними методами і способами права також на згаданих вище природно-наукових дисциплінах. Актуальність курсу «Інформаційне право» і необхідність його викладання в школах, вузах і при підготовці фахівців вищої кваліфікації визначається ще й тим, що інформаційне право є правовим фундаментом інформаційного суспільства XXI в., Активно формується нині як в окремих країнах, так і в рамках міжнародного співтовариства. Це видання підручника кардинально перероблено. Він складається з Вступною, Загальної та Особливої частин. Вступна частина присвячена питанням інформаційного суспільства та місця, яке має зайняти право в цьому суспільстві. Визначається роль інформації в житті особистості, суспільства, держави, дається поняття інформаційного суспільства, викладається зміст Хартії Глобального інформаційного суспільства - документа, підписаного «вісімкою» в Окінаві в 2000 р., координуючого і організуючого діяльність країн з їх узгодженим входженню в інформаційне суспільство XXI в ., в тому числі і в галузі правового забезпечення таких процесів. Даються основи державної політики в галузі формування інформаційного суспільства в Російській Федерації. Вивчається сутність основних об'єктів правовідносин у системі інформаційного права, їх особливості та юридичні властивості, багато в чому визначають структуру і склад системи інформаційного права і місце цього права у системі права. К. таких об'єктів належать інформація різних видів і форм представлення, інформаційна сфера та її юридична модель, інформаційні процеси і виникають при їх здійсненні інформаційні відносини. Загальна частина являє собою як би системообразующее початок інформаційного права, в якому викладаються предмет, методи, способи, принципи правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних з виробництвом та обігом інформації в загальному вигляді. Досліджуються питання правового регулювання інформаційних відносин, що виникають при зверненні інформації, при виробництві та застосуванні інформаційних технологій та засобів їх забезпечення, в області інформаційної безпеки, а також у віртуальному середовищі Інтернет. Особлива частина присвячена правовому регулюванню інформаційних відносин, що виникають при виробництві та обігу інформації різних видів на основі методів, способів і принципів інформаційного права, викладених у Загальній частині. Це дві групи інститутів інформаційного права - інститути звернення відкритої інформації та інститути обігу інформації обмеженого доступу. До інститутів інформаційного права, що регулює відносини, пов'язані з обігом відкритої інформації, відносяться інститут інтелектуальної власності (в частині регулювання інформаційних відносин), інститут масової інформації, інститут бібліотечної інформації, інститут архівної інформації. До інститутів інформаційного права, що регулює відносини, пов'язані з обігом інформації обмеженого доступу, відносяться інститути державної таємниці, комерційної таємниці, персональних даних. Очевидно, що в міру розширення видів інформації як нових об'єктів інформаційних правовідносин можливе подальше формування нових інститутів на основі методів і принципів Загальної частини інформаційного права. Програми до підручника містять: проект навчальної програми «Інформаційне право» для юридичних вузів; словник термінів, що використовуються в актах інформаційного законодавства; перелік актів і норм актів інформаційного законодавства: рекомендовану літературу. |
||
| Наступна » | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" Передмова до другого видання " |
||
|
||