Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 1: Загальна частина, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Протиправність як умова цивільно-правової відповідальності

Протиправність поведінки притягається до цивільно-правової відповідальності особи - обов'язкова умова для її застосування. Правомірні дії учасників цивільних правовідносин не може спричиняти майнової відповідальності, за винятком нечисленних, прямо передбачених законом випадків (п. 3 ст. 1064 ЦК). Наприклад, шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, тобто в результаті правомірних дій, підлягає відшкодуванню його заподіювача відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК. Протиправною поведінкою в конкретних ситуаціях може бути як дія, так і бездіяльність особи (при невиконанні прямо передбаченої законом або договором обов'язку вчинити певні дії).
Протиправною в строгому сенсі слова визнається поведінка, що порушує приписи правових норм. Але не всяке відступ від норм цивільного права протиправно. Воно стає таким лише при порушенні прямих заборон або імперативних правил закону. У цивільному праві є велика кількість диспозитивних норм, що допускають визначення прав і обов'язків учасників майнового обороту за їх вибором, зазвичай в результаті угоди (договору) сторін. Тим самим закон не тільки дозволяє відоме відступ від передбачених ним правил, але й надає обов'язкове значення узгодженим учасниками умовами договорів. Отже, протиправним вважається порушення що не суперечать законодавчим заборонам договірних умов.
Більше того, цивільні права та обов'язки, як відомо, можуть виникати з таких дій (угод) учасників обороту, які не передбачені і не врегульовані прямо ні законом, ні іншими правовими актами, але відповідають загальним засадам і змісту цивільного законодавства, зокрема з договорів, хоча і не передбачених законом, але й не суперечать йому (п. 1 ст. 8 ЦК). В умовах розвитку ринкових відносин і неминучого відставання від цих процесів результатів законотворчої діяльності поява такого роду відносин не може бути лише рідкісним винятком. Тому протиправним в цивільному праві вважається така поведінка, яка порушує імперативні норми права чи санкціонована законом умови договорів, в тому числі і прямо не передбачені правом, але не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства.
Законом про захист прав споживачів в ст. 12 встановлено відповідальність услугодатель перед громадянами за невиконання або неналежне виконання інформаційних та інших обов'язків по належному обслуговуванню громадян, що виникають на стороні услугодатель ще до укладення конкретних договорів з громадянами-споживачами. Аналогічна відповідальність за необгрунтоване ухилення від укладання договору, тобто переддоговірна відповідальність, відома тепер і загальному цивільному законодавству РФ (п. 2 ст. 507 ЦК) (1). По суті, мова йде про порушення принципу сумлінності при здійсненні цивільних прав і виконанні цивільно-правових обов'язків. Іншим випадком відповідальності за порушення загальних принципів цивільного права є відповідальність за зловживання правом (п. п. 1 і 2 ст. 10 ЦК). Таким чином, протиправними слід вважати і випадки порушення учасниками цивільно-правових відносин вимог загальних принципів цивільного права.
---
(1) Така відповідальність після низки судових розглядів і теоретичних дискусій у загальному вигляді вперше з'явилася в сучасному німецькому правопорядок (абз. 2 і 3 § 311 Німецького цивільного уложення, введені його новою редакцією від 2 січня 2002 р.), а слідом за ним - і в інших розвинених правопорядках, у вигляді відповідальності за порушення обов'язку добросовісної поведінки по відношенню до партнера по переговорах про укладення договору. Вона виражається у відшкодуванні завданих цим збитків за відсутності (неукладення) договору (докладніше див: Комаров А.С. Відповідальність у комерційному обороті. М., 1991. С. 46 - 57; Кучер О.М. Відповідальність за недобросовісну поведінку при укладенні договору відповідно до російського правом і деякими іншими правовими системами / / Законодавство. 2002. N 10).
З іншого боку, відсутність в законодавстві або в умовах конкретних договорів вказівок на несприятливі наслідки протиправної поведінки, зокрема на наслідки порушення окремих умов договору, зазвичай виключає і цивільно-правову відповідальність за нього (якщо, зрозуміло , не враховувати загального обов'язку з відшкодування завданих такою поведінкою збитків, реалізувати яку, однак, можна, лише довівши їх наявність і розмір). Тому учасники договірних відносин зазвичай повинні самі заздалегідь подбати про наслідки можливих правопорушень з боку їх контрагентів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Протиправність як умова цивільно-правової відповідальності "
  1. П
    як майновий комплекс II, 11, § 2 (4) - с. 411 - 412 пандектній система цивільного права I, 2, § 4 (1) - с. 56 - 58 Пасивний тип цивільно-правових обов'язків II, 5, § 2 (2) - с. 122 - 124; III, 14, § 1 (3) - с. 523 - 524 Патронаж II, 6, § 7 (6) - с. 192 - 193 Пенсійний фонд - недержавний П. ф. II, 9, § 9 (1) - с. 361 - 362 - П. ф. РФ II, 9, § 9 (1) - с. 362 Пеня
  2. Тема 6.3. Цивільно-правова відповідальність
    протиправних дій однією особою (правопорушником) стосовно іншій особі (потерпілому), в результаті яких у потерпілого виник шкоду. Наприклад, при заподіянні шкоди особистості або майну злочинним поведінкою, діяльністю, пов'язаною з підвищеною небезпекою для оточуючих, і т.п. Особливості цього виду цивільно-правової відповідальності полягають у тому, що: по-перше, до
  3. § 1. Загальна характеристика відповідальності органів, посадових осіб місцевого самоврядування
    протиправні діяння, так і за видання ними актів, які порушують законодавство, а також за невжиття заходів щодо забезпечення виконання правил підлеглими особами. Дисциплінарна відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування настає у разі порушення ними правил поведінки, встановлених ТК РФ, статутами муніципальних утворень, правилами внутрішнього трудового розпорядку, положеннями,
  4. § 1. Поняття комерційного права
    протиправного втручання кого-небудь у приватні справи, безперешкодне здійснення приватних прав. Принцип дозволительной спрямованості приватноправового регулювання означає можливість для суб'єктів приватного права діяти на свій розсуд, тобто можливість вільно розпоряджатись належними їм правами, зокрема здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, не
  5. § 1. Поняття і види підприємців
    протиправні дії (бездіяльність), пов'язані із здійсненням ними службових функцій, в) основною метою їх діяльності не є систематичне отримання прибутку, вони отримують винагороду за працю відповідно до займаної посади; г) вони не підлягають державній реєстрації як підприємця, а діють на підставі трудового договору. Інакше кажучи, названі особи
  6. § 5. Відповідальність за порушення зобов'язань
    протиправну поведінку боржника, причинний зв'язок між проти-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 238 правних поведінкою боржника і настали збитками, вина боржника [2]. Відповідно до п. 1 ст. 401 ЦК особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе відповідальність при
  7. § 4. Наслідки порушення правил, встановлених нормативними актами про приватизацію
    протиправних дій (наприклад, вчинення злочину), пов'язаних з порушенням законодавства, що регламентує процес приватизації. Закон про приватизацію, не відступаючи від загальних положень ЦК про недійсність угод, називає деякі спеціальні підстави, за наявності яких угоду можна визнати недійсною. Насамперед - це порушення правил Закону про приватизацію та інших
  8. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    протиправного акта, вчинення дій, які призвели до порушення прав і свобод людини, створення загрози єдності правового та економічного простору країни, нецільове витрачання коштів федерального чи регіонального бюджету тощо Прийняття муніципального правового акта, що суперечить Конституції Російської Федерації та чинному законодавству, може призвести до розпуску
  9. § 4. Наділення органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями
    протиправна практика наділення органів місцевого самоврядування невластивими їм функціями. Порядок наділення залишився колишнім: згідно ч. 2 ст. 19 повинен бути прийнятий відповідний закон, причому, і це ще одна перевага нового Закону, чітко визначаються види законів в залежності від того, які повноваження передаються. Наділення органів місцевого самоврядування окремими державними
  10. § 5. Форми державного контролю за місцевим самоврядуванням
    протиправним та порушувало права громадян, які стоять у черзі на квартиру. Прокурор м. Литкаріно опротестував дану постанову, і суд скасував його, встановивши, що квартира була надана в порушення черговості. Таким чином, прокурор має у своєму розпорядженні ефективні механізми, в результаті застосування яких відновлюються порушені права громадян, скасовуються неправомірні акти
© 2014-2022  yport.inf.ua