| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Розрахунки платіжними дорученнями Поняття і зміст платіжного доручення |
||
|
Розрахунки платіжними дорученнями (банківський переказ) "*" - найбільш часто застосовувана в майновому обороті форма розрахунків. У деяких правовідносинах використання такої форми розрахунків носить пріоритетний характер. Наприклад, у відносинах з поставок товарів покупець оплачує товари, що поставляються з дотриманням порядку і форми розрахунків, передбачених договором поставки. Якщо ж угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, то розрахунки здійснюються платіжними дорученнями (ст. 516 ЦК). --- "*" М.М. Агарков визначав банківський ("банковий") переклад наступним чином: "Банкова перекладом називається договір, за яким кредитна установа зобов'язується сплатити в іншому місці через свою філію або через свого кореспондента, за рахунок контрагента, останньому або іншій особі певну суму грошей" (Агарков М . М. Основи банкового права. Вчення про цінні папери. М., 1994. С. 136). При розрахунках платіжними дорученнями за загальним правилом встановлюються зобов'язання: по-перше, між платником - власником рахунку (кредитор) та обслуговуючим його банком (боржник), по-друге, між банком, який прийняв платіжне доручення клієнта , та іншими банками, залученими зазначеним банком для здійснення банківського переказу, по-третє, слід враховувати, що останній залучений банк у правовідносинах з банківського переказу має самостійне зобов'язання перед одержувачем грошових коштів, що випливає з договору банківського рахунку, по зарахуванню всіх надійшли на його адресу грошових коштів на банківський рахунок одержувача (власника). Проте можлива й інша структура правових зв'язків при здійсненні розрахунків платіжними дорученнями. По-перше, як випливає з визначення поняття розрахунків платіжними дорученнями, використання банківського переказу можливо не тільки при міжбанківських розрахунках, а й у системі одного банку. По-друге, не виключається можливість здійснення переказу грошових коштів на рахунок самого платника, відкритий як у банку, що почало переклад, так і в іншому банку за його платіжним дорученням. Правила, що регулюють розрахунки платіжними дорученнями, застосовуються не тільки у відносинах між банком і власником рахунку в цьому банку. Доручення про переказ грошових коштів може бути прийнято банком і від особи, з якою відсутні договірні відносини банківського рахунку. Однак і в цьому випадку виконання такого платіжного доручення має підкорятися правилам, визначеним § 2 гл. 46 ЦК, якщо інше не передбачено законом або банківськими правилами або не буде суперечити суті цих відносин (п. 2 ст. 863 ЦК). Відповідно до Положення про безготівкові розрахунки в Російській Федерації від 3 жовтня 2002 р. N 2-П (п. 3.1) платіжним дорученням є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку, оформлене розрахунковим документом , перевести певну грошову суму на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку. З використанням платіжних доручень можуть проводитися перерахування грошових коштів у таких цілях: оплати товарів, робіт або послуг; повернення (надання) позики чи кредиту та сплати відсотків за ним; сплати податкових та інших обов'язкових платежів до бюджетів і в позабюджетні фонди; здійснення інших грошових платежів . Громадяни - фізичні особи можуть використовувати платіжні доручення для перерахування грошових коштів у тому числі при розрахунках, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності "*". Договором банківського рахунку, власником рахунку за яким виступає громадянин, банку може бути надано право на періодичне перерахування коштів з поточного рахунку. У цьому випадку платіжні доручення в порядку періодичного перерахування грошових коштів складаються банком. Власник рахунку має право анулювати свою заяву, що надає банку право на періодичне перерахування грошових коштів з його поточного рахунку, шляхом подачі в банк відповідної заяви. --- "*" Див Положення від 1 квітня 2003 р. N 222-П "Про порядок здійснення безготівкових розрахунків фізичними особами в Російській Федерації". Платіжне доручення приймається банком незалежно від наявності грошових коштів на рахунку платника. Виняток становлять платіжні доручення громадян на перерахування грошових коштів з поточного рахунку при розрахунках, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, які приймаються банком до виконання за наявності грошових коштів на поточному рахунку. Після перевірки правильності заповнення та оформлення платіжних доручень в них проставляється дата надходження до банку. Один з примірників платіжного доручення повертається платнику як підтвердження прийому платіжного доручення до виконання. При відсутності або недостатності коштів на рахунку платника за тієї умови, що договором банківського рахунку не передбачена оплата розрахункових документів понад залишків грошових коштів на рахунку, платіжні доручення вкладаються у картотеку по позабалансовому рахунку N 90902 "Розрахункові документи, не сплачені в строк". У цьому випадку оплата платіжних доручень провадиться в міру надходження грошових коштів на рахунок платника. Платіжні доручення, отримані банком, повинні виконуватися в порядку черговості, встановленої ст. 855 ЦК (п. 3 ст. 864). У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що платіжні доручення на переказ коштів контрагенту за договором відносяться до платіжних документів, які при недостатності коштів на рахунку платника для задоволення всіх пропонованих до нього вимог виконуються банком лише після списання з рахунку платника коштів з метою задоволення вимог за виконавчими листами судів і платіжних документів попередніх черг. Принципове значення має термін виконання зобов'язань банку з переказу грошових коштів на підставі платіжного доручення платника. Він обчислюється з моменту отримання банком такого платіжного доручення та до надходження відповідної грошової суми в банк одержувача для її зарахування на рахунок одержувача грошових коштів. Термін, протягом якого грошові кошти платника на підставі його платіжного доручення мають надійти в банк одержувача, повинен визначатися законом або встановлюватися згідно з ним. В даний час згідно з Федеральним законом "Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії)" (ст. 80) строки здійснення безготівкових розрахунків визначаються Банком Росії. Однак загальний термін безготівкових розрахунків не повинен перевищувати двох операційних днів у межах території одного суб'єкта Російської Федерації і п'яти операційних днів у межах Російської Федерації. У відповідності з договором банківського рахунку або застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту може бути визначений більш короткий термін для переказу грошових коштів на підставі платіжного доручення платника. Можливість встановлення в названому порядку більш тривалого терміну, аніж передбачений законодавством і виданими відповідно до нього банківськими правилами, виключається. Дане положення служить перешкодою для тиску на власника рахунку з боку банку, що є більш сильною стороною у зобов'язаннях, пов'язаних з договором банківського рахунку. Необхідною умовою прийняття банком платіжного доручення про переказ коштів до виконання є відповідність цього доручення вимогам, що пред'являються до змісту і форми платіжного доручення. Такі вимоги встановлюються законом та виданими відповідно до нього банківськими правилами. Згідно з Федеральним законом "Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії)" (ст. 80) правила, форми і стандарти здійснення безготівкових розрахунків встановлюються Банком Росії. Таким чином, в даний час пред'являються в банк платіжні доручення повинні відповідати Положенню про безготівкові розрахунки в Російській Федерації N 2-П (з наступними змінами та доповненнями). Відповідно до п. 2 ст. 864 ЦК банк має можливість уточнити зміст платіжного доручення у випадках, коли воно не відповідає вимогам, що пред'являються до його змістом і формою, шляхом направлення платнику запиту негайно після одержання від нього платіжного доручення. Передбачається, що термін для відповіді платника на такий запит банку буде встановлений законом або банківськими правилами, а до цього моменту слід виходити з того, що відповідь має бути дана платником у розумний строк, тривалість якого має визначатися виходячи з місця розташування рахунку, наявності комунікаційних зв'язків та інших конкретних обставин. У разі неотримання банком відповіді на свій запит протягом встановленого (або розумного) строку банк набуває право залишити платіжне доручення без виконання і повернути його платникові. Правда, інше може бути передбачено законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами або договором між банком і платником. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. Розрахунки платіжними дорученнями Поняття і зміст платіжного доручення " |
||
|
||