Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 5. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності


Згідно ч. 2 ст. 75 КК особа, яка вчинила злочин іншої категорії, ніж невеликої та середньої тяжкості, за наявності умов, які утворюють поняття діяльного каяття, може бути звільнена від кримінальної відповідальності тільки у випадках, спе-ціально передбачених відповідними статтями Особен-ної частини КК. Сутність таких випадків формулюється в прямуючи-пах до відповідних статей Особливої частини КК. Причому деякі з таких приміток містять не тільки загальні при-знаки - умови діяльного каяття, сформульовані ст. 75
КК, а й варіюють їх або комбінують з іншими умовами. Такі види звільнення від кримінальної відповідальності отримали назву спеціальних. Розглянемо деякі з цих видів.
1. Згідно з приміткою до ст. 126 КК, під заголовком «похи-щення людини», «особа, яка добровільно звільнило викраденого-го, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в його дей-наслідком немає іншого складу злочину». Викрадення людини - тяжкий злочин, а вчинене при особливо отяго-чающих обставин - особливо тяжкий. Звільнення потер-що співав («бранця») в даному випадку розцінюється як единст-венное і достатня прояв діяльного каяття; ні явки з повинною, ні інших умов, перелічених у ч. 1 ст. 75 КК, при цьому не вимагається. Головне в тому, щоб повернення потер-що співав було дійсно добровільним. Від кримінальної відпові-дальності на підставі примітки до ст. 126 КК не може бути звільнений той, хто потерпілого звільнив в передбаченні

неминучого викриття, недосягнення злочинної мети, заради якої зроблено викрадення людини (наприклад, отримання викупу), а так само внаслідок того, що утримання викраденого стало з якихось причин не під силу.
Аналогічний вид звільнення від кримінальної відповідально-сті передбачений у ст. 206 КК, що встановлює відповідальність за захоплення або утримання людини в якості заручника, вчинені з метою спонукання держави, організації або громадянина вчинити будь-яку дію або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника. Це злочин також є тяжким, а при отяго-чающих обставин - особливо тяжким. Проте, якщо ця особа не тільки добровільно, але навіть на вимогу влади звільнило заручника і в його діях не міститься інше складу злочину, крім передбаченого ст. 206 КК, то вона звільняється від кримінальної відповідальності (примітка до названої статті). На відміну від примітки до ст. 126 КК тут містяться, по суті, два нереабілітуючих підстави для ос-вобожденіе винного: а) добровільна відмова від продовження злочинної діяльності; б) підпорядкування вимогу влади про припинення злочинної діяльності. Обидва вони представляють оригінальну конструкцію нового виду обов'язкового звільняються-дення винного від кримінальної відповідальності виключно в ім'я повернення свободи потерпілому і ліквідації загрози для його життя і здоров'я.
2. Згідно з приміткою до ст. 204 КК особа, яка вчинила комерційний підкуп, звільняється від кримінальної відпові-ності, якщо: а) стосовно нього має місце вимагання або б) це особа добровільно повідомила про підкуп органу, маю-щему право порушити кримінальну справу. Категорична формули-ровка положення («звільняється») також означає: при дока-занности, що незаконна передача особі, яка виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації (менеджер), грошей, цінних паперів тощо за вчинення дій (бездіяльності) в інтересах дає мала місце під загрозою на-сілія, шантажу або інших дій, що утворюють поняття вимиємо-гательства, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд (су-дья) повинні припинити кримінальну справу.

Аналогічна конструкція встановлена у справах про хабарний-честве. Згідно з приміткою до ст. 291 КК особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо має місце вимагання хабара з боку посадової особи або якщо особа добровільно повідомила органу, має право порушити справу про дачу хабара, або в кримінальну міліцію (підрозділі-ня боротьби з економічними злочинами), яка право-мочного порушити кримінальну справу про хабарництво в якості органу дізнання. Дача хабара - злочин також з формаль-ним складом. Тому звільнення від відповідальності винен-ного у тяжкому злочині в даному випадку не передбачає загладжування якогось шкоди або усунення інших суспільно небезпечних наслідків. Існування такого виду звільнення грає профілактичну роль як реальний засіб викриття-ня одержувача.
3. Згідно з приміткою до ст. 205 КК особа, яка брала участь у підготовці акту тероризму, звільняється від кримінальної відпові-дальності, якщо вона своєчасним попередженням орга-нів влади або іншим чином сприяло запобіганню акту тероризму і якщо в діях цієї особи не міститься інше складу злочину. Тут можуть представитися дві си-туації з різною юридичною оцінкою. Якщо дії особи, яка брала участь у підготовці до терористичного акту, виявилися успішними і злочин не відбулося - у наявності добровільна відмова, тобто реабілітаційну підставу для освоєння-бождения від кримінальної відповідальності. Якщо ж террористичен-ський акт, незважаючи на всі вжиті заходи, запобігти не вдало-лось, винний у підготовчих діях до нього також під-лежить звільненню від кримінальної відповідальності, але вже в силу діяльного каяття, тобто з нереабілітуючих підстав.
4. Згідно з приміткою до ст. 2051 КК особа, винна в під-
потязі іншої особи у вчинення хоча б одного з переступив-лений, передбачених ст. 205, 206, 208, 211, 277, 278, 279 і 360 КК, а одно у фінансуванні тероризму, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільним і вчасно-менним повідомленням органам влади або іншим чином способст-вовало запобігання або припинення злочину, яке воно фінансувало і (або) вчинення якого сприяло,

і якщо в діях цієї особи не міститься інше складу пре-ступления. Ключове значення в цьому примітці мають крими-нологіческіе поняття: а) запобігання - тобто недопущення початку злочинного діяння; б) припинення - тобто припинення розпочатого силою, різким втручанням. Запобігання та пре-перетин конкретних посягань, у вчинення яких винен-ний втягнув іншу особу або осіб, повинні виступати у вигляді ре-зультату його дій, які утворюють нереабілітуючих підстав звільнення його від кримінальної відповідальності.
5. Згідно з приміткою до ст. 208 КК, що встановлює від-відповідальних за створення незаконного збройного форму-вання, участь у ньому, а також за керівництво таким формуванні-ням, «особа, яка добровільно припинила участь у незаконному збройному формуванні та здала зброю, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в його діях не містить-ся іншого складу злочину ». Цей спеціальний вид звільняються-дення від кримінальної відповідальності, зовні схожий з діяч-ним каяттям, також істотно відрізняється від останнього, оскільки від винного не потрібно ні явки з повинною, ні з-вершенія дій по розкриттю злочину (наприклад, спрямованих на припинення самого незаконного збройного формування), ні ліквідації шкоди; необхідними умовами звільнення від відповідальності є лише добровільне припинення участі в незаконному збройному формуванні та здача зброї, що належить особисто винному.
6. Згідно з приміткою до ст. 210 КК особа, яка добровільно пре-Крат участь у злочинному співтоваристві (злочинної орга-нізації) або входить до нього (неї) структурному підрозділі або об'єднання організаторів, керівників чи інших представ-ників організованих груп, і активно сприяв розкриттю чи припинення цього злочину, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в його діях не містить-ся іншого складу злочину.
Активно сприяти розкриттю злочину - значить своїми діями допомагати встановленню фактичних об-стоятельств справи та осіб, які вчинили даний злочин, а також їх затримання і викриттю обвинувальними доказів-тельствами. (Визначення поняття «припинення злочину»

вже наводилося вище). Дії учасника злочинного пові-вин в подібних випадках є логічним продовженням рішення припинити участь у такому співтоваристві. Разом з тим звільнення від кримінальної відповідальності на підставі при-міткою до ст. 210 КК не реабілітує дана особа.
7. Згідно приміток до ст. 222 і 223 КК, встановлюю-щим відповідальність за незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї (за винятком гладкоствольної), його основних частин, боєприпасів, взривча-тих речовин або вибухових пристроїв, а також за незаконне з виготовленням зброї, особа, яка добровільно здала предмети, ука-занние в названих статтях, звільняється від кримінальної відпові-дальності, якщо в його діях не міститься інше складу злочину. Аналогічне правило встановлено і при-міткою до ст. 228 КК, яка передбачає відповідальність за незаконні придбання, зберігання та перевезення, виготовлення, переробку наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і активно сприяти-вавшейся розкриттю чи припинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, викриття осіб, які їх вчинили, виявлення майна, здобутого злочинним шляхом, також звільняється від кримінальної відповідальності за даний пре-ступление. При цьому не може визнаватися добровільною здачею предметів, зазначених у названих статтях, їх вилучення при за-триманні особи, а також при провадженні слідчих дій по їх виявлення та вилучення. Зміст даних приміток в чому схоже з загальним формулюванням діяльного Раск-ня (ч. 1 ст. 75 КК): добровільне звернення до правоохоронного органу, сприяння розкриттю злочину та ізо-бліченіе інших винних та ін Однак примітки до ст. 222,
223 і 228 КК наказують за наявності відповідних ус-ловий в обов'язковому порядку звільнити винного від уголов-ної відповідальності, тоді як ст. 75 КК містить в собі лише можливість такого звільнення.
8. Згідно з приміткою до ст. 275 КК, що встановлює від-
відповідальність за державну зраду, особа, яка вчинила

такий злочин, а також шпигунство (ст. 276 КК) або насільст-венний захоплення влади або насильницьке утримання влади (ст. 278 КК), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільним і своєчасним повідомленням органам влади або іншим чином сприяло запобіганню даль-ковитого шкоди інтересам Російської Федерації і якщо в його діях не міститься інше складу злочину. Всі три злочини, про які йде мова, відносяться до категорії особливо тяжких з формальним складом. Юридичний сенс звільняються-дення винних полягає в запобіганні подальшого збитку в широкому розумінні цього поняття - шкоди для зовн-ній безпеки держави та її конституційного ладу.
9. Згідно приміток до ст. 2821 КК, що встановлює кримінальну відповідальність за організацію екстремістського
співтовариства, і ст. 2822 КК - про відповідальність за організацію діяльності екстремістської організації, особа, яка добровільно припинила участь у діяльності суспільного або релігійного об'єднання або іншої організації, про ліквідацію або заборону яких судом ухвалено вступило в законну силу рішення, у зв'язку із здійсненням ними екстремістської діяч-ності , звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в його діях не міститься інше складу злочину. Единст-
венним фактичним обставиною, утворюючим підставу звільнення від кримінальної відповідальності учасника екстра-містской організації, є сам факт добровільного пре-кращения «членства» в ній. Ні мотиви цього, ні подальшу поведінку колишнього учасника юридичного значення не мають; активної співпраці з правоохоронними органами від такої особи закон не вимагає.
10. Згідно з приміткою до ст. 307 КК свідок, експерт або перекладач звільняються від кримінальної відповідальності, якщо вони в ході дізнання, попереднього слідства чи су-дебного розгляду до винесення вироку суду або рішен-ня суду заявили про хибність даних ним свідчень, укладення або про завідомо неправильному перекладі. У цій підставі освоєння-бождения також очевидна головна ознака діяльного каяття, оскільки логічним продовженням такої заяви мислиться дача правдивих показань, правильний висновок і вірний

переклад, інакше кажучи, усунення шкідливих наслідків, Гроза-
ших винесенням неправосудного вироку.
При цьому потрібно мати на увазі, що за загальним правилом, дію-чих у сфері кримінального процесу, остаточна оцінка доказової інформації, в тому числі свідків по-Казань і експертних висновків, а так само інших матеріалів судового слідства, словом, вирішення питання, що істинно і що помилково, проводиться тільки в судовому вироку. Поет-му звільнення свідка, експерта і перекладача від уголов-ної відповідальності за приміткою до ст. 307 КК не може бути здійснено раніше набрання законної сили судового вироку в основній справі. Таке звільнення може мати форму постанови судді про відмову в порушенні кримінальної справи, а якщо справа все ж було порушено (що припустимо також не раніше, ніж винесено вирок), то воно має бути прекраще-но в будь-який момент свого руху з посиланням на фактичні обставини та їх оцінку, що містяться в судовому вироку.
  11. Згідно з приміткою до ст. 337 КК військовослужбовець, вперше самовільно залишив свою частину або місце служби може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо самовільне залишення частини стало наслідком збігу тя-желих обставин. Аналогічним чином сформульовано і примітку до ст. 338 КК, що встановлює відповідальність за дезертирство.
  Типовими випадками збігу тяжких обставин звичайні-але зізнаються: неприємні звістки з дому, що склалися в підрозділі нестатутні відносини (дідівщина), бездушність і несправедливість командирів на тлі загальних тягот армійської служби, хронічне недоїдання. З урахуванням перерахованих об-стоятельств і причетності до їх створення інших осіб винний у самовільному залишенні частини або в дезертирстві може бути звільнений від кримінальної відповідальності військовим следовате-лем, військовим прокурором або військовим судом з припиненням кримінальної справи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 5. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності"
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      спеціальні договори авіатранспортних підприємств та ін.), б) що делегують, уповноважують одних осіб для вчинення певних дій від імені інших (видача та відкликання довіреності, обрання делегатів кооперативної організації для участі в роботі вищого кооперативного органу); в) контрольні, що дозволяють одному суб'єкту громадянського правовідносини контролювати іншого (контроль
  2. § 3. Загальні умови виникнення зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
      спеціального закону, що передбачає обов'язок відшкодувати правомірно заподіяну шкоду. Між діями заподіювача правомірного шкоди і шкодою також повинна бути встановлено причинний зв'язок. Говорити про вино заподіювача такої шкоди немає ніяких підстав, оскільки винним може бути тільки протиправне, але не правомірна поведінка. У юридичній літературі були висловлені й
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      спеціальних законів, якими забезпечується основне правове регулювання відносин інтелектуальної власності. * (129) Відомості РФ. 1993. N 32. Ст. 1242. * (130) Там же. 1992. N 42. Ст. 2319. * (131) Там же. 1992. N 42. Ст. 2322. * (132) Там же. 1993. N 36. Ст. 1436. * (133) Дане положення потребує уточнення. Як вже зазначалося, ідея про включення всього законодавства про
  4. 11.11. Юридична відповідальність державного службовця
      спеціальному званні на один ступінь, позбавлення нагрудного знака, звільнення з органів внутрішніх справ. За правилами внутрішнього трудового розпорядку можуть бути оголошені зауваження, догана, сувора догана, здійснені переклад на менш оплачувану роботу на термін до трьох місяців або на нижчу посаду на той же термін, звільнення. Адміністративна відповідальність державних службовців
  5. § 3. Структура норми права
      спеціальні умови дії норми, наприклад норми КПК, де по пунктах перераховані обставини, за наявності яких кримінальна справа не порушується або припиняється), б) за ступенем визначеності загальна гіпотеза може бути абсолютно визначеною (тільки вказує факти, які обумовлюють дію норми, наприклад строки давності), абсолютно невизначеною (не вказує жодних фактів, з
  6. § 2. Поняття і основні принципи законності
      спеціальній літературі незмінно підкреслюється багатоаспектність поняття законності, яка "з функціональної точки зору може бути охарактеризована як принцип побудови і функціонування демократичної правової держави, як визначається їм вимога до діяльності всіх владних структур, органів, організацій, установ, громадських об'єднань, їх посадових осіб; як метод
  7. § 3. Обставини, що виключають протиправність діяння і юридичну відповідальність
      спеціальної підготовки та службового становища. Це право належить особі незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади ". Треба сказати, що інститут необхідної оборони, будучи, безумовно, об'єктивно необхідним, справедливим і гуманним, разом з тим є виключно відповідальним і двосічним, таїть в собі деякі небезпеки.
  8. Глава 20 Покладання 1649 р. як звід феодального права
      спеціальна комісія, його цілком і по частинах обговорювали члени Земського собору ("по палатах") посословно. Надрукований текст був розісланий до наказів і на місця. Була зроблена спроба, вперше створити звід всіх діючих правових норм, включаючи Судебник і Новоуказние статті. Матеріал був зведений в 25 розділів і 967 статей. Намічається поділ норм по галузях і інститутам, хоча причинності
  9. Глава 41 Розвиток права в умовах "неоабсолютізма"
      спеціальні губернські присутності. Швидко розвивалося комерційне законодавство. Видаються "Статут про промисловість заводської і фабричної" (регламентує діяльність казенних, приватних і приватних посесійних підприємств), новий "Ремісничий статут", типові "Торговий статут" і "Біржовий статут". "Вексельний статут" і "Статут про торгової неспроможності". Система кримінального права
  10. 1. Виконання договору
      спеціальних норм, які містяться в главах про окремі типи договорів. Виконання договору виражається у вчиненні або утриманні від вчинення дій, які складають його предмет. При оцінці виконання враховується, чи було вчинено дію, а якщо так, - то яким чином. У першому випадку мова йде про виконання як такому, а в другому - про його належному характері. Відповідно
© 2014-2022  yport.inf.ua