Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеорія права і держави → 
« Попередня Наступна »
Матузов Н.І., Малько А.В.. Теорія держави і права: Підручник, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 3. Структура норми права

Під структурою правової норми розуміється її внутрішню будову, наявність у ній взаємопов'язаних між собою складових частин. Структура юридичної норми - це впорядкована єдність необхідних елементів, що забезпечують її функціональну самостійність. Дана структура показує, з яких частин складається норма і як вони взаємодоповнюють один одного. Взяті в системі, ці частини характеризують юридичну норму як автономне, в певній мірі самодостатнє правове явище.
Таких частин три: 1) гіпотеза; 2) диспозиція; 3) санкція (див. схему 30).
Схема 30
--- ---
| ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ПРАВА |
L --- --- T ---
¦
¦
¦
--- |
| Гіпотеза (умови) + --- +
L --- |
¦
--- |
| Диспозиція (модель поведінки) + --- +
L --- --- |
¦
--- |
| Санкція (наслідки) + ---
L --- ---
1. Гіпотеза (припущення) - елемент норми права, який вказує на умови її дії, застосування (час, місце, суб'єктний склад і т.п.), які визначаються шляхом закріплення юридичних фактів (наприклад, у кримінальному праві як умов залучення до відповідальності виступають загальні ознаки суб'єкта злочину: відповідний вік і осудність).
Гіпотези правових норм можуть підрозділятися на види з таких підстав:
а) за характером змісту розрізняють загальні (абстрактні, що визначають умови дії норм загальними родовими ознаками) і конкретні (казуїстичні, що встановлюють приватні спеціальні умови дії норми, наприклад норми КПК, де по пунктах перераховані обставини, за наявності яких кримінальна справа не порушується або припиняється);
б) за ступенем визначеності загальна гіпотеза може бути абсолютно визначеною (тільки вказує факти, які обумовлюють дію норми, наприклад терміни давності), абсолютно невизначеною (не вказує жодних фактів, з якими пов'язане її дію, а надає право органам влади в необхідних випадках застосовувати юридичну норму) або відносної (містить вказівку на обмежувальні умови дії норми, наприклад, застосування норми на території закритого військового підрозділу);
в) за ступенем складності гіпотези підрозділяються на однорідні (якщо в ній зазначено одна обставина, з наявністю або відсутністю якого пов'язується дію юридичної норми) і складові (якщо гіпотеза дію норми права ставить у залежність від наявності чи відсутності одночасно двох або більше обставин).
2. Диспозиція (юридична розташування сторін) - елемент норми права, що визначає модель поведінки суб'єктів з допомогою встановлення прав і обов'язків, які виникають за наявності вказаних у гіпотезі юридичних фактів. Диспозиція виступає основною регулюючої частиною норми, її ядром (наприклад, у цивільному праві та ряді інших регулятивних галузей диспозиції виступають у вигляді правил правомірної поведінки, що фіксують відповідні права та обов'язки сторін - покупця і продавця, спадкоємця і спадкодавця, кредитора і боржника; в кримінальному праві та інших охоронних галузях більшість диспозицій містить ознаки заборонених діянь - не можна вбивати, красти, грабувати, хуліганити і т.п.).
Диспозиції теж дуже різноманітні і класифікуються за таких підстав:
а) за способом опису - на прості (містять вказівку на вчинення діяння без опису його ознак, так як вони досить очевидні; наприклад, закон не характеризує ознаки злочину, якщо мова йде про гранично ясному діянні), описові (містять ознаки правомірної або протиправної поведінки; наприклад, ч. 1 ст. 209 КК РФ характеризує "бандитизм" як 1) створення стійкої; 2) збройної; 3) групи осіб (банди), 4) з метою нападу на громадян або організації; 5) а також керівництво такою групою); відсильні (що містять замість опису ознак діяння посилання на іншу норму того ж нормативного акта; наприклад, при характеристиці кваліфікованого злочину законодавець посилається на ознаки, зазначені в ч. 1 кримінально-правової норми); бланкетні (що містять посилання на інший нормативно-правовий акт або вказують на незаконність дій і таким чином відсилають правоприменителя до відповідного закону);
б) за своєю юридичною спрямованості виділяються предоставительно-зобов'язуючі (містять двосторонні правила поведінки, наприклад, орендодавця і орендаря); зобов'язуючі (вказують вид і міру поведінки зобов'язаної особи, наприклад, боржника за договором позики); управомочівающіе (вказують на вид і міру можливої поведінки, наприклад, виборця); рекомендаційні (вказують на бажаність або доцільність тієї чи іншої поведінки, в якому зацікавлене суспільство і держава, наприклад, не відвідувати за туристичними путівками країни, де існує реальна небезпека для життя і здоров'я громадян); забороняють (вказують вид і міру поведінки, за яке передбачена юридична відповідальність, наприклад, керування автомобілем у нетверезому стані).
3. Санкція - елемент норми права, що передбачає визначення наслідки для суб'єкта, що реалізує диспозицію. Вони можуть бути як негативними, несприятливими - міри покарання (позбавлення волі, штраф, неустойка і т.д.), так і позитивними - заходи заохочення (премія за сумлінне виконання службових обов'язків працівником, державна нагорода, умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі і т.п.).
Для прикладу візьмемо яку-небудь найпростішу норму права і проаналізуємо її елементи. Так, відповідно до російського виборчим законодавством громадяни Російської Федерації, які досягли 18 років, мають право обирати; особи, які перешкоджають здійсненню цього права, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Гіпотезою тут є частина фрази: "громадяни РФ, які досягли 18 років" - ось дві умови, за наявності яких громадянин має право обирати до органу влади. Диспозицією є частина, де встановлено саме правило поведінки - участь у виборах, у голосуванні. Нарешті, остання частина норми - санкція (в даному випадку несприятлива, бо пов'язана з правопорушенням) - передбачає наслідки, які чекають того, хто порушив встановлене нормою право громадянина обирати в установленому порядку, тобто право, передбачене диспозицією.
Кожен з названих елементів має у структурі правової норми своє місце і відіграє особливу роль, внаслідок чого, за справедливим судженню, що склався в юридичній науці, без гіпотези норма безглузда, без диспозиції немислима, без санкції безсила.
Питання про структуру правової норми є дискусійним. Одні автори вважають, що норма права складається з двох частин - гіпотези і диспозиції або диспозиції і санкції. Більшість же вчених-юристів дотримуються триланкової структури правової норми, що складається з вищерозглянутих елементів - гіпотези, диспозиції, санкції.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Структура норми права "
  1. § 5. Співвідношення норми права і статті нормативного акта
    структури норми права включити в одну статтю нормативного акта; в одну статтю нормативного акта включити декілька правових норм; елементи норми права викласти в декількох статтях одного і того ж нормативного акта; елементи норми права викласти в декількох статтях різних нормативних актів. За способами викладу можливі три варіанти співвідношення норми права і статті нормативного
  2. § 6. Класифікація норм права
    структурами (народом на референдумі або органами місцевого самоврядування). Таким чином, норми права різноманітні. Це пов'язано з різноманіттям суспільних відносин, які дані норми покликані регулювати. Контрольні питання 1. Дайте визначення норми права. 2. Які основні ознаки правової норми? 3. З яких елементів складається структура норми права? 4. Яке співвідношення
  3. § 6. Стимули і обмеження як засобу правового впливу
    структури норми права можна виділити юридичний факт-стимул (гіпотеза), суб'єктивне право, законний інтерес, пільгу (диспозиція), заохочення (санкція); предмета правового регулювання - конституційні , цивільні, екологічні тощо; обсягу - основні (суб'єктивне право), часткові (законний інтерес) і додаткові (пільга); часу дії - постійні (право на власність) і
  4. 15. Структура норми права
    структури юридичної норми. Вона конкретизує обставини, при яких вступає в дію диспозиція норми права. 2. Диспозиція - це другий структурний елемент норми права. Вона містить правило поведінки при наступів умов, передбачених гіпотезою. Тут вказані конкретні права та обов'язки учасників правовідносин. Види диспозиції: а) проста диспозиція, що називає варіант
  5. 1. Поняття, предмет і методи правознавства
    структурний метод, що дозволяє виявити і вивчити в соціальних об'єктах відносно стійкі внутрішні зв'язки. Показовим у цьому відношенні є використання вітчизняними правознавцями двох різних моделей логічної структури норми права: гіпотеза - диспозиція - санкція; гіпотеза - диспозиція. Системний метод - це розгляд досліджуваного об'єкта як деякої цілісності, яка
  6. 9. Норма права. Структура норми права
    структуру норми права можна виразити у формулі: «Якщо ..., то ...,
  7. § 3. Джерела муніципального права.
    Структури, які вони мають намір створити, з тим щоб ті відповідали місцевим потребам і забезпечували ефективне управління; статус місцевих обраних представників передбачає вільне здійснення ними своїх; будь адміністративний контроль за органами місцевого самоврядування може здійснюватися тільки в порядку та у випадках, передбачених конституцією або законом; органи місцевого
  8. § 3. Статут муніципального освіти.
    Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування; найменування та повноваження виборних та інших органів місцевого самоврядування, посадових осіб місцевого самоврядування; види, порядок прийняття (видання), офіційного опублікування (оприлюднення) і вступу в силу муніципальних правових актів; термін повноважень представницького органу, депутатів, членів інших виборних органів
  9. § 1. Форми взаємовідносин органів місцевого самоврядування з органами державної влади Російської Федерації
    структур органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому таке положення зобов'язує всі органи влади, що діють на конкретній території, взаємодіяти один з одним, оскільки дуже часто їм доводиться вирішувати ті чи інші питання спільно. Наприклад, забезпечення пожежної безпеки, організацію та забезпечення військового призову, забезпечення безпеки
  10. § 1. Муніципальне право: ознаки, предмет і функції
    структура органів місцевого самоврядування, інші аспекти пристрою апарату муніципальної влади, органи громадської самодіяльності); це порядок діяльності органів місцевого самоврядування, органів територіального громадського самоврядування, положення депутатів представницьких органів місцевого самоврядування, виборних посадових осіб місцевого самоврядування. Іншими словами, те, що свого
© 2014-2022  yport.inf.ua