Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI., 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
2. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
3. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв 'язку.
4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв 'язку зобов 'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.
1. Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЗУ «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомуніка- цій зобов'язані також здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу. Вказані положення законодавства створюють правову основу для технічного забезпечення проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Оператори телекомунікацій впроваджують у станційне обладнання спеціальні програмно-апаратні комплекси, що забезпечують передачу інформації на технічне обладнання, встановлене в спеціальних підрозділах уповноважених законом органів.
Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для обміну інформацією. Оскільки проведення вказаної негласної слідчої дії пов'язане із обмеженням прав особи, гарантованих статтями 30, 31, 32 Конституції України, вона здійснюється за ухвалою слідчого судді та у випадках, якщо іншим шляхом отримати інформацію з метою розслідування злочину неможливо.
Стаття 1 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у застосуванні технічного обладнання, яке дає змогу про- слуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, що передавалася технічними засобами телекомунікацій.
Зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж забезпечує контроль, конспіративне перехоплення та фіксацію з використанням технічних засобів телефонних розмов, що передаються засобами стаціонарного та рухомого (мобільного зв'язку), а також інших даних, що передаються каналом зв'язку, що контролюється (8Ш8, ШШ8, факс, модемний зв'язок).
Під зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж розуміється спостереження, відбір та фіксація змісту інформації уповноваженими оперативними підрозділами із використанням у встановленому законодавством порядку відповідних технічних засобів, а також одержання, перетворення і фіксація різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.
2. Частина 2 коментованої статті визначає, що в ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
Такими ознаками можуть бути:
- номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі код країни - код зони або оператора - номер абонента в мережі;
- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ);
- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ІМ8І).
3. Чинний ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», надаючи право оперативним підрозділам проводити заходи зі зняття інформації з каналів зв'язку, не містить норм, що розкривають сутність проваджуваних ними дій. Окремі положення норм вказаного Закону тлумачить постанова ПВСУ № 2 від 28.03.08 р. «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства». У пункті 3 вказаної постанови зазначається, що зняття інформації з каналів зв'язку полягає у застосуванні технічного обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, що передавалася цим каналом зв'язку. Така інформація може включати дані як про взаємоз' єднання телекомунікаційних мереж, так і щодо змісту інформації, яка була передана каналом зв'язку. Іншими словами, відповідно до наданого роз'яснення отримання уповноваженими оперативними підрозділами інформації про з' єднання абонентів телекомунікацій навіть без розкриття змісту повідомлень, згідно із змістом чинного ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» може здійснюватись лише за рішенням суду.
У кримінальному провадженні отримання інформації про з'єднання абонентів телекомунікацій без розкриття змісту повідомлень проводиться як негласна слідча (розшукова) дія зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може забезпечуватись спеціально уповноваженими підрозділами МВС та СБ України, а також безпосередньо підприємствами (установами), що надають послуги зв'язку, що в установленому законом порядку з метою вирішення завдань кримінального провадження зобов'язані надавати органам досудового розслідування відомості про з' єднання абонентів телекомунікаційних каналів та мереж без розкриття змісту повідомлень.
Негласна слідча (розшукова) дія зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може проводитись також з метою конспіративної фіксації та відтворенні у формі, придатній для автоматизованої обробки засобами ЕОМ даних, що передаються мережею Інтернет та іншими мережами передачі даних.
Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з метою контролю та фіксації інформації, що передається через Інтернет та іншими мережами передачі даних, може здійснюватись за ідентифікаційними ознаками аналогічними тим, за якими проводиться контроль за телефонними розмовами. Зняття інформації з каналів зв'язку може здійснюватись за такими ознаками:
- за адресою електронної пошти у форматі «ім'я поштової скриньки @домен. домен верхнього рівня» (наприклад, іп&@88и.§оу.иа);
- адресою в мережі передачі даних з комутацією пакетів, у тому числі ІР-адреса для мережі Інтернет у форматі ххх.ххх.ххх.ххх (наприклад, 010.011.012.130);
- апаратною адресою (МАС-адреса) пристрою, приєднаного до мережного середовища.
За результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може бути зафіксована інформація, що вказує на ознаки кримінального правопорушення в діях підозрюваного, обвинуваченого, а також відомості про протиправну діяльність окремих осіб, що контактували із цими особами через канали телекомунікаційної мережі у проміжок проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Ці відомості у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії фіксуються на матеріальних носіях у форматі, придатному для відтворення слідчим, прокурором або судом з метою проведення інших процесуальних дій (допитів, призначення експертиз тощо).
За результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж складається протокол, у якому зазначаються: місце і час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, правові підстави здійснення, описуються отримані результати або розшифровуються окремі епізоди звукозапису розмов, що містять інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
4. Безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки.
Частина 1 ст. 9 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, кримінальний процесуальний закон покладає на керівників та працівників операторів телекомунікаційного зв'язку обов'язок сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та змісту отриманої інформації, а також з метою забезпечення подальшого використання у кримінальному судочинстві, зберігати отриману інформацію в незмінному вигляді.
Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж здійснюється у порядку, визначеному статтями 246, 248, 250 КК. Розглядаючи клопотання щодо проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий суддя виносить ухвалу про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що використовуються у приватному спілкуванні окремих осіб, або відмовляє в цьому. У випадках надання дозволу в ухвалі вказується строк проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, який не може перевищувати два місяці. У передбачених кримінальним процесуальним законом випадках строки провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути продовжені. Дозволяється продовжити ці строки за наявності відповідних підстав та у порядку, визначеному ст. 249 КПК. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, в якому вказуються дата складення, посада, прізвище та ініціали особи, що веде кримінальне провадження, номер кримінального провадження згідно з ЄРДР, номер ухвали (постанови) а також дата прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та строки здійснення. Окрім того, у протоколі зазначається найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, дані про особу, стосовно якої здійснювалася негласна слідча (розшукова) дія, її результати, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.
Протоколи щодо проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 КПК).
До проведення огляду і прослуховування фонограм, перегляду відеоматеріалів, отриманих від оперативного підрозділу (ч. 4 ст. 263 КПК), слідчий повинен підготувати технічні засоби, за допомогою яких буде здійснюватись відтворення фонограми. Технічні характеристики апаратури, на якій відбуватиметься відтворення записів, повинні збігатися з основними параметрами звукозаписуючої техніки. Після проведення підготовчих дій учасники огляду (слідчий, спеціаліст) розпочинають прослу- ховування фонограми (фонограм), за результатами огляду і прослуховування з дотриманням вимог КПК складається протокол. Якщо за результатами огляду і прослу- ховування фонограми отримано відомості, які можуть бути використані у кримінальному провадженні, то в змісті протоколу розшифровується та частина звукозапису, яка містить інформацію, що може мати доказове значення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж"
  1. Стаття 263. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
    зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному
  2. Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем
    зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації. 2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття
  3. Стаття 258. Загальні положення про втручання у приватне спілкування
    статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. 3. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть
  4. Стаття 363. Порушення правил експлуатації електронно-обчислюваль- них машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється
    статтею наслідків. Після викладення ст. 363 у новій редакції зміст ознак об'єктивної сторони змінився: закон вимагає наявності порушень (отже, їх має бути принаймні два), а не поодинокого порушення, як це було раніше. Під правилами експлуатації ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку слід розуміти будь-які правила, які регламентують користування цими машинами, їх системами чи
  5. Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
    статтями 246, 248 - 250 цього Кодексу. 3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. 4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до
  6. Стаття 363-1. Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку
    інформації у зазначених машинах, системах чи мережах, зокрема, прискорення, уповільнення цього процесу, припинення обробки частини інформації, перекручення результатів обробки інформації тощо. Припиненням роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку є ситуація, коли обробка інформації у названих машинах, системах чи мережах повністю припиняється. 3. Суб'єктивна сторона злочину
  7. Стаття 362. Несанкціоновані дн з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї
    статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,- караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є
  8. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ
    ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ
  9. Стаття 162. Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
    інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та
  10. Стаття 266. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
    інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої
  11. Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
    інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування. 2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. 3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл
  12. Стаття 361-1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут
    статтею дії визнані небезпечними, оскільки вони несуть загрозу для роботи ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а іноді і безпосередньо завдають їм шкоди. Ці дії також створюють програмно-технічний інструментарій для вчинення діянь, передбачених ст. 361. Тому основним об'єктом даного злочину слід вважати нормальну роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, а
  13. Стаття 361-2. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-об- числювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації
    статті, слід розуміти носії комп ую- терної інформації, тобто жорсткі магнітні диски різних типів, які є частиною системного блоку ЕОМ або долучаються до нього за допомогою спеціальних пристроїв, гнучкі магнітні диски (дискети), оптичні диски (компакт-диски), флеш-диски тощо. Будь-яка інформація є предметом даного злочину лише у тому разі, якщо вона створена на законних підставах і захищена
  14. Стаття 259. Збереження інформації
    інформації або доручити слідчому забезпечити
  15. Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
    статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; 7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка
  16. Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчис- лювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку
    статтях 361-363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (Стаття 361 зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2289-1V від 23.12.2004 р.) 1. Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп'ютерів спричинив застосування цих машин в усіх галузях національної економіки та
  17. Стаття 108. Погашення та зняття судимості
    статтею. 2. Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні: 1) засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання; 2) засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину; 3) засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони
  18. Стаття 477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинуваче
    статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин), статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною першою статті 126 (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтею 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на
© 2014-2022  yport.inf.ua