|
1. Стаття, що (ч. 1-4) визначає залежно від результату справи різні варіанти вирішення питання про долю судових витрат, що не сплачувалися стороною або сторонами внаслідок звільнення від сплати держмита і (або) витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Аналіз ст. 103 ЦПК у її взаємозв'язку з положеннями ст. 96 ЦПК дозволяє прийти до висновку, що у складі витрат, понесених судом, про які йдеться в ст. 103, не мають на увазі виплати, передбачені ч. 2 ст. 96 ЦПК, тобто витрати, пов'язані з оплатою за рахунок коштів відповідного бюджету дій, які здійснені з ініціативи суду або мирового судді. Також не передбачає ст. 103 ЦПК стягнення в дохід бюджету витрат з оплати послуг перекладача та відшкодування понесених ним витрат (ч. 1 ст. 97 ЦПК).
Відповідні витрати не покладаються на сторони, отже, немає підстав вважати, що вони звільнені від відповідних витрат.
Випадки звільнення (повного чи часткового) від судових витрат, які маються на увазі в ст. 103 ЦПК, визначені ст. 89, 90, ч. 3 ст. 96 ЦПК.
2. У сферу регулювання коментованої статті не входить регламентація взаємовідносин між сторонами з приводу понесених ними витрат. Звільнення сторони від сплати держмита та передбачених ч. 1 ст. 96 витрат не звільняє її від відшкодування іншій стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесених нею витрат (ст. 98 ЦПК).
|
- § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
статтях, прийнято називати правилами про спеціальний делікт - шкоду, заподіяну актом влади. Підставами для виділення даного випадку заподіяння шкоди в особливий делікт служать як особливості застосування до нього загальних умов деліктної відповідальності, так і наявність ряду спеціальних умов, додатково встановлених законом. Серед загальних умов деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну
- 3. Воля і волевиявлення в договорі
відшкодування збитків. При участі в договорі юридичної особи відповідні дії можуть здійснювати його органи і виступаючі на основі довіреності представники. На відміну від ЦК 64, який у ст. 66 допустив підписання довіреності, крім керівників, також згаданим в установчому документі особами тільки для кооперативних і громадських організацій (довіреність від імені
- 10. Публічні договори
стаття об'єднує п'ять норм . Перша забороняє комерційної організації за наявності відповідних обставин відмовлятися від укладення договору. Друга виключає можливість у разі відсутності прямих вказівок в законі та інших правових актах надавати будь перевагу будь-кому при укладенні договору, в тому числі і при визначенні ціни та інших умов укладеного договору. Третя
- 12. Тлумачення договорів
стаття передбачає необхідність виходити при визначенні повноважень представника з того, як вони "визначені в дорученні, у законі або як вони можуть вважатися очевидними з обстановки, в якій відбувається угода ". Однак цим явним пріоритетом волевиявлення над справжньою волею керуються тільки у випадках, коли" буде доведено, що інша сторона в угоді знала або завідомо
- 2. Зміна та розірвання договору
стаття спочатку закріплює загальне положення, яке раніше містилося в ст. 169 ГК 64: одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна його умов не допускаються, крім випадків, передбачених в законі. Про зазначених випадках йдеться в нормах, які входять до складу різних інститутів цивільного права. Так, в самому ГК виділено насамперед розірвання договору,
- 3. Застава
відшкодування за втрату або пошкодження заставленого майна незалежно від того, на чию користь воно застраховано (п. 1 ст. 334). Як правило, в якості заставодавця майна виступає боржник за забезпеченим заставою зобов'язанням. Кодекс не виключає можливості встановлення застави для забезпечення зобов'язання і третьою особою. Однак незалежно від того, хто є заставодавцем (сам боржник
- 2. Форми договірної відповідальності
статтях Принципів ми знову зустрічаємося з терміном "збитки". Наприклад, відповідно до ст. 7.4.11 збитки мають бути виплачені одноразово у повній сумі (damages are to be paid in a lump sum); в ст. 7.4.12 говориться про валюті обчислення збитків (currency in which to assess damages) і т.д. --- --- Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С.
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
стаття, присвячена цьому питанню: згідно ст. 1662 проекту, при неможливості для однієї сторони виконати зобов'язання за двосторонньою договором внаслідок випадкової події вона не має права вимагати того, що їй належить за тим же договором з іншого боку, і зобов'язана повернути те, що раніше отримала. Якщо ж виконання зобов'язання внаслідок випадкової події стало неможливим для
- 5. Сторони у договорі
статтями, включеними в його главу "Доручення", також і ст. 125 і 126 ЦК. З них перша визначає загальний порядок участі Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації або муніципального освіти у відносинах, регульованих цивільним законодавством, а друга присвячена відповідальності зазначених суб'єктів права за своїми зобов'язаннями. --- Збори
- 1. Поняття зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення
стаття відносить до основних початків цивільного законодавства неприпустимість довільного втручання кого-небудь у приватні справи. У цьому зв'язку значення другого з ознак полягає насамперед у тому, щоб надати правомірний характер подібного вторгнення. Для чого якраз і потрібно було вказівку: відповідні дії вчиняються в інтересах того, хто у всіх інших випадках мав би
|