|
1. Заповідач має право покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом виконання за рахунок спадщини будь-які обов'язки майнового характеру на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають право вимагати виконання цього обов'язку (заповідальний відмова).
Заповідальний відмова має бути встановлений у заповіті.
Зміст заповіту може вичерпуватися заповідальним відмовою.
2. Предметом заповідального відмови може бути передача відказоодержувача у власність, у володіння на іншому речовому праві або у користування речі, що входить до складу спадщини, передача отказополучателю входить до складу спадщини майнового права, придбання для відказоодержувача і передача йому іншого майна, виконання для нього певної роботи або надання йому певної послуги чи здійснення на користь відказоодержувача періодичних платежів тощо.
Зокрема, на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, заповідач може покласти обов'язок надати іншій особі на період життя цієї особи або на інший строк право користування цим приміщенням або його певною частиною.
При наступному переході права власності на майно, що входило до складу спадщини, до іншої особи право користування цим майном, надане за заповідальним відказом, зберігає силу.
3. До відносин між отказополучателем (кредитором) і спадкоємцем, на якого покладено заповідальний відмова (боржником), застосовуються положення цього Кодексу про зобов'язання, якщо з правил цього розділу і істоти заповідального відмови не слід інше.
4. Право на отримання заповідального відмови діє протягом трьох років з дня відкриття спадщини і не переходить до інших осіб. Однак отказополучателю в заповіті може бути підпризначений інший відказоодержувач на випадок, якщо призначений у заповіті відказоодержувач помре до відкриття спадщини або одночасно з спадкодавцем, або відмовиться від прийняття заповідального відмови або не скористається своїм правом на отримання заповідального відмови, або позбудеться права на отримання заповідального відмови у Відповідно до правил пункту 5 статті 1117 цього Кодексу.
|
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
- 2. Виконання заповіту
Виконання заповіту покладається на призначених у заповіті спадкоємців. Крім того, заповідач може доручити виконання заповіту виконавцю волі (душеприказчику) (ст. 1133 ЦК). Причому чинне законодавство дозволяє доручити душеприказчику виконання заповіту не тільки повністю, але і в певній частині. Виконавець заповіту може бути обраний як з числа спадкоємців, так і
- Перемена кредитора у зобов'язанні
* (1120). Право, що кредитору, може перейти до іншої особи на підставі угоди (поступка вимоги), в силу закону або за рішенням суду. Поступка права вимоги (цесія) являє собою договір, за допомогою якого кредитор (цедент) передає своє вимога іншій особі (фактору). Поступку вимоги необхідно відрізняти від договору, що лежить в її основі
- Стаття 1117. Негідні спадкоємці
1. Чи не успадковують ні за законом, ні за заповітом громадяни, які своїми умисними протиправними діями, спрямованими проти спадкодавця, кого-небудь з його спадкоємців або проти здійснення останньої волі спадкодавця, вираженої в заповіті, сприяли або намагалися сприяти покликанням їх самих або інших осіб до спадкоємства або сприяли або намагалися сприяти
- Стаття 1135. Повноваження виконавця заповіту
1. Повноваження виконавця заповіту грунтуються на заповіті, яким він призначений виконавцем, і засвідчуються свідоцтвом, що видається нотаріусом. 2. Якщо в заповіті не передбачено інше, виконавець заповіту повинен прийняти необхідні для виконання заповіту заходи, в тому числі: 1) забезпечити перехід до спадкоємців належної їм спадкового майна відповідно до
- Стаття 1160. Право відмови від отримання заповідального відмови
1. Відказоодержувач має право відмовитися від отримання заповідального відмови (стаття 1137). При цьому відмова на користь іншої особи, відмова із застереженнями або під умовою не допускається. 2. У разі, коли відказоодержувач є одночасно спадкоємцем, його право, передбачене цією статтею, не залежить від його права прийняти спадщину або відмовитися від
- § 3. Права користування житловими приміщеннями
Види речових прав на житлові приміщення. Чинний ЖК вирішив суперечку про правову природу речових прав на чужі житлові приміщення члена сім'ї власника, отказополучателя і одержувача ренти. Раніше ці права визнавалися речовими тільки в доктрині. Залежно від підстав виникнення ЖК виділяє права користування житловим приміщенням: по-перше, в силу факту проживання разом з власником в
- § 2. Підстави виникнення зобов'язань
Договір. Подібно до всіх інших цивільних правовідносин, зобов'язання виникають на основі певних юридичних фактів, які прийнято називати підставами виникнення зобов'язань. В якості підстав виникнення зобов'язальних правовідносин можуть виступати найрізноманітніші юридичні факти (п. 2 ст. 307 ЦК), з яких провідну роль відіграє договір * (1094). З урахуванням рівності,
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- § 1. Загальна характеристика договору оренди
Поняття договору оренди. Договір оренди є одним з різновидів договорів про передачу майна у користування. Законодавче визначення договору міститься в ст. 606 ЦК: "За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування". Як видно,
|