|
1. Після закінчення дізнання дізнавач складає обвинувальний акт, в якому зазначаються:
1) дата і місце його складення;
2) посаду, прізвище, ініціали особи, його склав;
3) дані про особу, яка притягається до кримінальної відповідальності;
4) місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, цілі, наслідки та інші обставини, що мають значення для даної кримінальної справи;
5) формулювання обвинувачення із зазначенням пункту, частини, статті Кримінального кодексу Російської Федерації;
6) перелік доказів, що підтверджують звинувачення, і короткий виклад їх змісту, а також перелік доказів, на які посилається сторона захисту, і короткий виклад їх змісту;
(п. 6 в ред. Федерального закону від 09.03.2010 N 19-ФЗ)
7) обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання;
8) дані про потерпілого, характер та розмір заподіяної йому шкоди;
9) список осіб, які підлягають виклику в суд.
2. Обвинувачений, його захисник повинні бути ознайомлені з обвинувальним актом і матеріалами кримінальної справи, про що робиться відмітка у протоколі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ)
3. Потерпілому або його представнику за його клопотанням можуть бути надані для ознайомлення обвинувачувальний акт і ма-теріали кримінальної справи в тому ж порядку, який встановлений частиною другою цієї статті для обвинуваченого та його захисника.
(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ)
3.1. До обвинувального акту додається довідка про терміни дізнання, про обраних запобіжні заходи із зазначенням часу утримання під вартою і домашнього арешту, про речові докази, цивільному позові, вжиті заходи щодо забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна, процесуальних витратах, а при наявності у обвинуваченого, потерпілого утриманців - про вжиті заходи щодо забезпечення їх прав. У довідці повинні бути вказані відповідні листи кримінальної справи.
(Частина 3.1 введена Федеральним законом від 06.11.2011 N 293-ФЗ)
4. Обвинувальний акт, складений дізнавачем, затверджується начальником органу дізнання. Матеріали кримінальної справи разом з обвинувальним актом направляються прокурору.
(Частина четверта в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ)
|
- Стаття 220. Обвинувальний висновок
1. В обвинувальному висновку слідчий зазначає: 1) прізвища, імена та по батькові обвинуваченого або обвинувачуваних; 2) дані про особу кожного з них; 3) істота звинувачення, місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, цілі, наслідки та інші обставини, що мають значення для даної кримінальної справи; 4) формулювання пред'явленого обвинувачення із зазначенням пункту, частини, статті
- Стаття 88. Правила оцінки доказів
1. Кожний доказ підлягає оцінці з точки зору належності, допустимості, достовірності, а всі зібрані докази в сукупності - достатності для вирішення кримінальної справи. 2. У випадках, зазначених у частині другій статті 75 цього Кодексу, суд, прокурор, слідчий, дізнавач визнає доказ неприпустимим. 3. Прокурор, слідчий, дізнавач вправі визнати
- Стаття 302. Види вироків
1. Вирок суду може бути виправдувальним або обвинувальним. 2. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, якщо: 1) не встановлено подію злочину; 2) підсудний не причетний до скоєння злочину, 3) в діянні підсудного немає складу злочину; (в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ) 4) щодо підсудного колегією присяжних засідателів винесено
- § 8. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду
Давністю обвинувального вироку суду вважається закін-ня встановлених у кримінальному законі строків, після чого вине-сенний вирок не може бути приведений у виконання і осуж - денний повинен бути звільнений від призначеного йому покарання. Вступив у законну силу вирок суду може бути не при-веден у виконання в силу різного роду обставин: тривалого-ная хвороба засудженого, війна,
- Стаття 83. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду Коментар до статті 83
1. Причини, з яких вирок не виконувався, можуть бути самими різними (тривала хвороба, надана відстрочка відбування покарання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років, стихійні лиха і т.д.). 2. КК РФ передбачає тільки одну підставу до призупинення строків давності виконання вироку: це ухилення від відбування покарання (зміна місця
- Стаття 47. Обвинувачений
1. Обвинуваченим визнається особа, в щодо якої: 1) винесено постанову про притягнення його як обвинуваченого; 2) винесено обвинувальний акт; 3) складено обвинувальний постанову. (П. 3 запроваджено Федеральним законом від 04.03.2013 N 23-ФЗ) 2. Обвинувачений, у кримінальній справі якого призначено судовий розгляд, іменується підсудним. Обвинувачений, у відношенні якого винесено
- Коментар до подп. "В" п. 3
75. Відповідно до коментованої нормою не підлягають призову на військову службу громадяни, щодо яких ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа щодо яких передано до суду. 76. Відповідно до п. 1 ст. 150 КПК РФ попереднє розслідування проводиться у формі попереднього слідства або у формі дізнання. Відповідно до підп. "8" ст. 5 КПК
- Стаття 37. Прокурор
(в ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 1. Прокурор є посадовою особою, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати від імені держави кримінальне переслідування під час кримінального судочинства, а також нагляд за процесуальною діяльністю органів дізнання та органів попереднього слідства. 2. У ході досудового виробництва
- Стаття 83. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду Коментар до статті 83
Вирок підлягає приведенню у виконання по вступі його в законну силу. Вирок вважається не приведеним у виконання, якщо він з якихось причин не був спрямований органу, виконуючому покарання, або не був реалізований. Неприведення вироку у виконання протягом тривалого терміну після винесення обвинувального вироку і вступу його в законну силу істотно знижує його
- § 2. Застосування кримінального права
Кримінальне право існує не як самоціль, а для забезпе-чення стабільності в суспільстві шляхом заборони суспільно небезпечних вчинків індивідів під загрозою покарання. Біль-шість членів суспільства дотримуються положень кримінального закону, не порушують рису, що відокремлює законослухняну поведінку від злочинного. Однак у випадках, коли кримінальний закон нару-щує, виникає необхідність його
- Судовий процес.
У XII-XIII ст. процес носив обвинувальний характер, тобто про рух справи дбали самі сторони. У XII в. ще існував "суд божий" - ордалії. Одним з дієвих доказів вважалася присяга, порушення якої спричиняло кримінальне покарання. Надалі змагально-обвинувачувальний процес став панівним в судах "загального права" як у цивільних, так і по кримінальних справах. К
- Коментар до п. 5
31. У коментованому пункті наведено вичерпний перелік підстав для відмови в укладенні з кандидатом контракту про проходження військової служби. Копія рішення комісії військового комісаріату з відбору кандидатів (атестаційної комісії військової частини) повинна бути видана громадянинові (іноземному громадянину) на його прохання протягом трьох днів з дня прийняття рішення. 32. Правомірність
- Судовий процес.
Аж до кінця XII в. судовий процес, як це було раніше у франків, зберігав в основному обвинувальний характер. Велике поширення отримує судовий поєдинок, який проводився при взаємній згоді на те сторін або ж у випадку, коли одна з них звинувачувала противника в брехні. Правові звичаї детально регламентували процедуру судової дуелі. При розгляді справ селян у сеньйоріальних
- 2. Загальні положення
Прийнятий 24 травня 1996 КК Російської Федерації знаменує собою новий етап у кримінальній політиці щодо неповнолітніх. При розробці нового КК були враховані досвід застосування колишнього законодавства в цій області, досягнення радянської науки кримінального права, кримінального законодавства інших країн. У новому КК отримали подальший розвиток принципи винної відповідальності,
- Стаття 246. Участь обвинувача
1. Участь у судовому розгляді обвинувача обов'язково. 2. Участь державного обвинувача обов'язково в судовому розгляді кримінальних справ публічного і приватно-публічного обвинувачення, а також при розгляді кримінальної справи приватного обвинувачення, якщо кримінальна справа була порушена слідчим або дізнавачем за згодою прокурора. (В ред. Федеральних законів від 12.04.2007 N 47-ФЗ,
- Поняття і зміст кримінальної відповідальності. Її виникнення і реалізація
. Поняття уг.ой відповідь- і. Зміст не розкрито в КК. КК лише говорить про уг.ой відповідь-і в ст.х як Загальної, так і Особливої частин. (ст. 2 - про встановлення підстави і принципів уг.ой відповідь-і). Осн- Перші позиція в розумінні уг.ой відповідь-і. (1) пропонує розуміти уг.ую відповідь-ь як обов'язок особи, яка вчинила злочин-е, зазнати наказ-ие, що полягає в лиш-ях особистого чи майнового
|