Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Гейхман, Е.Н. Сидоренко. Коментар до Трудового кодексу Російської Федерації, 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 248. Порядок стягнення шкоди

1. Відшкодування шкоди, заподіяної винним працівником роботодавцю, проводиться добровільно, в іншому випадку за розпорядженням роботодавця або за рішенням суду.
2. Працівники, винні у заподіянні шкоди, після роз'яснення порядку його відшкодування можуть виявити бажання без будь-якого примусу відшкодувати зазначену шкоду повністю або частково в межах, встановлених законодавством. Відшкодування збитку за домовленістю з роботодавцем можливо різними способами: внесенням грошових сум у касу; передачею рівноцінного або аналогічного майна; виправленням пошкодженого.
За угодою сторін трудового договору допускається відшкодування шкоди з розстрочкою платежу. У цьому випадку працівник повинен дати письмове зобов'язання про відшкодування шкоди до певного терміну із зазначенням конкретних термінів платежів. Така форма відшкодування збитку може бути прийнята тільки за згодою роботодавця. Якщо працівник відмовиться від відшкодування збитків та припинить виплати, то роботодавець може недоотримані суми стягнути своїм розпорядженням шляхом утримання із заробітної плати працівника.
У разі звільнення працівника і відмови від виплат непогашена заборгованість стягується в судовому порядку.
3. За розпорядженням роботодавця з винного працівника суми заподіяного збитку можуть бути утримані при дотриманні одночасно таких умов:
- сума збитку не перевищує середній місячний заробіток працівника;
- розпорядження про стягнення видано не пізніше одного місяця з дня, коли роботодавцем був остаточно встановлений розмір заподіяної працівником шкоди.
Хоча це прямо в коментованій статті не закріплено, однак представляється, що працівник повинен бути повідомлений про розпорядження роботодавця до того, як будуть проводитися утримання з його заробітку. Пов'язано це з тим, що в разі незгоди працівника з розпорядженням, відшкодування шкоди можливе тільки за рішенням суду.
4. У судовому порядку підлягає стягненню шкоду, заподіяну працівником у таких випадках:
- якщо сума заподіяної шкоди перевищує середній місячний заробіток працівника;
- якщо роботодавець пропустив місячний строк для видання розпорядження про стягнення шкоди;
- якщо працівник не згоден добровільно відшкодувати заподіяну роботодавцеві збиток;
- якщо працівник несе відповідно до законодавства повну матеріальну відповідальність;
- якщо працівник, що дав письмове зобов'язання про добровільне відшкодування збитку, звільнився і при цьому відмовився відшкодувати непогашену заборгованість.
Роботодавець може звернутися з позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди з працівників протягом року з дня виявлення матеріального збитку. Пропуск строків позовної давності не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви. За наявності поважних причин суд може поновити строки позовної давності (ст. 392 ТК).
5. Роботодавцю слід враховувати, що в ст. 138 ТК встановлені максимальні межі щомісячних утримань із заробітної плати працівників: за загальним правилом вони не можуть перевищувати 20% належних працівникові сум. Як виняток з цього правила допускається утримання в розмірі не більше 50% заробітної плати працівника у випадках, окремо передбачених федеральними законами (див. коментар. До ст. 138).
6. Недотримання роботодавцем встановленого статтею коментарів порядку відшкодування шкоди дає працівникові право оскаржити дії роботодавця до суду.
7. Залучення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності не звільняє його від обов'язку відшкодувати роботодавцю заподіяну матеріальну шкоду.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 248. Порядок стягнення шкоди "
  1. Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
    248. Згідно передбаченим правилами роботодавець може видати розпорядження про стягнення з працівника суми заподіяного збитку, але лише за умови, що ця сума не перевищує середній місячний заробіток працівника. Зазначене правило застосовується не тільки до обмеженої матеріальної відповідальності, але і до випадків повної матеріальної відповідальності, коли розмір шкоди не перевищує середнього
  2. Стаття 250. Зниження органом з розгляду трудових спорів розміру шкоди, що підлягає стягненню з працівника
    стаття надає право органу з розгляду трудових спорів знижувати розмір збитку, що підлягає стягненню з працівника. Оскільки трудові спори про притягнення працівника до матеріальної відповідальності розглядаються тільки судом, отже, зазначеним правом наділяється тільки суд. Можливість зниження розміру шкоди не обмежується такими обставинами, як матеріальне становище
  3. Стаття 240. Право роботодавця на відмову від стягнення шкоди з працівника
    стаття передбачає можливість обмеження права роботодавця на відмову від стягнення з працівника заподіяної майнової шкоди (повністю або частково), якщо реалізація цього права буде суперечити інтересам власника майна організації. Власник майна організації може обмежити зазначене право роботодавця у випадках, передбачених законами, іншими
  4. 20.4.3. Повноваження щодо стягнення сум податків, піною м штрафів
    стягнення сум податків, пені та штрафів - це повноваження, пов'язані з усуненням шкоди, заподіяної бюджету несплатою податкових платежів, і виконанням заходів відповідальності, застосованих до платника податків. Реалізація цих повноважень відбувається поза рамками податкового контролю, тому що являє собою наслідки порушень, виявлених під час податкових перевірок. Відповідно до
  5. Стаття 237. Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника
    порядок звернення стягнення не передбачений законом або договором. 2. Право власності на майно, на яке звертається стягнення, припиняється у власника з моменту виникнення права власності на вилучене майно в особи, до якого переходить це
  6. Стаття 71. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених до арешту
    порядок відбування покарання до них можуть застосовуватися заходи стягнення у вигляді догани (в усній або письмовій формі) або проштовхування у штрафний ізолятор на строк до 10 діб. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених регулюється ст. ст. 114 і 117 ДВК
  7. Стаття 108. Стягнення аліментів до вирішення спору судом
    стягнення аліментів суд вправі винести постанову про стягнення аліментів до набрання рішенням суду про стягнення аліментів у законну силу; при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей - до винесення судом рішення про стягнення аліментів. 2. Розмір стягуваних аліментів визначається судом виходячи з матеріального та сімейного стану сторін. Розмір аліментів, що стягуються на
  8. 2.4. Дисциплінарна відповідальність
    стягнень містяться в ст. 192 ТК РФ. За вчинення дисциплінарного проступку, тобто невиконання або неналежне виконання працівником з його вини покладених на нього трудових обов'язків, роботодавець має право застосувати такі дисциплінарні стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника
  9. Стаття 241. Межі матеріальної відповідальності працівника
    стаття присвячена обмеженої матеріальної відповідальності, яка полягає в обов'язку працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду, але не більше свого середнього місячного заробітку. Якщо ж сума збитків перевищує розмір середнього місячного заробітку, то з працівника стягується сума, що дорівнює середньому місячному заробітку, а інша частина збитку списується на збитки роботодавця.
  10. Стаття 9. Види дисциплінарних стягнень
    стягненнями є: 1) зауваження; 2) попередження з публічним повідомленням громадськості; 3) штраф; 4) рекомендація про
  11. Стаття 194. Зняття дисциплінарного стягнення
    стягнення діє протягом одного року з дня його застосування. Після закінчення цього терміну вона знімається автоматично, тобто без видання будь-якого спеціального наказу, і працівник вважається не мав дисциплінарного стягнення. Однак, якщо протягом року з дня застосування стягнення працівника буде піддано новому стягненню, початкове зберігає силу і враховується нарівні з
  12. Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
    стягненню з працівника не підлягають. У цивільному законодавстві (ст. 15 ЦК) реальний збиток входить в поняття збитків і трактується як витрати, які особа, чиє право порушене, зробило або повинне буде зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна. У поняття збитків входить також і упущена вигода - неотримані доходи, які особа одержала б при
  13. Стаття 106. Стягнення аліментів за рішенням суду
    статтях 80 - 99 цього Кодексу, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення
  14. 15.6. Адміністративні правовосстановітельние заходи
    стягнення недоїмки, стягнення пені, відновлення на службі раніше звільненого державного службовця, вилучення майна, грошових коштів, незаконно отриманих суб'єктами, інші
  15. Стаття 7.27.1 . Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
    шкоди власнику чи іншому власникові майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак кримінально караного діяння - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі до п'ятикратної вартості заподіяної шкоди, але не менш п'яти тисяч
  16. Стаття 102. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
    стягненню з засудженого не підлягають. Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, є обмеженою: збиток відшкодовується в межах середнього місячного заробітку (ст. 241 ТК РФ). Випадки повної матеріальної відповідальності передбачені ст. 243 ТК РФ: умисне заподіяння шкоди; заподіяння шкоди в стані алкогольного, наркотичного чи іншого
© 2014-2022  yport.inf.ua