|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 29.5. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
|
|
1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. За клопотанням особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення, справа може бути розглянута за місцем проживання даної особи.
1.1. У випадках, передбачених міжнародним договором, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем виявлення адміністративного правопорушення, якщо місцем його вчинення є територія іншої держави.
(Частина 1.1 введена Федеральним законом від 06.12.2011 N 409-ФЗ)
2. Справа про адміністративне правопорушення, за яким було проведено адміністративне розслідування, розглядається за місцем знаходження органу, який проводив адміністративне розслідування.
3. Справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, а також про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 5.35, 6.10, 20.22 цього Кодексу, розглядаються за місцем проживання особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення.
(В ред. Федерального закону від 29.04.2006 N 57-ФЗ)
4. Втратив силу. - Федеральний закон від 23.07.2010 N 175-ФЗ.
5. Справа про адміністративне правопорушення, передбаченому главою 12 цього Кодексу, або адміністративне правопорушення в галузі благоустрою території, передбаченому законом суб'єкта Російської Федерації, скоєному з використанням транспортного засобу, зафіксованих із застосуванням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису , чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, розглядається за місцем знаходження органу, до якого надійшли матеріали, отримані із застосуванням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
(Частина 5 введена Федеральним законом від 23.07.2010 N 175-ФЗ, в ред. Федерального закону від 21.04.2011 N 69-ФЗ)
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна" Стаття 29.5. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення " |
- Стаття 29.5. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
статтями 5.33, 5.34, 6.10, 20.22 цього Кодексу, розглядаються за місцем проживання особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення. 4. Справа про адміністративне правопорушення, яке тягне позбавлення права керування транспортним засобом, може бути розглянуто за місцем обліку транспортного
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок.
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
статтях, прийнято називати правилами про спеціальний делікт - шкоду, заподіяну актом влади. Підставами для виділення даного випадку заподіяння шкоди в особливий делікт служать як особливості застосування до нього загальних умов деліктної відповідальності, так і наявність ряду спеціальних умов, додатково встановлених законом. Серед загальних умов деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну
- § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
стаття не стосується випадків успадкування кількома особами права довічного успадкованого володіння ділянкою. Це сумнів тільки підсилює наступне: a) de lege lata у випадку з правом власності на ділянку об'єктом спадкування є сама ділянка, а у випадку з правом довічного успадкованого володіння ділянкою об'єкт спадкування - дане право (ст. 1181 ЦК); b) цивільному
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
- 3. Застава
місце серед усіх способів забезпечення виконання зобов'язань займає заставу майна. Це один з класичних цивільно - правових інститутів, що мають багатовікову історію, які беруть свій початок в римському праві. У перший період розвитку застави в римському праві переважали інтереси кредитора. Майно боржника (наприклад, закладається маєток) передавалося по манципації у власність
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
стаття, присвячена цьому питанню: згідно ст. 1662 проекту, при неможливості для однієї сторони виконати зобов'язання за двосторонньою договором внаслідок випадкової події вона не має права вимагати того, що їй належить по тому ж договору з іншого боку, і зобов'язана повернути те, що раніше отримала. Якщо ж виконання зобов'язання внаслідок випадкової події стало неможливим для
- 1. Поняття зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення
стаття відносить до основних початків цивільного законодавства неприпустимість довільного втручання кого-небудь у приватні справи. У цьому зв'язку значення другого з ознак полягає насамперед у тому, щоб надати правомірний характер подібного вторгнення. Для чого якраз і потрібно було вказівку: відповідні дії вчиняються в інтересах того, хто у всіх інших випадках мав би
- 6. Загальні положення про договір страхування
стаття не могла служити підставою для суду визнати неукладеним договір страхування, по якому не була сплачена страхова премія. У цьому зв'язку О.С. Іоффе визнав за необхідне і на цей раз, в період дії ЦК 1964 р., визнати договір страхування реальним тільки шляхом посилання на затверджені в установленому порядку правила. --- Коментар до Цивільного
|