| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 9. Набуття статусу адвоката |
||
|
Для складання кваліфікаційного іспиту та набуття статусу адвоката громадянин має право звернутися до кваліфікаційної комісії того суб'єкта Російської Федерації, в якому він зареєстрований за місцем постійного проживання і в якості платника податків. Особа, яка претендує на присвоєння статусу адвоката представляє в кваліфікаційну комісію наступні документи: 1) заяву про присвоєння статусу адвоката; 2) копію документа, що засвідчує його особу, з інформацією про постійну реєстрацію за місцем проживання на території суб'єкта РФ, в якому претендент має намір складати кваліфікаційний іспит; 3) анкету, що містить біографічні відомості; 4) копію трудової книжки або інший документ (інші документи), що підтверджує (підтверджують) стаж роботи за юридичною спеціальністю; 5) копію документа, що підтверджує вищу юридичну освіту або наявність наукового ступеня за юридичною спеціальністю; 6) копію документа, що підтверджує постановку на податковий облік на території суб'єкта РФ, в якому претендент має намір складати кваліфікаційний іспит. Претендентові може бути запропоновано представити і інші документи у випадках, передбачених законодавством про адвокатську діяльність і адвокатуру. Представлені претендентом копії документів повинні бути засвідчені нотаріусом або завірені тією установою, яким вони були видані. У разі подання оригіналів копії документів можуть бути завірені в секретаріаті кваліфікаційної комісії 2. Чи не має право претендувати на набуття статусу адвоката і здійснення адвокатської діяльності особи, визнані недієздатними або обмежено дієздатними у встановленому законодавством порядку, які мають непогашену або незняту судимість за вчинення умисного злочину. 3. Кваліфікаційні комісії при адвокатських палатах суб'єктів Російської Федерації проводять кваліфікаційні іспити з метою встановлення наявності у претендента необхідних професійних знань. До кваліфікаційного іспиту може бути допущено особа, що відповідає вимогам, що пред'являються коментованим Законом до особи, що претендує на присвоєння статусу адвоката. Для складання кваліфікаційного іспиту та набуття статусу адвоката громадянин має право звернутися до кваліфікаційної комісії того суб'єкта Російської Федерації, в якому він перебуває на обліку в податковому органі як платника єдиного соціального податку. Голова кваліфікаційної комісії: - скликає засідання кваліфікаційної комісії; - організовує перевірку представлених претендентом документів; - призначає дату і час складання іспиту; - забезпечує відповідно до затвердженого радою федеральної адвокатської палати переліком питань, пропонованих претендентам, складання екзаменаційних квитків і письмових завдань, які затверджуються відповідною кваліфікаційною комісією; - підписує протокол засідання кваліфікаційної комісії та інші документи, що відображають роботу комісії; - організовує узагальнення результатів роботи кваліфікаційної комісії та вживає заходів щодо поліпшення організації її діяльності, про що інформує відповідну конференцію (збори) адвокатів. Претендентові, представившему зазначені документи та яке відповідає вимогам, що пред'являються статтею 9 Федерального закону від 31 травня 2002 року "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації", не може бути відмовлено у допуску до складання іспиту. Про час і місце проведення іспиту претендент повинен бути повідомлений не пізніше ніж за десять днів до іспиту. Рішення про допуск до кваліфікаційного іспиту приймається кваліфікаційною комісією в строк не більше місяця, а при необхідності проведення перевірки достовірності поданих претендентом відомостей - у тримісячний термін з дня подачі заяви про допуск претендента до кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову в допуску претендента до кваліфікаційного іспиту може бути прийнято кваліфікаційною комісією також не пізніше місяця, а при необхідності проведення перевірки достовірності поданих претендентом відомостей - у тримісячний термін з дня подачі заяви про допуск претендента до кваліфікаційного іспиту і тільки з підстав, зазначених у Федеральному законі "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації", а саме: 1) у разі повідомлення претендентом про себе відомостей, що не відповідають дійсності або подання ним неналежно оформлених документів; 2) у разі відсутності у претендента вищої юридичної освіти, отриманої в що має державну акредитацію освітній установі вищої професійної освіти, або наукового ступеня за юридичною спеціальністю; 3) у разі відсутності у претендента дворічного стажу роботи за юридичною спеціальністю на посадах, перелічених у п. 4 ст. 9 Федерального закону "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації" і відсутності відомостей про проходження ним стажування в адвокатському освіту терміном не менше одного року. 4) у разі визнання претендента недієздатним або обмежено дієздатним у встановленому законодавством України порядку; 5) за наявності у претендента непогашеної або незнятої судимості за вчинення умисного злочину. У разі відмови в допуску до кваліфікаційного іспиту особі на її прохання видається витяг з протоколу засідання комісії з мотивованою рішенням комісії, яку може бути оскаржено до суду. Члени кваліфікаційної комісії за результатами виконаних завдань приймають рішення в відсутність претендента відкритим голосуванням іменними бюлетенями простою більшістю голосів. Кваліфікаційний іспит складається з двох частин - письмових відповідей на запитання чи тестування і усної співбесіди. Вибір форми проведення першої частини іспиту (письмові відповіді на запитання або тестування) проводиться кваліфікаційною комісією залежно від числа претендентів та інших обставин, що визначають можливість забезпечити належне проведення іспиту. Усну співбесіду проводиться за екзаменаційними білетами, в кожен з яких включається не менше 4 питань з переліку, затвердженого радою Федеральної палати адвокатів. Екзаменаційні квитки оновлюються щорічно. Після прибуття на іспит претендент пред'являє кваліфікаційної комісії документ, що засвідчує його особу. Після встановлення особи претендента він отримує питання для підготовки письмових відповідей або питання для тестування. При проведенні тестування можуть бути використані комп'ютерне обладнання та інші технічні засоби, що дозволяють виявити професійні знання претендента. До усної співбесіди допускаються претенденти, які отримали позитивну оцінку за результатами першої частини іспиту (письмові відповіді на запитання або тестування). При проведенні усної співбесіди претендент вибирає екзаменаційний білет з довільно розкладених на столі і в цьому ж приміщенні в межах встановленого комісією часу готується до відповіді. Претендент, який має вчений ступінь з юридичної спеціальності (кандидат або доктор юридичних наук), звільняється від перевірки знань в ході кваліфікаційного іспиту з наукової спеціальності його дисертаційного дослідження. Час, який надається претенденту на підготовку до відповіді на кожен квиток, включаючи вирішення завдань і складання процесуальних документів, може бути обмежене комісією, але не більше ніж до 45 хвилин. Іспит проводиться з усіх питань квитка навіть у разі, якщо по якомусь з них претендент показав недостатню підготовленість. На розсуд кваліфікаційної комісії йому можуть бути запропоновані додаткові питання в межах переліку питань, затвердженого радою Федеральної палати адвокатів. Члени кваліфікаційної комісії за результатами виконаних завдань приймають рішення в відсутність претендента відкритим голосуванням іменними бюлетенями простою більшістю голосів. Іспит вважається не зданим, якщо претендент хоча б по одному з питань екзаменаційного квитка показав незадовільні знання, або правильно відповів менш ніж на 60% питань письмового завдання або тестування. Рада адвокатської палати має право встановити інші (більш високі) критерії оцінки тестування претендентів. Іспит вважається незданим, якщо хоча б по одному із завдань претендент показав незадовільні знання або правильно відповів менш ніж на 60% питань письмового завдання або тестування. Рада адвокатської палати має право встановити інші, більш високі критерії оцінки тестування претендентів. За підсумками іспиту робиться висновок: "Кваліфікаційний іспит на присвоєння статусу адвоката здав" або "Кваліфікаційний іспит на присвоєння статусу адвоката не здав". Результати іспиту в день його завершення претенденту оголошує голова комісії. У разі неявки претендента на іспит з поважної причини голова кваліфікаційної комісії призначає другий термін здачі іспиту. При незадовільному результаті іспиту, як і при неявці на іспит без поважних причин, претендент має право повторно звернутися із заявою про складання іспиту в ту ж кваліфікаційну комісію у встановлений нею термін, але не раніше ніж через один рік . 4. Адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність на території Росії без додаткового дозволу. Особа, що володіє всіма ознаками, що дають право на отримання статусу адвоката, і не підпадає під категорії осіб, які не можуть претендувати на отримання статусу адвоката, може звернутися до кваліфікаційної комісії із заявою про присвоєння йому статусу адвоката. Кваліфікаційна комісія по мірі необхідності протягом двох місяців організовує перевірку достовірності документів та відомостей, наданих претендентом. Дана комісія може звернутися із запитом про перевірку або підтвердження достовірності наданих претендентом документів до органів, які зобов'язані повідомити комісії результати перевірки документів та відомості або підтвердити їх достовірність не пізніше ніж через місяць з дня отримання запиту комісії. Після завершення перевірки кваліфікаційна комісія приймає рішення про допуск претендента до кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову в допуску претендента до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене до суду. Кваліфікаційний іспит на отримання статусу адвоката, який здає претендент, складається з письмових відповідей на питання (тестування) і усної співбесіди. Рада Федеральної палати адвокатів розробляє і затверджує положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та оцінки знань претендентів, а також перелік пропонованих претендентам питань. Повторна здача іспиту допускається тільки через рік. 5. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю на всій території Російської Федерації без додаткового дозволу. Це означає, що членство адвоката в адвокатській палаті суб'єкта РФ не обмежує територію його діяльності даним регіоном, більше того, незалежно від суб'єкта РФ, в адвокатській палаті якого полягає адвокат, він здійснює свою професійну юридичну діяльність в будь-якому суб'єкті (суб'єктах) Російської Федерації. 6. Частина 6 коментованої статті встановлює важливе правило, прирівнююче іноземних громадян та осіб без громадянства, які отримали статус адвоката в порядку, встановленому коментованим Законом, до адвокатів Росії: вони допускаються до адвокатської діяльності на всій території Російської Федерації у випадку, якщо інше не передбачено федеральним законом . |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 9. Набуття статусу адвоката " |
||
|
||